Проведено теоретичне та експериментальне дослідження динаміки зміни здатності до життєтворчості особистості на різних етапах дорослого віку. Проаналізовано існуючі зарубіжні та вітчизняні концепції, присвячені розгляду процесів розвитку особистості, індивідуальності та життєтворчості. Розкрито сутність поняття життєтворчості як здатності до створення умов розвитку індивідуальності у процесі життєдіяльності, зокрема раціонально організовувати своє життя, змінювати систему відношень до світу, людей, самого себе. З'ясовано, що основними складовими життєтворчості є здатність до трансценденції, рефлексії та смислопобудови. Психологічні характеристики дорослого віку розглянуто як результат розвитку особистості та як потенціал, що визначає можливості формування здатності до життєтворчості у дорослому віці. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено, що для першого періоду дорослого віку (25 - 35 років) характерним є прояв трансцендентної спрямованості та рефлексії у зовнішньому світі; у другому періоді (35 - 45 років) більш вираженими стають процеси рефлексії й осмислення, що виявляються у проміжному (регулювальному) світі, а здатність до трансценденції помітно зменшується; у третьому періоді дорослості (45 - 60 років) більш сформованими є смислові відносини особистості у внутрішньому світі, які підсилюють і визначають прояв здатності до трансценденції в зовнішньому світі. Зроблено висновок, що розвинена здатність до життєтворчості характерна саме для періоду дорослості. Підтверджено гіпотезу, що рефлексія в різних формах сприяє розвиткові процесів осмислення суб'єктом своєї життєдіяльності, які стають основою для самотрансценденції (трансцендентної спрямованості) особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив емоційних і психосоціальних чинників на ставлення дорослих осіб до здоров'я. Розглянуто основні підходи до вивчення впливу психологічних, демографічних і соціальних факторів на здоров'я та ставлення до нього. Показано, що окремі характеристики індивідуального ставлення (модальність, інтенсивність і її компоненти) зазнають впливу широкого спектра тривалих і домінуючих емоційних станів (психоемоційної напруги, тривоги соматичної та нейротичної спрямованості, бадьорості-смутку, задоволеності-незадоволеності). З'ясовано, що вони значною мірою залежать від стійкості емоційного тону та пов'язані з психосоціальним статусом особи (статтю, віком, рівнем освіти та доходів) та її локусом контролю стосовно здоров'я. На підставі модальності, інтенсивності та психологічного змісту виділено чотири типи індивідуального ставлення до здоров'я. Вивчено специфіку емоційного стану, психосоціальні характеристики, співвідношення показників локусу контролю стосовно здоров'я та компонентів інтенсивності ставлення осіб з різними типами ставлення до здоров'я.

  Скачати повний текст

Представлено методологічні засади побудови психологічної теорії інноваційних процесів і концептуальний підхід до вивчення інноваційного потенціалу особистості як суб'єкта власного життя. Описано структуру інноваційного потенціалу, механізми, стратегії та типологічні особливості його реалізації, феноменологію переживання людиною змін. Запропоновано методику дослідження інноваційного потенціалу особистості. Вивчено вікові й індивідуальні особливості прояву інноваційних можливостей людини та їх динаміку залежно від системи механізмів, які реалізують інноваційний потенціал, і специфіки його внутрішньоструктурної організації.

  Скачати повний текст

Визначено особливості психолого-педагогічних передумов формування ставлення до грошей у системі відношень особистості та шляхів формування конструктивного ставлення до грошей в юнацькому віці. Теоретично проаналізовано й емпірично вивчено специфіку ставлення до грошей у системі відношень особистості юнацького віку, встановлено особливості взаємозв'язку психологічних характеристик ставлення до грошей та компонентів відношення до себе, до інших, до провідної діяльності у юнацькому віці. Систематизовано знання про систему психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей. Виділено монетарні типи особистості юнацького віку. Висвітлено динаміку показників ставлення до грошей протягом юнацького віку. Розроблено розвивально-корекційну програму, спрямовану на формування конструктивного ставлення до грошей особистості юнацького віку, й емпірично підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано значення асертивності у професійному становленні майбутніх психологів. Розроблено модель асертивності як професійно важливого особистісного новоутворення майбутніх психологів. Виявлено психолого-педагогічні чинники розвитку асертивності у процесі професійного становлення майбутніх практичних психологів. Уточнено зміст і співвідношення поняття "асертивність", "асертивна поведінка". Поглиблено уявлення про особливості професійного становлення майбутніх психологів у процесі навчання у ВНЗ, про особливості психологічної підготовки особистості до професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-психологічні умови формування комунікативної толерантності викладача вищого навчального закладу (ВНЗ). Розвинуто методичні засади та наведено результати емпіричного дослідження даної проблеми. Розкрито суть комунікативної толерантності викладача ВНЗ. Установлено недостатній рівень її розвитку в даних викладачів й основні вияви комунікативної нетолерантності (інтолерантності). Виділено основні типи викладачів ВНЗ. Установлено взаємозв'язок між рівнем розвитку їх загальної та комунікативної толерантності. З'ясовано психологічні чинники, які впливають на становлення комунікативної толерантності викладачів ВНЗ. Розроблено програму соціально-психологічної їх підготовки, спрямовану на формування даної толерантності. Наведено результати її еспериментального впровадження.

  Скачати повний текст

Здійснено концептуалізацію поняття "я - текст" особистості, якого розглянуто як простір самоздійснення дискурсивної суб'єктності особистості. Визначено суть дискурсивної суб'єктності як конституюючої характеристики особистості в системі його структурно-динамічних ознак, до яких належать загальні структурні ознаки (смисл, значення, конотація, тема, адресат, міра згорнутості, цілісність, завершеність), змістові ознаки ("тіло", "соціальне "Я", "внутрішні психічні змісти", "діалогізм "Я"), рівневі ознаки ("гено - я - текст", актуальний "я - текст"), суб'єктні ознаки (мета породження, творчість, кумулятивність, ефективність, привласнення), а також функцій, які він виконує: втілення "Я", вираження "Я", конструювання "Я", інтеграція "Я", ствердження "Я", пізнання "Я", комунікація "Я". Визначено основні моделі розгортання "я - тексту" особистості, а саме: номінативну, міфопоетичну, наративну, наукоподібну та комплексну, що відповідають різним видам актуального "я - тексту", "прото - я - тексту", "мезо - я - тексту" та "мета - я - тексту" особистості. Запропоновано нові психологічні методи дослідження "я - текстів".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування суб'єктивної орієнтованості особистості майбутнього практичного психолога. Доведено, що вона полягає у перетворювальній активності особистості і є важливою професійною якістю психолога. Встановлено, що умовами формування суб'єктивної орієнтованості особистості є організація навчально-виховного процесу. Обгрунтовано та експериментально перевірено програму формування у майбутніх практичних психологів суб'єктивної орієнтованості, методологічною основою якої є особистісно орієнтована парадигма.

  Скачати повний текст