Запропоновано рішення актуальної задачі підвищення якості професійної підготовки операціоністів банківських відділень шляхом контролю процесу формування їх стресостійкості. Удосконалено системний підхід щодо дослідження зміни функціонального стану людини-оператора у процесі трудової діяльності, у межах якого синтезовано модель і розроблено метод контролю стресостійкості операціоністів банківських відділень. Здійснено класифікацію стресостійкості та запропоновано взаємодоповнювальні способи оцінки впливу стрес-факторів на її формування. Розроблено алгоритм визначення стресостійкості, для реалізації якого розроблено програмне забезпечення. Відзначено, що впровадження нових методів, способів і засобів здійснення періодичного контролю функціонального стану операціоністів сприяють підвищенню якості їх трудової діяльності. Експериментально обгрунтовано необхідність релаксаційного корегування функціонального стану операціоністів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження проблеми діагностики професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем, а також системний аналіз проблеми професійного відбору за сучасних умов вугільної промисловості. Проведено професіологічне вивчення діяльності даних операторів на підставі результатів виявлення особливостей праці. Розроблено комплекс психодіагностичних методів для професійного відбору операторів - підземних електрослюсарів. Розроблено психограму, параметри якої відображають психологічну структуру професійно важливих якостей особистості оператора. Побудовано структурно-функціональну модель його діяльності. Показано можливість виявлення його професійно важливих якостей за допомогою аналітичного графіка, за яким оцінка цих якостей відбувається не тільки шляхом зовнішніх дій, а й психологічного аналізу їх операційного складу та показників надійності. Визначено критерії професійного відбору операторів підземних електросистем.

  Скачати повний текст

Розроблено методи визначення інформативних професійно важливих психологічних якостей поїзних диспетчерів, які полягають у виявленні серед показників виконання психологічних тестів таких, що мають найбільш високу та достовірну кореляцію з інтегральним показником професійної придатності - групою професійної придатності. Введено кількісну міру оцінювання виразності психологічного типу (за методикою Майєрс-Брігс). Доведено існування загальних професійно важливих психотипологічних якостей, необхідних для виконання операторської роботи когнітивного та сенсомоторного виду, як у добровольців, так і у професійних поїзних диспечерів, що свідчить про загальний механізм цих видів діяльності. Виявлено структури інформативних психологічних і психофізіологічних показників, що визначають успішність професійної діяльності поїзних диспетчерів, які можуть бути використані для побудови прогнозтичних моделей у процессі проведення професійного відбору.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток інформаційних технологій психометричного тестування. Розроблено математичні моделі стимульного апарату й опису функцій рішення, факторних функцій і методів обробки результатів тестування з урахуванням часу ухвалення рішення для класичних і модифікованих методів обробки результатів. Наведено ймовірнісну обробку результатів тестування, яка заснована на методі Раша-Байєса, з метою виявлення високих і низьких рівнів вимірюваних якостей людини. Розроблено ранговий метод обробки результатів тестування, який заснований на залежності результатів тестування від часу. Запропоновано обчислення оцінок сили нервової системи, працездатності, показника стійкості уваги. Розроблено нові інформаційні технології підтримки прийняття рішень в задачах психометричного тестування за використання знакових тестів і тестів-опитувальників. Запропоновано нові методики порівняння результатів тестування у ході моніторингу випробуваних на основі непараметричної статистики за різними критеріями. Досліджено зміни уваги, ймовірності прийняття правильних рішень, працездатності, емоціональних і психічних змін.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи підвищення ефективності управлінських рішень й інтелектуально-психологічної стійкості оперативно-командного персоналу й операторів у виробничо-технологічних структурах у разі виникнення надзвичайних ситуацій з використанням інформаційних технологій, синтезу стратегій управління, тактики та планів дій і когнітивної психології для побудови моделей інтелектуальної діяльності людини за умов загроз і технологічних аварій. На підставі результатів теоретичних й експериментальних досліджень встановлено, що мінімізація ризику прийняття неправильних рішень і забезпечення антистресової поведінки оператора управління технологічним процесом залежить від таких факторів: рівня його психологічної та фізіологічної підготовки, інтелектуальної стійкості, а також організації нейропроцесора, сенсорної системи та її здатності сприймати потоки образних, аналітичних даних, формувати сценарії та інформаційний образ подій, виявляти ознаки та появу загрози, формувати їх інформаційний портрет, відслідковувати траєкторії та сценарії змін, прогнозувати напрямки динамічного руху, і з використанням даних показників формувати основні логіко-когнітивні моделі управлінських рішень, які реалізуються у вигляді оперативних планів дій. Розроблено інформаційно-інтелектуальні моделі формування рішень з урахуванням розмитості та неповноти даних, які надходять від первинної сигнальної інформації. Запропоновано концепцію інтегрованих тестів та на основі інформаційних технологій побудовано процедури інтелектуального тренування операторів для правильного прийняття рішень за екстремальних умов на основі розширення системи знань про проблемно-орієнтовані об'єкти виробничих структур і розвитку логічного мислення оператора з використанням методів когнітивної психології, формальної логіки та теорії прийняття рішень. На основі інформаційної технології обробки ситуативних даних і логіко-когнітивних моделей нейропроцесора розроблено систему оперативного тестування та тренування операторів для підвищення їх інтелектуального й професійного рівня, яка має переваги у порівнянні з існуючими методами, запропоновано її програмне забезпечення.

  Скачати повний текст

Побудовано математичну модель психосоціальної сфери людини для системи підтримки прийняття психодіагностичних рішень на засадах нечіткої логіки для покращення функціонування соціотехнічних систем (СТС). Розроблено математичну модель, алгоритм та програму діагностики психосоціальної сфери (ПСС) та соціально-психологічної зрілості людини (СПЗ) на базі лінгвістичної апроксимації з застосуванням композиційного правила нечіткого логічного виводу. Це дозволило формалізувати процедуру прийняття діагностичного рішення про СПЗ людини за якісних параметрів ПСС та одержати ефективний інструмент прогнозування поведінки людини для розв'язання різноманітних практичних задач СТС.

  Скачати повний текст

Уперше у повному обсязі проведено класифікацію факторів і виконано формалізацію процесів взаємодії "Оператор - автоматизована система управління (АСУ)", побудовано її математичну модель. Одержано психофункціональну характеристику оператора щодо адаптації інформаційних характеристик системи "Оператор - АСУ". Уточнено класифікацію факторів, які впливають на АСУ залежно від взаємозв'язку суб'єктивних і об'єктивних факторів. Розвинуто теорію функціональних систем для дослідженої системи.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукову проблему, сутність якої полягає в розвитку засобів дослідження когнітивних феноменів, таких як сприйняття й увага, шляхом створення комплексу формалізованих моделей та їх адаптації для проектування симулятора сфокусованої слухової уваги, з метою експериментальної перевірки адекватності розроблених моделей та дослідження базових кількісних характеристик феномену сфокусованої слухової уваги. Досліджено когнітивні феномени сприйняття й уваги та розроблено їх формалізовані моделі. Визначено, що для формалізації були вибрані найбільш констуктивна когнітивна теорія сприйняття, запропонована Найсером, яка зв'язала поняття уваги та перцептивної дії, а також відомі теорії селективної уваги для слухової та зорової модальності Бродбента та Трейсман. Проаналізовано та систематизовано існуючі когнітивні моделі уваги за принципом спрямованості механізму уваги на зовнішній або внутрішній світ людини. Проведено трансформацію формалізованих моделей предметної області в формалізовані моделі програмного комплексу - симулятора уваги, реалізація якого базується на селективній моделі сфокусованої слухової уваги Бродбента. Розроблено структуру симулятора уваги й об'єктно-орієнтовані моделі взаємодії його основних структурних елементів. Встановлено оптимальні параметри роботи з реальними звуковими файлами, оцінено рівень вхідного шуму, створено файли словників еталонів і визначено оптимальний інтервал часового аналізу звукового потоку. Доведено адекватність розроблених формалізованих моделей шляхом порівняння експериментальних даних, одержаних з допомогою програмного комплексу й описаних в літературі, що доводить методологічну правильність запропонованого підходу. Висвітлено базові кількісні характеристики феномену сфокусованої слухової уваги, зокрема, час згасання інформації в сенсорній пам'яті, час перемикання селективного фільтра між сенсорними каналами, час розпізнавання слів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості прояву оперативного мислення у студентів-гуманітаріїв у процесі розв'язання комп'ютерних задач. Розкрито суть і структуру поняття "оперативне мислення". Досліджено вплив комп'ютерних технологій на розумову сферу студентів, наявний завдяки специфіці комп'ютерних задач й умовам їх розв'язання. Визначено головні моменти змісту комп'ютерної задачі. Розроблено комплекс експериментальних комп'ютерних задач для дослідження оперативного мислення у студентів-гуманітаріїв у навчально-професійній діяльності. Встановлено взаємозв'язки міз різними рівнями оперативного мислення та його когнітивним, операціональним та індивідуально-особистісним компонентами. Проаналізовано ефективність використання комп'ютерних задач у формуванні основ операційного мислення у студентів гуманітарних спеціальностей. Виявлено, що запропоновану систему комп'ютерних задач можна використовувати як певну психолого-педагогічну технологію, а також як інструмент його діагностування на різних етапах навчально-професійної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Визначено педагогічні умови формування у студентів технічних університетів інженерного мислення (ІМ) під час навчання вищої математики. Розроблено модель процесу формування ІМ студентів технічних університетів. Уточнено, з урахуванням сучасних вимог до підготовки інженерних фахівців, теоретичні уявлення стосовно формування ІМ у студентів ВТНЗ. Запропоновано науково обгрунтовану методику формування ІМ для студентів технічних університетів у процесі навчання вищої математики.

  Скачати повний текст

Доведено, що ефективність професійної діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС) України як однієї з основних у ланцюгу дій усіх оперативно-рятувальних підрозділів щодо реагування на надзвичайні ситуації залежить від комплексу професійно важливих якостей працівників, який за результатами професіографічного опису має використовуватися під час проведення професійно-психологічного відбору та за умов психологічного супроводження діяльності персоналу. Як основні професійно важливі якості працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України вірогідно виділено максимально значущі атенційні, мнемічні, моторні, імажинітивні, емоційні, вольові, мовні та комунікативні якості, а також провідні мотиви професійного вибору даних працівників. Виділено й описано основні психологічні типи працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України, які мають загальні психологічні особливості, а саме: активно-послідовний, тривожно-інтровертований, імпульсивний й активно-імпульсивний тип працівників серед фахівіців "Служби 112"; імпульсиво-гіпостеничний, пасивно-залежний, невротично-боязливий та гіпертимний тип працівників серед фахівців зазначеної служби. Розроблено та запропоновано алгоритм (вирішальне правило) одержання психологічної інформації стосовно придатності особистості до диспетчерської діяльності у межах МНС України.

  Скачати повний текст

Досліджено питання діагностики та корекції функціонального стану операторів за умов професійної діяльності. Показано можливість проведення діагностичної та корекційної роботи з метою оптимізації функціонального стану оператора за реальних умов праці. Проведено професіографічний аналіз діяльності операторів специфічного профілю та встановлено, що домінуючою ознакою психологічних особливостей діяльності оператора є збереження основних показників оперативної пом'яті, психофізіологічних функцій слухового аналізатора, висока емоційно-вольова стійкість та перевага процесуальних мотивів діяльності. Виявлено особливості проявів функціонального стану операторів у процесі аналізу динаміки працездатності під час річного циклу діяльності. Доведено ефективність використання прийомів довільної психічної саморегуляції стану операторами експериментальної групи у комплексі психологічного забезпечення професійної діяльності. Розроблено практичні рекомендації щодо використання методів діагностики та прийомів довільної психічної саморегуляції стану на окремих етапах бойового чергування.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне та експериментальне дослідження проблеми психодіагностики функціональних станів операторів автоматизованих систем. Розроблено комплекс методик, що дає змогу оцінювати функціональні стани операторів. Виявлено закономірності розвитку стану втому в операторів. Показано, що в межах досліджених професійних груп комплекс психологічних і психофізіологічних показників дозволяє виділити підгрупи випробуваних за успішністю, надійністю та "ціною" діяльності. З'ясовано відмінності у структурі функціональних станів та "ціні" діяльності досліджених операторів різних професійних груп, що визначаються специфікою її цільових, інформаційно-когнітивних та операційно-дійових компонентів. Одержано прогностичні функції щодо показників успішності, надійності та "ціни" діяльності для машиністів метрополітену та операторів блокових щитів теплоелектростанції.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічну культуру як найважливіший чинник професійної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю. Розглянуто теоретико-методологічні підходи до проблеми психологічної культури. Проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на розвиток психологічної культури фахівця інженерно-педагогічного профілю в процесі професійної підготовки. Удосконалено комплексні психологічні знання про психологічну культуру особистості, її параметри, функції та компоненти: когнітивний, комунікативний, емоційний, вольовий, регулятивний, рефлексивно-перцептивний, ціннісно-мотиваційний та досвід соціальної взаємодії.

  Скачати повний текст

Системно проаналізовано психологічну структуру діяльності операторів ТЕС, зміст діяльності операторів блокового щита керування(БЩК ТЕС): завдання та етапи, види дій, їх характер, види помилок, санітарно-гігієнічні умови, режим праці та основні підструктури особистості фахівця. Зокрема, професійну мотивацію та цілеспрямованість, когнітивні, комунікативні, регулятивні, індивідуально-психологічні якості, а також об'єктивні та суб'єктивні фактори ефективності їх професійної підготовки та діяльності. Визначено професійно важливі якості операторів ТЕС, а також побудовано структурно-функціональну модель їх діяльності. Досліджено відмінності у структурі професійно важливих якостей: мотиваційних, когнітивних, типологічних, комунікативних у студентів енергетичного факультету та операторів БЩК ТЕС за результатами їх комплексного оцінювання, яке дозволяє будувати психологічний профіль кожного випробуваного претендента для прогнозу успішності навчання та професійної діяльності на енергетичних підприємствах.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення і вирішення проблеми психологічного забезпечення (ПЗ) розвитку соціотехнічних систем (СТС) діяльності. Обгрунтовано вибір даних систем як об'єкта спрямування заходів ПЗ й вдосконалення як різновиду впливу на їх розвиток. Запропоновано концепцію ПЗ розвитку СТС для різних видів діяльності у контексті доцільності постійного залучення інженерних психологів і психологів праці до процесу їх проектування. Описано структурну модель, що складається з чотирьох підсистем, зокрема, спонтанної відображально-моделювальної активності проектувальника, зовнішньої взаємодії з соціумом, ПЗ розвитку СТС діяльності та інтегральної регуляції розвитку. Подано класифікацію та визначено принципи застосування дослідницьких та формувально-розвивальних методів для використання під час ПЗ розвитку СТС від ранніх стадій їх проектування.

  Скачати повний текст

Запропоновано систему детермінант, складовими якої є детермінанти професійного стресу як емоційно-ціннісні, а також фактор зміни типу професії. Проаналізовано зовнішні (ситуаційні), внутрішні (індивідуально-особистісні) та змістові (мета, предмет, міра відповідальності професійної діяльності) детермінанти професійного стресу. У системі детермінант виділено детермінанти-причини (ситуаційні фактори) та детермінанти розвитку (індивідуально-особистісні фактори) професійного стресу. Визначено співвідношення характеристик, проявів (як професійного вигорання), детермінант професійного стресу та способів його подолання залежно від рівня стресу й особливостей праці у різних професійних групах типу "людина - людина", що підтверджено даними факторного та регресійного аналізу. Виділено типи детермінації професійного стресу залежно від характеристик професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання модернізації людино-машинних систем з урахуванням нових (ринкових) економічних умов. Виявлено фактори, що спричинюють психічну напруженість діяльності операторів прокатних станів. Обгрунтовано необхідність модернізації у межах корективного підходу до інженерно-психологічного забезпечення й проектування операторської діяльності. Наведено рекомендації щодо модернізації технічних засобів діяльності та організації праці прокатників.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему психологічного забезпечення ефективності спільної діяльності операторів з урахуванням психологічної сумісності. Проаналізовано основні науково-теоретичні підходи до визначення взаємозв'язку ефективності спільної діяльності та сформованої психологічної сумісності, зокрема, структурний, функціональний і адаптивний підходи. Визначено структуру даної сумісності та її компоненти. Проаналізовано діяльність операторів військ Протиповітряної оборони, які виконують завдання бойового чергування. Запропоновано професіограму спеціальностей радіотехнічного та зенітно-ракетного профілю, яка містить вимоги до фахівців цих спеціальностей у психологічному аспекті та встановлено професійно важливі якості операторів, сформованість яких дозволяє підвищити ефективність їх спільної діяльності. Визначено та згруповано внутрішні та зовнішні фактори, які впливають на ефективність спільної діяльності. Установлено критерії для кожного компонента психологічної сумісності, їх рівні, динаміку й умови формування. Визначено основні причини психологічної несумісності. Для суб'єктів керівництва військових підрозділів розроблено й апробовано методику психологічного забезпечення ефективності спільної діяльності з урахуванням психологічної сумісності операторів.

  Скачати повний текст