Розглянуто питання естетики формоутворення предметного середовища життєдіяльності людини. Розвинуто напрямок геометричного моделювання естетичного формоутворення на інформаційному рівні. Досліджено взаємозв'язок між геометрією і семіотикою естетичної інформативності форм об'єктів будівельного мистецтва, що збагатило засоби моделювання в дизайні архітектурного середовища. Наведено алгоритми моделювання естетично інформативних повідомлень в аналітичній формі. Їх достовірність обгрунтовано теоретично і підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Розроблено цілісну соціально-філософську концепцію дизайну як фактора гармонізації відносин суспільства й особистості. Розкрито сутність дизайну як об'єкта вивчення соціальної філософії. Проаналізовано наукові підходи щодо дизайну в його історичній ретроспективі. Визначено принципи та методи філософського аналізу та розроблено категоріальний апарат дослідження дизайну. Вивчено генезу дизайнерської діяльності, акцентовно увагу на її інноваційному характері. Визначено сутність, форми та функції дизайну, досліджено концепцію дизайнерської діяльності в системі відносин людина - суспільство, розкрито сутніть дизайнерської творчості як специфічного способу самореалізації особистості. Встановлено роль дизайну у розвитку соціальної свободи та самоудосконалення соціуму й особистоті, розглянуто специфіку самореалізації особистості в дизайнерській діяльності. Розкрито сутність дизайну як культурної універсалії цивілізації, розглянуто сучасні уявлення про технократичний дизайн. Уточнено аксіологічну складову змісту дизайну та його антропологічний вимір. Виявлено специфіку сучасної концепції становлення та розвитку дизайну як духовно-практичного феномену в інформаційно-культурному просторі й обгрунтовано напрями оптимізації його нових форм. Показано роль вітчизняних дизайнерських традицій у саморозвитку українського суспільства. Проаналізовано актуальні проблеми дизайну в сучасному філософському дискурсі - класичному, модерністському, постмодерністському.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію ролі естетичної імперативності в життєдіяльності людини. Проаналізовано онтологічну суть і механізм дії естетичної імперативності на підставі результатів дослідження естетичних напрацювань представників німецької класичної та сучасної філософії. Розглянуто феномен прояву естетичного імперативу в економічному нормативі. Виявлено амбівалентність естетичного простору у контексті єдності краси та квазікраси, яка більш достеменно розкриває саме естетичні детермінанти економічного буття. Висвітлено питання щодо побудови людиною техносфери. Це дозволило використати певні факти зі сфери архітектури, художньої літератури, живопису, дизайну, реклами, кіно з метою висвітлення прояву естетичної імперативності за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми колірної гармонії у сучасній рекламній графіці України. Розкрито закономірності побудови колірних гармонійних сполучень у світовому й українському образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві, запропоновано методи колористичного моделювання у рекламному дизайні з використанням засобів комп'ютерної графіки. Досліджено закономірності емоційно-естетичного сприйняття кольору, виявлено залежність враження відчуття гармонійності від співвідношення відтінків за теплохолодністю. Запропоновано нові принципи створення гармонійних сполучень з урахуванням контрасту теплохолодності кольорів. Вперше розроблено змістові аспекти теорії та практики кольору в комп'ютерній графіці, уточнено понятійний апарат. Створено комплексно-системну методику кольорознавства, здійснено її впровадження у навчальний процес ВНЗ на факультетах дизайну та рекламного мистецтва. Вперше застосовано кваліметричний метод для кількісної оцінки естетичної якості рекламної поліграфічної продукції. Виявлено тенденції практичного використання синергетичних можливостей кольору в художньому проектуванні реклами. Наведено рекомендації щодо реалізації запропонованих методів колірного проектування для розв'язання актуальних проблем поліграфічного виробничого процесу й удосконалення викладання фахових дисциплін у системі сучасної дизайн-освіти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетичний аспект функціонування сучасного дизайну. Відзначено, що сучасні актуальні естетико-філософські теоретичні дослідження українських та російських учених грунтуються на визнанні онтологічної закоріненості дизайну у людському бутті. Обгрунтовано тезу, що основою дизайн-активності є одвічний потяг людини до гармонізації її стосунків з навколишнім світом. Досліджено теоретичні засади сучасних технологій проектування шляхом аналізу типу притаманного їм формотворення - результату певних етапів самоідентифікації людини. Здійснено типологію дизайн-діяльності на базі визначення двох її принципових параметрів - багаторівневості та поліморфічності. На підставі вивчення джерел історичних процесів формотворення доведено, що інституалізація дизайну в епоху становлення масового виробництва підтверджує його статус як чинника культури. На базі вивчення сучасних тенденцій реалізації дизайну (напрямків деконструктивізму, хай-теку, мінімалізму, рекреаційного, органічного, почуттєвого, екологічного, етно- та рециклінг-дизайну) розглянуто особливості естетичного дискурсу XX - XXI ст., що відзначається дематеріалізацією предметності, маргіналізацією речовості, театралізацією повсякденості, акцентуванням тілесності. На підставі аналізу інноваційних технологій дизайн-культури доведено, що основою нової мови сучасного формотворення є реконструкція мови тіла, його тактильних і моторних можливостей. З урахуванням зазначених тенденцій визначено структуру та характер естетосфери сучасного дизайну.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми дизайну та дизайн-освіти в Україні. Вперше на основі мистецтвознавчого, історичного та гуманітарно-філософського підходів проаналізовано становлення та розвиток дизайну як своєрідного феномену національної культури. Описано цілісну картину еволюції українського дизайну у контексті розвитку світового процесу художнього формоутворення. Доведено актуалізацію історико-культурної спадковості мистецтва дизайну, поєднання загальнонаціональних і регіональних його особливостей. Запропоновано методологію підготовки дизайнерів і прогностичну модель дизайн-освіти. Розглянуто перспективи розвитку художньо-промислової освіти як базової засади подальшої еволюції дизайнерської творчості.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний історико-культурологічний огляд корейської орнаменталістики та досліджено впливи культурологічних чинників на структуру, зміст і геометрію орнаментальних композицій. Встановлено, що розвиток орнаменталістики Кореї визначається трьома історичними періодами. Розглянуто комплекс символьних (змістових) закономірностей, що визначають історичну приналежність деякого орнаменту, характерних для орнаментів Кореї. Проаналізовано символізм, виявлено його роль і місце в орнаментальному мистецтві в цілому, визначено формотвірні елементи та природу виникнення символьних мотивів. Вивчено гармонійні та композиційні закономірності корейських орнаментів. Проведено комплекс формально-графічних досліджень традиційних корейських орнаментів, з'ясовано особливості композиційного рішення орнаментів, узгодженість їх елементів, правила визначення акцентів. На підставі зіставлення ознак запропонованої геометричної класифікації отримано набір матриць сумісності, що дозволяє регулювати поліваріантність процесу конструювання орнаменту за заданими вимогами або його відновлення за збереженим фрагментом. У рамках загальної методики розроблено алгоритми геометричний і формування чарунок складноструктурованих орнаментів з національною специфікою, що дозволяє управляти структурою орнаменту на стадії безпосереднього його сприйняття. Запропоновано методику формування орнаментальних полів, яка дає змогу конструювати орнамент в інваріантних (вільних) і в національно-обумовлених постановках. Розроблено алгоритми декомпозиції та синтезу орнаментальних композицій для конструювання та відновлення повної картини орнаментальної композиції за збереженим фрагментом.

  Скачати повний текст

Розглянуто іміджмейкерство як феномен масової культури, його суть, поліфункціональність, особливості. Це явище досліджено у галузі соціальної та загальної психології, політології, маркетингу. Відзначено, що сфера культурної діяльності, мистецтва, де імідж-технології необхідні для дослідження сучасного культурно-митецького життя, потребує глибинного вивчення. Це галузь, завдяки якій розвивається сучасний арт-ринок. Особливістю цієї роботи є дослідження імідж-образу як різновиду художньої творчості. Розглянуто специфіку іміджмейкерської естетики в інформаційно-комунікативних технологіях XX ст., принципи створення та стильові особливості імідж-образу. Виявлено, що у комунікативних схемах, на яких грунтується сучасна культура, естетична виразність форми орієнтує їх зміст на привабливість споживання інформаційної складової, яка містить сучасне товарне виробництво, що доводить виконання естетичним функції замінника справжнього культурного спілкування, фактично імітуючи його.

  Скачати повний текст