Встановлено, що головні тенденції та особливості розвитку національної освіти в Галичині, були обумовлені сформованими упродовж віків ідеалами та національними традіціями народу. Розкрито зміст і шляхи формування моральнісного підгрунтя галицької педагогіки 1930-х рр., які полягають у моральних нормах, що базувалися на засадах загальнолюдської та національної моралі; національній освіті, наповненій пріоритетними ідеалами - любов до Бога та Батьківщини та національній традиції, що є частиною духовного життя народу та була стрижнем ідентичності галицької спільноти. Доведено, що націоналізація школи (відкриття українських класів у польських школах та створення українських шкіл), організація громадських утворень "Просвіта", "Рідна школа", "Підойма", "Українське педагогічне товариство", "Наукове товариство імені Т.Шевченка", "Українська бесіда", юнацьких утворень "Пласт", "Січ", "Сокіл", "Луг", "Боян" тощо, була засобом морального виховання. Аргументовано, що цінності - добро, любов, надія, милосердя, віра мають стати пріоритетним началом у сучасній переорієнтації індивіда та домінантою морально-духовної культури усього людства.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію конструювання змісту деонтологічної підготовки як складника професійної підготовки студента - майбутнього педагога за умов вищого педагогічного навчального закладу з використанням методологічних підходів: системного, компетентнісного, особистісно-діяльнісного, культурологічного та аксіологічного. Розроблено модель змісту деонтологічної підготовки педагога (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуальний, аналітико-рефлексивний компоненти), умови її впровадження у навчальному процесі вищого навчального закладу. Запропоновано та розкрито суть поняття "деонтологічна компетентність педагога". Обгрунтовано варіативні технології забезпечення деонтологічної підготовки педагога, засобами якого є розроблений спецкурс "Основи педагогічної деонтології" та безпосередня організація практичної діяльності студентів кураторами, деканатом, ректоратом, що сприяє формуванню деонтологічної компетентності. Доведено, що впровадження розробленої моделі змісту деонтологічної підготовки передбачає використання різних форм і методів роботи зі студентами (створення ситуацій вибору, розв'язання різних ситуацій конфлікту, ризику). Розвинуто дефініції педагогічної деонтології, критерії та показники готовності студента до здійснення нормативної професійної поведінки.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано й апробовано модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ, визначено педагогічні умови її реалізації, якими є: наступність, етична компетентність, єдність професіоналізму та моральності у професійній діяльності, урахування впливу зовнішнього середовища та особистості викладача на учнів ПТНЗ. Охарактеризовано компоненти структури професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ і встановлено критерії їх сформованості. Обгрунтовано шляхи впровадження моделі у практику роботи ПТНЗ і в систему підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання. Наведено рекомендації щодо удосконалення професійної діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ. Розроблено навчальний курс "Основи професійної етики майстра виробничого навчання", Кодекс професійної етики майстра виробничого навчання, а також методичний посібник "Формування професійної етики майстрів виробничого навчання".

  Скачати повний текст

На підставі дослідження компонентів, структури й особистісної детермінації психологічної культури керівників середніх навчальних закладів освіти розроблено технології формування та розвитку загальних і спеціальних вмінь засобами психологічного тренінгу. Розглянуто теоретичний зміст і співвідношення понять, пов'язаних з психологічною культурою, проаналізовано сучасні підходи щодо визначення її складових, встановлено особливості використання багатовимірного системного методу дослідження латентної структури характерних рис і властивостей особистості, стилів управлінської взаємодії, навичок управління, індивідуальних потенціалів та інших показників. З використанням засобів факторного аналізу побудовано емпіричні моделі "реального" й "ідеального" керівника, на підставі порівняння яких з урахуванням даних про системотвірні фактори, теоретичних вимог менеджменту, психології, етики й інших критеріальних систем визначено внутрішні особистісні об'єкти впливу та формування управлінських навичок і психологічної культури керівників навчальних закладів. Встановлено й експериментально апробовано стратегії формування вмінь і розвитку особистості, принципи конструювання та проведення психологічного тренінгу, визначено методичні й організаційні передумови його ефективності щодо розвитку психологічної культури керівників шкіл за умов післядипломного навчання.

  Скачати повний текст