Викладено систематичну рецепцію джерел, які розкривають сутність та специфіку гуманістично-психологічних поглядів на буття людини. Розкрито головні принципи інтерпретації проблеми існування сучасного індивіда представниками гуманістичної психології. Висвітлено сутність філософсько-антропологічних та екзистенціально-феноменологічних підходів гуманістичної психології в розробці проблеми автентичного існування, самоактуалізації та самореалізації. Проаналізовано значущість та позитивний потенціал, вагомий внесок філософських ідей А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла в розвиток гуманістичної традиції розуміння особистості. Визначено особливості та проведений компаративниий аналіз концепцій самоактуалізації та самореалізації А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла, Е. Фромма, що дозволило визначити погляди гуманістичних психологів на природу самоактуалізації людини як філософські ідеї, що стосуються проблеми автентичного існування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано змістовий аналог ціннісно-смислової сфери особистості - "досвід екзистенціального діяння". Запропоновано рівневу модель організації та генезису ціннісно-смислової сфери особистості, яка складається з рівнів: глибинно-універсального, первинно-колективного, індивідуального, вторинно-колективного, вершинно-універсального. Розроблено стадіальну модель динаміки екзистенціальної кризи (висхідна (передкризова), маніфестації кризи, реакції на кризи (вибору), знаходження ресурсу протидії, трансценденції та боротьби, подолання залишкових явищ, випробування новоутворень, а також досягнення екзистенціальної кризи). Емпіричне дослідження побудовано як моделювання ситуації подолання кризи за допомогою методу "Створення чарівної казки".

  Скачати повний текст

Розроблено історико-філософську класифікацію та визначено сутність концептуальних засад екзистенціальної психології Р.Мея, А.Маслоу та К.Роджерса, яка у сучасній гуманітарній науці претендує на роль прикладної філософії - філософії психології. Визначено специфіку екзистенціальної психології як феномена постекзистенціалістського мислення, показано її відмінність від західноєвропоейських концепцій екзистенціального аналізу Л.Бінсвангера, Dasein-аналізу А.Босса та логотерапії Л.Франка. Проведено дослідження процесу формування екзистенціальної психології як обопільного руху подолання методологічних проблем у контраверсійних психологічних вченнях XIX - XX ст. Розкрито можливості застосування у формуванні теоретико-світоглядної бази психології та психотерапії розробок С.Кіркегора, К.Ясперса та Ж.-П.Сартра.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження гештальт-естетики відомого американськго ученого Р. Арнхейма. Проаналізовано основні ететичні ідеї та положення його концепції візуального мислення, розкрито специфіку трансформації візуальності у різних видах мистецтва. Розглянуто базові закони гештальт-естетики Р. Арнхейма, на підставі яких пояснено основні психологічні процеси у свідомості людини, зокрема, творче мислення й естетичне сприйняття. Із використанням міждисциплінарних можливостей естетичного знання розкрито сутність поняття візуального мислення як активного творчого процесу, що відбувається у свідомості як митців, так і глядачів. На підставі аналізу історичного, теоретичного й еміричного матеріалів визначено особливості сприйняття естетичної структури візуальних мистецтв та розкрито й обгрунтовано теоретичні засади визначення специфіки видів мистецтва в контексті гештальт-естетики. Пояснено трансформацію візуальності у кіно-, фото- й інших видах сучасного мистецтва.

  Скачати повний текст

Дослідження спрямовано на експлікування ідей К.Г.Юнга про психічний розвиток, особистісний ріст та їх інтегрування у сучасне вітчизняне знання про особистість, а також на здійснення практичного дослідження типології та структури особистості та динаміки процесу розвитку індивідуальності. Створено та перевірено на надійність та валідність методику "Юнгівської типології особистості", що сприяє здісненню діагностики функціонально-психологічного типу особистості на вибірках випробуваних із різними соціально-демографічними характеристиками. Розглянуто можливість використання юнгівської моделі структури та розвитку особистості як методолого-теоретичної основи для процесу сприяння особистісному росту у межах психологічного консультування.

  Скачати повний текст

Доведено, що наукову школу у психології слід розглядати за структурно-змістовними, формальними, географічними й етнопсихологічними критеріями. Проведено дослідження, що психологічна думка та наука на Полтавщині впродовж XVIII - XX ст. пройшла еволюцію через ряд етапів і знайшла своє відображення у розвитку теологічного, філософського, літературного, мовознавчого та сучасного наукового напрямів Полтавської психологічної школи, яка знаходиться на завершальному етапі свого становлення.

  Скачати повний текст

Зроблено історико-психологічну реконструкцію картини світу людини княжої доби на матеріалі текстів "Правда Руська", визначено ключові психологічні настанови даного періоду, висвітлено уявлення про образ людини у книжній писемності цієї епохи. Вперше здійснено історико-психологічну реконструкцію картини світу людини, образу людини у ментальному просторі княжої доби, зокрема у текстах "Правди Руської". Проаналізовано психологічні уявлення досліджуваного періоду, розглянуто їх тематичну спрямованість. Розкрито психологічний зміст уявлень про сутність та покликання людини у ментальному просторі даної суспільної формації. Простежено процес трансформації поняття провини та відповідальності у формі канонізованих правових приписів. Проаналізовано уявлення про образ людини в аксіологічному вимірі соціокультурного буття давньоруської формації у контексті правничих відносин. Визначено основну лінію антропологічної проблематики у писемній спадщині давньоруської доби у контексті культури Київської Русі. Розкрито теоретичні уявлення про природу та покликання людини та прагнення її до гармонії як інваріантної матриці пізнавально-практичних пошуків давньоруських авторів.

  Скачати повний текст

Визначено та систематизовано центральну тематику досліджень мовленнєвої проблематики в середині XX ст., констатовано існування основних напрямків наукових досліджень: співвідношення мислення та мовлення, внутрішнє та зовнішнє мовлення. Проаналізовано праці українського вченого Б.Ф. Баєва, який вперше у вітчизняній психології здійснив всебічне дослідження внутрішнього мовлення, створив його оригінальну концептуальну модель з застосуванням функціонального підходу. Зазначено, що на сучасному етапі проблема внутрішнього мовлення постає щільно пов'язаною з проблемою рефлексії - інтелектуальної та моральної. За результатами дослідження наукових праць І.О. Синиці зроблено висновок, що дослідник комплексно вивчив специфічні особливості писемного мовлення підлітків (з урахуванням ряду аспектів їх усного мовлення), виявив феномени превалювання в його структурі емоційних або логічних компонентів, типи писемного мовлення учнів, лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості усного мовлення підлітків. Відзначено, що багато ідей вченого ефективно розробляються сучасними дослідниками.

  Скачати повний текст

Визначено місце та роль особистісної проблематики в системі психологічних поглядів В.В.Зенковського та установлено логіко-концептуальні засади й принципи розуміння особистості в його персонології. На підставі детального аналізу філософсько-психологічних творів мислителя розкрито послідовність і логіку його суб'єктно-особистісної концепції, висвітлено її ключові аспекти, визначено етапи, послідовність і засоби обгрунтування ним особистісної реальності.

  Скачати повний текст

Досліджено шляхи розвитку корекційної педагогіки та психології в Україні на основі аналізу наукової діяльності І.О. Сікорського. Розкрито основні положення його наукової концепції, що мали найбільший вплив на становлення та розвиток вітчизняної дефектології. Доведено, що І.О. Сікорський вперше у світовій практиці поклав в основу наук, які вивчають дитячу патологоію та психологію, цілісний антропологічний підхід, вказавши на взаємозв'язок медико-психологічних і педагогічних аспектів у практиці навчання й виховання даної категорії дітей та запропонував створити науку (дефектологію) як суміжну галузь знань, де перетинаються ці аспекти. Одержані результати свідчать, що наукова спадщина І.О. Сікорського є невід'ємною частиною історії світової педагогіки та психології. Введені в обіг нові наукові матеріали та факти доповнюють картину становлення йрозвитку вітчизняної дефектології та можуть використовуватися в підготовці підручників з історії та у викладанні.

  Скачати повний текст

Розглянуто психоаналітичні ідеї у працях вітчизняних мислителів у дофройдівський період (І. Франко, О. Потебня). За допомогою компаративного аналізу показано наявність автономних дотичних поглядів З. Фройда та І. Франка, а також О. Потебні та представників неофройдизму (К. Юнг, Ж. Лакан). Проведено цілісний і системний огляд праць усіх наукових центрів України не за школами та регіонами, а за проблематикою наукового пошуку, встановлено наявність проблем, які потребують вирішення шляхом застосування психоаналітичної методології. Запропоновано класифікацію напрямів розробки психоаналітичних досліджень в Україні на початку XX ст. На основі маловідомих архівних матеріалів проведено огляд з досліджуваної проблеми, що дозволило повернути вилучені з наукового обігу імена українських дослідників та оцінити їх внесок у розвиток української філософської думки.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві створено теоретичний і практичний проект психоісторії української літератури на базі синтезу класичного психоаналізу й традиційної герменевтики, аналітичної психології, метафізики, семіології, психопоетики, феноменології, структуралізму, компаративістики та гендерного підходу. Розкрито сутність категорії психоісторичності на базі структурно-генетичного аналізу художнього твору, згідно з яким текст і літературний процес функціонують у цілісній кодовій структурі, позначеній іменами Батька та Матері. Обгрунтовано теорію коду як концептуальну ідею для розуміння механізмів розгортання літературного процесу та форм його деформації за умов колоніалізму. Розроблено класифікацію новітньої української літератури. У психоісторію української літератури закладено базові засади психосемантики - пошуки втраченої національної мужності, цілісним проявом якої є головне герменевтичне коло - "архетип Котляревського - архетип Шевченка" як основа психологічної динаміки. Виявлено, що головне герменевтичне коло передбачає структуризацію історії української літератури як спільності національних кіл, об'єднаних єдиною метафізичною метою, що визначає код історії української літератури. Доведено, що модерністську епоху формує деконструкція класичних національних кіл і меланхолійний суб'єкт творчості. Встановлено, що найбільш проблематичним етапом психоісторії є перехідна епоха, з яким пов'язана історична розв'язка як спосіб залучення до оновленого літературного процесу. Наведено результати психоаналізу сучасної літературної ситуації постколоніалізму. Здійснено прогнозування і визначено перспективи розвитку українського літературного процесу.

  Скачати повний текст

Уперше проведено цілісний аналіз процесу формування й утвердження психології релігії як релігієзнавчої галузі знання. У контексті відношення "людина - Бог" виявлено передумови ідеї осягнення релігії як психологічного феномену, у яких сходження людини до Бога здійснюється шляхом розкриття можливостей свого внутрішнього "Я", взаємозв'язку людського та божественного, внаслідок якого здійснюється творення особистості, її преображення. Висвітлено різноманітні шляхи та тенденції формування психології релігії як галузі наукового знання, у якій закладались її концептуальні засади, окреслювався сутнісний взаємозв'язок між постановкою проблем і способом їх вирішення, підгрунтям цього зв'язку були екзистенційні та гуманістичні пріоритети, які забезпечували сталість релігієзнавчо-психологічної традиції, а також сприяли інноваційним тенденціям у процесі наукового поступу. Запропоновано думку, що саме у психології релігії як релігієзнавчій дисципліні, релігійність, пов'язуючись з духовністю, постає визначальним критерієм її проблематики та набуває статусу самовизначення і самоствердження людини. Визначено, що провідною тенденцією вітчизняної психології релігії все більшою мірою стає її екзистенційно-особистісна спрямованість, у якій відображається потужна традиція світової та української релігієзнавчої думки.

  Скачати повний текст

Досліджено питання історичного розвитку процесів мимовільного запам'ятовування. Здійснено повторення експериментів П.І.Зінченка та досліджень за різних соціокультурних умов. Проведено порівняльний психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам'ятовування. Виявлено, що у мнемічних процесах людини з розвитком суспільства відбуваються кількісні та якісні зміни. Установлено факти, взаємопов'язані з історичним розвитком процесів мимовільного запам'ятовування та перебудовою діяльності, під час якої це запам'ятовування відбувається. З'ясовано сензитивність мимовільного запам'ятовування сучасних дітей щодо матеріалу у вигляді малюнків. На підставі теоретичного й експериментального аналізу виявлено чинники, що впливають на ефективність запам'ятовування. Результати дослідження дозволяють створювати адекватні методи навчання та подання інформації з урахуванням виявлених закономірностей мимовільного запам'ятовування різних типів матеріалу дітьми та дорослими.

  Скачати повний текст

В контексті сучасних уявлень про логіку розвитку наукової думки надано цілісну характеристику історії становлення основних концептуальних та методичних підходів у межах вітчизняної педології. Встановлено, що теоретичним підгрунтям української педології слугувала не західна педологічна концепція, а вітчизняна наукова думка вчених-попередників. Виявлено основні причини заборони педології, якими є соціально-політичні умови держави та пануюча ідеологія. Виявлено, що українська версія педологічної науки має власні змістові особливості: застосування рефлексологічного експерименту до вивчення дитинства; зосередження уваги на "важкому" дитинстві, у тому числі і з аномаліями розвитку (сліпоглухонімі); впровадження методики природного експерименту та інші методи дослідження особистості й поведінки дитини. Узагальнено фактичний матеріал про процес реалізації цілісного дослідження дитини в українській педології, надано об'єктивну оцінку реального масштабу внеску відомих вчених в психологічну науку. Зазначено, що ідея цілісного вивчення психіки дитини продовжує свій розвиток у роботах сучасних українських психологів, зокрема в працях одного з учнів Г.С.Костюка - С.Д.Максименка.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення вітчизняної політичної психології у період з XIX по XXI ст., здійснено її періодизацію, проаналізовано особливості та напрямки розвитку. Визначено науковий статус вітчизняної політичної психології у дореволюційний, радянський та сучасний періоди. Розкрито теоретико-методологічні підходи щодо вивчення та аналізу специфіки формування української політичної психології у зазначені періоди. Проаналізовано вплив зарубіжної політичної психології на формування вітчизняної. Охарактеризовано стан і тенденції становлення сучасних політико-психологічних концепцій та теорій. Визначено предмет, об'єкт і термінологію вітчизняної політичної психології, виявлено актуальні напрямки її розвитку та наведено опис сучасної проблематики. Здійснено систематизацію загальних методів політичної психології. Наведено психологічну характеристику основних об'єктів політико-психологічних досліджень в Україні та доведено необхідність розвитку політичної психології в державі.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психоаналітичних знаків, що формують "психоаналітичний текст", символотворення у сфері несвідомого, процедур тлумачення та розуміння й застосування психоаналізом герменевтичної логіки запропоновано обгрунтування психоаналізу як особливого типу герменевтичної практики. Поєднання класичної гносеології з гносеологією гуманітарного знання розглянуто як основну особливість психоаналізу. Встановлено, що в практично-технологічному арсеналі психоаналіз є конкретно-науковою герменевтикою, а на рівні філософського узагальнення свідомого, несвідомого, проблем комунікації, інтеракції, логіки психоаналіз володіє характеристиками особливої філософської герменевтики, в якій є онтологічний, гносеологічний, феноменологічний рівні аналізу. Проведено філософсько-герменевтичну рефлексію відносно проблем розуміння та тлумачення в психоаналізі. Психоаналітичне розуміння репрезентує психоаналіз як герменевтичну практику з особливою герменевтичної логікою, яка організує психоаналітичне знання, формує механізми пошуку смислу та схему інтерпретативної діяльності. Психоаналітичну герменевтику виокремлено відносно інших герменевтик з визначенням її семіотичних, лінгвістичних, логіко-герменевтичних особливостей.

  Скачати повний текст

Визначено роль М.М.Ланге у організаційному виокремленні психології в самостійну науку. Узагальнено та систематизовано визначені ним перспективні напрямки розвитку експериментальної психології, один з яких - проблема сприймання часу - є об'єктом дослідження в Південноукраїнському регіоні. Зазначено, що проблема сприймання часу не втрачає своєї актуальності й інтенсивно розробляється нашим сучасником Д.Г.Елькіним. За результатами дослідження визначено закономірності та механізми сприймання часу, здійснено моделювання цього процесу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання становлення та розвитку вітчизняної психологічної теорії колективу у 1920 - 1990 рр. Проаналізовано соціально-економічні умови даного періоду, охарактеризовано соціально-політичні формації, що суттєво впливали на становлення психологічної теорії колективу й сприяли її крайній ідеалізації. Здійснено систематизацію сучасних наукових підходів до вивчення проблеми колективу, визначено діяльнісний, соціометричний напрямок, параметричну концепцію та організаційно-управлінський підхід. Виявлено суттєві відмінності між ними у трактуванні поняття "колектив", визначенні його структури, рівнів та етапів розвитку. Відзначено, що найбільш вагомими серед проаналізованих теорій колективу є теорія діяльнісного опосердкування міжособистісних стосунків А.В.Петровського та параметрична концепція Л.І.Уманського. Наведено їх порівняльну характеристику, виявлено переваги та недоліки.

  Скачати повний текст

Систематизовано сучасні інтерпретації теорії Ж.Лакана, досліджено особливості постмодерного тлумачення суб'єкта у контексті лаканівського психоаналізу й обгрунтовано оригінальні концепції переозначування. Простежено закономірність процесу означування у теорії Ж.Лакана шляхом введення понять "рухливого означника" й "означувального ланцюжка" та суттєво уточнено схему переносу або трансферу у практичних конструкціях сучасного психоаналізу. На матеріалі роману Дж.Фаулза "Жінка французького лейтенанта" відтворено модель катарсису екзистенційної травми суб'єкта способом зміни травматичного означника на новий, адекватний. Вперше поняття "переозначування" застосовано в контексті лаканівської теорії, в якій суб'єкт виступає активним агентом переносу. Зазначено, що раніше дане поняття використовувалось переважно у політологічних, соціологічних і мистецтвознавчих дослідженнях, в яких суб'єкт виступав не більш, ніж пасивним реципієнтом маніпулювання соціокультурними знаками. Виявлено необхідність окремого дослідження концепту "абсолютного простору переозначування" та доведено перспективність і плідність проблематики переозначування суб'єкта в контексті формування нової "науки про суб'єкта" на основі лаканівського психоаналізу.

  Скачати повний текст