Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено психологічні й організаційно-методичні умови, які детермінують досягнення вираженої професійної ідентичності в процесі навчання у ВНЗ. Розроблено й апробовано комплекс методик для діагностики професійної ідентичності в контексті майбутньої часової перспективи. Розкрито особливості часових перспектив за різних статусів професійної ідентичності. Показано, що високий рівень розвитку рефлексивності, відповідальності, усвідомлення власного життя є характерним для студентів із досягнутою ідентичністю. У студентів з дифузією, мораторієм чи псевдоідентичністю дані риси потребують корекції та розвитку. Наведено спеціальну комплексну програму, яка спрямована на визначення та гармонізацію власної часової перспективи, формування відповідної мотивації щодо побудови образу позитивного майбутнього у її учасників, а також на розвиток антиципаційної спроможності, рефлексії, відповідальності, осмисленості життя, на проектування образу професійного майбутнього й актуалізацію своїх професійних ресурсів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН), розробленого Т.С.Яценко, досліджено глибиннопсихологічні особливості експектацій. Надано порівняльну характеристику феномену експектацій з іншими психологічними поняттями (апперцепції, антиципації, установки, екстерполяції, інтуїції), психічними процесами (сприймання, пам'яті, мислення, уяви, фантазії). Виявлено взаємодію між об'єктивною та суб'єктивною реальністю феномену експектацій, його потенційній можливості відступу від об'єктивної реальності. На підставі психоаналізу матеріалу груп АСПН розкрито глибиннопсихологічний зміст поняття експектацій. Визначено взаємозв'язки експектацій з "психологічними захистами", виразні системні характеристики психіки та логічно впорядковані аспекти передсвідомого.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше в системі вищої музично-педагогічної освіти розроблено й апробовано експериментальну методику формування мотивації педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики. Визначено педагогічні умови ефективного формування мотивації педагогічної діяльності у студентів. Обгрунтовано критерії та показники сформованості мотивації педагогічної діяльності у цих учителів музики. Конкретизовано поняття "мотивація музично-педагогічної діяльності", виявлено особливості її формування. Удосконалено методичне забезпечення фахової підготовки студентів факультетів музично-педагогічного спрямування. Розроблено методику формування мотивації педагогічної діяльності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики, сутність якої полягає у закріпленні наявних і формуванні нових мотивів професійної діяльності, усвідомленні її смислу, стимулюванні розвитку теоретичної обізнаності та спрямованості на збагачення досвіду музично-педагогічної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено психологічне вивчення рівня сформованості мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Сконструйовано й апробовано діагностичні методики та розроблено психологічні підходи ефективного впливу на розвиток мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності у період навчання в університеті. Виявлено структуру та встановлено критерії та рівні мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Визначено домінантні мотиви та характер їх впливу на діяльність і виявлено "модифіковані ознаки критеріїв", які визначають процес і результат мотиваційної готовності. Вдосконалено знання сутності феномену мотиваційної готовності студента-сурдопедагога до здійснення професійної діяльності та конкретизовано положення про взаємозв'язок мотиваційної сфери та діяльності у формуванні особистості.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості самореалізації особистості майбутніх педагогів (МП). Визначено концептуальні підходи до вивчення проблеми мотивації учбово-професійної самореалізації (УПС) як процесу розкриття, випробування, розгортання, здійснення можливостей індивіда в контексті її оволодіння та виконання. Описано теоретичну модель УПС з когнітивною, цілепокладальною, мотиваційною, креативною та поведінковою складовими. Наведено дані про рівні сформованості даних складових у МП. Розкрито зміст та особливості мотивів УПС. Доведено, що формування даних мотивів відбувається на підставі опосередкування існуючою, реально діючою мотивацією. Визначено психолого-педагогічні умови формування мотивів УПС і розроблено розвивальну психолого-педагогічну програму впливу на становлення даних мотивів, доведено її ефективність позитивною динамікою показників самореалізації студентів експериментальної групи.

  Скачати повний текст

Систематизовано фактори, що впливають на психічний стан студентів у навчальній діяльності. Проведено системний аналіз екзаменаційного стресу, зокрема за ситуації коригувального впливу музикотерапії. Виявлено стан квазінорми - неабсолютної норми після здачі іспитів, за якої зберігається досить високий рівень психоемоційного напруження. Вирішено наукову проблему психолого-педагогічної корекції психічного стану студентів за умов екзаменаційного стресу засобами музичного впливу. Виявлено умови оптимізації психічних станів студентів у навчальній діяльності даними засобами. Доведено ефективність впливу музичних творів на психічний стан студентів за ситуації екзаменаційного стресу. Запропоновано періодизацію історичного досвіду використання музики для надання впливу на психічний стан людини.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості подолання психологічних бар'єрів, що виникають у студентів у процесі навчання (на прикладі вивчення іноземної мови). Визначено та діагностично підтверджено, що на навчальну діяльність студентів найбільше впливають когнітивні, емоційні та комунікативні бар'єри. Обгрунтовано та доведено, що ефективність навчання іноземної мови визначається стратегією подолання психологічних бар'єрів суб'єктивного рівня та бар'єрів, зумовлених специфічними характеристиками процесу навчання, що мають різну етимологію та ускладнюють освоєння нової іншомовної реальності студентами. Визначено найбільш ефективну стратегію їх подолання. Розроблено й експериментально перевірено відповідну програму, яка сприяє підвищенню ефективності навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів економічних ВНЗ. На підставі психолого-педагогічного аналізу проблеми уточнено сутність, зміст, структурно-функціональні компоненти індивідуального навчального стилю студента. Розроблено типологію стилів і трансферно-інверсійну модель їх оптимізації. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів (поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу; застосування ергономічного підходу; забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів). Експериментально доведено ефективність використання трансферно-інноваційної моделі оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів, спрямованої на поступове, послідовне, логічно обгрунтоване формування у них оптимальних індивідуальних навчальних стилів.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми розвитку мотивації до вивчення іноземних мов у студентів освітніх закладів культури. Визначено педагогічні умови розвитку мотивації до вивчення іноземних мов у студентів: створення ситуацій гарантованого успіху у навчанні, забезпечення позитивного емоційного фону, організація вивчення іноземних мов як процесу, зорієнтованого на майбутню професію. Обгрунтовано технологію реалізації даних педагогічних умов, експериментально перевірено її ефективність у процесі навчання студентів іноземної мови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему формування мотивації до вивчення психолого-педагогічних дисциплін (ППД) у студентів технічних ВНЗ. Розроблено, обгрунтовано й описано методику даної проблеми. Сформульовано, теоретично обгрунтовано та експериментально досліджено педагогічні умови формування мотивації до вивчення ППД у студентів технічних ВНЗ, зокрема, реалізацію особистісно-орієнтованих технологій інноваційного навчання майбутніх інженерів у процесі вивчення ППД на основі педагогічного співробітництва студента з викладачем та модульного навчання, забезпечення професійної спрямованості навчання ППД, використання в процесі вивчення ППД інтерактивних методів навчання. Визначено критерії, показники та рівні мотивації до вивчення ППД у студентів. Доведено, що впровадження методики формування мотивації до вивчення ППД у студентів технічних ВНЗ на основі визначених педагогічних умов сприяє позитивним змінам у рівнях мотивації студентів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості становлення та розвитку психолого-педагогічної та технологічної структури навчання студентів. Розкрито суть психологічного забезпечення розвитку особистості та її підготовки за умов вищої педагогічної школи. Висвітлено питання логіки технологізації навчання студентів. Обгрунтовано теоретичні засади побудови концептуальної моделі професійної діяльності соціального працівника та розроблено модель даної діяльності. Наведено прогностичну структурно-функціональну модель, яка базується на ідеї проблемно-модульної організації освіти соціального працівника. Обгрунтовано критерії та показники рівнів професійної готовності студентів до соціальної роботи. Обгрунтовано зміст і структуру організаційно-технологічного забезпечення. Запропоновано методики ефективного навчання студентів і наведено результати констатувального та формувального експериментів на різних етапах їх підготовки до професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН) як методу групової корекції та наукового дослідження глибинно-психологічних передумов деструкцій суб'єкта у спілкуванні. Доведено, що результативність групової психокорекції за методом АСПН залежить від особливостей процесуальної психодіагностики, пов'язаної з об'єктивуванням несвідомих аспектів психіки, єдності психодіагностичної та психокорекційної процедур, урахування керівником групи АСПН групових психокорекційних факторів, а також забезпечення дієвості провідних механізмів психокорекції (позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції).

  Скачати повний текст

Встановлено значення психологічної компетентності у структурі професійно-педагогічної діяльності, з'ясовано специфіку впливу даної якості на зміст та способи управління педагогічним процесом. Створено й апробовано систему діагностичних процедур і прийомів розвитку психологічної компетентності у формі соціально-психологічного тренінгу. Встановлено залежність між рівнем сформованості психологічної компетентності й особливостями стилю педагогічного керівництва та психологічним кліматом у студентській групі.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що формування мотивації учіння у студентів - це системний процес, зумовлений розвитком стійких мотиваційних утворень (мотивів). Встановлено, що на розвиток мотивації учіння впливають такі фактори: посилення почуття компетентності; формування у студентської молоді здатності до самокерування власною мотивацією; наявність схильності до визначення мети та самореалізації. Проаналізовано психологічні механізми розвитку мотивації учіння: мотиваційне зміщення, наслідування, сенсоутворення, динаміку когнітивного компонента мотивації. Під час проведення психотренінгу встановлено статистично значуще зростання у студентів показників за такими мотивами: саморозвитку, пізнання, соціального престижу, досягнення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан професійної підготовки курсантів військово-морського ВНЗ. Обгрунтовано психологічні передумови впровадження у вищому військово-морському навчальному закладі особистісно орієнтованого навчання з військово-морською специфікою. Створено психологічний портрет морського офіцера. Визначено психодіагностичні показники особистісного розвитку курсантів під час їх навчання у військово-морському ВНЗ. Досліджено вплив традиційного навчального процесу на особистість майбутнього морського офіцера. Розроблено концептуальну модель особистісно орієнтованого навчання з військово-морською специфікою, запропоновано методи її впровадження у навчальний процес. Експериментально визначено ефективність функціонування даної концептуальної моделі у військово-морському ВНЗ. Розглянуто методичні аспекти психологічного забезпечення особистісно орієнтованої військово-професійної підготовки майбутніх фахівців для Військово-Морських сил України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні підходи щодо особистісно орієнтованого навчання та дані креативної лінгвістики. Здійснено науково-теоретичний аналіз зарубіжних і вітчизняних досліджень стосовно засобів активізації креативного потенціалу особистості. Визначено внутрішньоособистісні критерії, які ускладнюють розкриття креативності суб'єкта та потребують подальшої корекції. Наведено психолого-педагогічні принципи побудови особистісно-креативного підходу. Розроблено модель даного підходу, яка включає такі компоненти: концептуальний (теоретичне уявлення про креативну мовну особистість); психодіагностичний (виявлення креативності та особистісної проблематики студента); психокорекційний (вирішення особистісних проблем студента, що ускладнюють розкриття його креативності); креативно-розвивальний (активізація креативних здібностей особистості). Експериментально перевірено особистісно-креативний підхід у навчально-виховній роботі зі студентами вищого навчального закладу у процесі навчання англійської мови.

  Скачати повний текст

Визначено взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх факторів формування загальних і спеціальних мовних здібностей у студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення іноземної мови. Досліджено співвідношення комунікативних і когнітивних складових здібностей до засвоєння іноземної мови. Виявлено роль особистісних і природних факторів їх розвитку залежно від умов - методів навчання, стилю викладання, індивідуальних і вікових особливостей студентів. Розроблено типологію мовних здібностей студентів залежно від методів навчання - інтенсивного, традиційного і змішаних. Проведено порівняльне дослідження вікових та індивідуально-типологічних особливостей оволодіння іноземною мовою студентами за різних методів навчання (комунікативному та традиційному). Встановлено індивідуально-типологічні відмінності у когнітивній та комунікативній сферах: співвідношення вербальних і невербальних компонентів здібностей, вимушеній-невимушеній регуляції дій, слухової та зорової пам'яті, що забезпечують ефективніть засвоєння іноземних мов. Виявлено, що типологічні властивості нервової системи як стійкі параметри вищої нервової діяльності разом з властивостями функціональної асиметрії великих півкуль мозку та співвідношенням сигнальних систем, є задатками загальних і спеціальних здібностей, що впливають на процес і результат комунікативної та когнітивної діяльності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність виділення, як окремого виду, учбових конфліктів у процесі спільної учбової діяльності. Розкрито основні типи та причини даних конфліктів, їх властивості, способи поведінки студентів у конфліктних ситуаціях, шляхи їх вирішення, вплив конфліктів на процес і результати спільної учбової діяльності, а також основні психологічні фактори, що зумовлюють характер впливу на спільну діяльність та його наслідки. З'ясовано, що учбові конфлікти є типовим явищем у процесі спільної діяльності, причому їх відсутність не є свідченням ні високої ефективності учбової діяльності групи, ні її згуртованості. Встановлено, що основні психологічні особливості даних конфліктів зумовлені передусім специфікою спільної учбової діяльності, її місцем у навчальній системі, співвідношенням між результатами, як спільним продуктом та індивідуальні здобутки, їх значущості для студентів. Доведено, що серед факторів, які визначають характер впливу конфлікту на учбову діяльність - переважно конструктивний або деструктивний, істотним є характер взаємин, що склалися між студентами ще до включення їх у спільну діяльність. Зазначено, що це зумовлено опосередкованим характером організації учбової діяльності та взаємин між її учасниками. Показано, що до даних факторів також відносяться характер учбової задачі (її новизна, складність, можливість застосування різних стратегій розв'язування), спосіб оцінювання результатів діяльності, однорідність (неоднорідність) групи за своїм складом, а також індивідуальні особливості її членів.

  Скачати повний текст