Виявлено джерела й умови формування етичної складової світогляду митця у зв'язку з його персональною ідентичністю, що дозволило аргументувати позицію щодо цільності світогляду поета. Визначено та проаналізовано основні ціннісні орієнтири Т.Г. Шевченка - братолюбіє, воля, правда, крізь які розкривається зміст його морального ідеалу. Доведено, що у творчості Шевченка відбито персоналістську парадигму трактування особистості, вказано на наявність у ній персоналістської традиції. Інтерпретовано етичний аспект поглядів митця на суспільство та націю. Визначено один з основоположних для уявлень Т. Шевченка щодо досконалого суспільного устрою чинників - концепт правди-справедливості, що характеризується яскраво вираженою моральною конотацією й особливим семантичним зв'язком між істиною, правдою, справедливістю та життям людей, соціальних груп і народів.

  Скачати повний текст