Проведено історико-філософський аналіз проблеми індивідуалізму, його суть, соціальну роль та історичні перспективи у контексті західної та вітчизняної культур. Встановлено, що все різноманіття філософсько-теоретичних концептуалізацій індивідуалізму пов'язано з запереченням або, навпаки, визнанням права людини на самовизначення та самоврядування, індивідуальну неповторність і нонконформізм. Показано, що в тлумаченні переважної більшості західних філософів, чиї погляди традиційно є до індивідуалістично зорієнтованими, суть індивідуалізму полягає не в славозвісній абсолютизації егоїстичних інтересів окремої особистості та запереченні колективних цінностей як таких, а у визнанні та захисті суверенного права людини на вибір в їх різноманітті та персональну відповідальність за його наслідки. Встановлено, що переважна більшість західних дослідників, які добре усвідомлюють можливість негативних наслідків індивідуалістичних настанов, в цілому вважає, що позитивний - творчий потенціал індивідуалізму значно перевершує ту загрозу, яка криється в цій можливості. Зроблено висновок, за яким сучасна західна та вітчизняна філософська думка все еволюціонує до визнання того, що за умов постійно зростаючої новизни, швидкоплинності, різноманіття суспільних процесів індивідуалізм не зникає, а поступово перетворюється на один з головних принципів особистого самовизначення та організації суспільного життя.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, природу та моральні функції харизматичної особистості та спільноти. Досліджено процес соціальної та культурної еволюції особливого типу людини - "людини-маси" в його цілісності. Виявлено соціально-історичні та психологічні фактори формування харизматичної особистості. У контексті гуманістичної етики й етики комунітаризму вперше доведено, що виникнення феномену "маса" створює умови для уникнення індивідом морального вибору та зняття особистісної відповідальності. Виявлено тенденцію еволюції самосвідомості "людини-маси" до формування споживацького розуміння життєвих можливостей та індивідуальних свобод, які сприймаються у відриві від змісту етичної категорії відповідальності. З'ясовано, що основними принципами морального оцінювання взаємодії харизматична особистість - спільнота є моральні принципи альтруїзму й егоїзму, колективізму й індивідуалізму, принцип конформізму. Визначено роль харизматичної особистості у процесі суспільного розвитку, зокрема, досліджено її вплив на формування морального клімату сучасного суспільства. Встановлено, що за умов соціально-політичної кризової ситуації, обумовленої та взаємопов'язаної з кризами у духовно-моральній сфері, у масовій свідомості відбувається зміна консолідаційних засад до визнання та фокусування на ролі харизматичної особистості. Виявлено позитивну та негативну дієвість харизматичної особистості: інтеграційну та деструктивну. Окреслено спектр очікувань у масовій свідомості українців щодо харизматичного державного діяча, ідеалу якого відповідає самовіддана, сильна, відповідальна, інтегруюча особистість.

  Скачати повний текст