Досліджено проблему життєвої компетентності особистості, актуалізовану сучасними соціокультурними трансформаціями та необхідністю її соціально-філософської концептуалізації. Визначено теоретико-методологічні передумови концептуалізації життєвої компетентності особистості, розроблено її теоретичну модель, обгрунтовано універсальні параметри метаантропологічного, індивідуально-особистісного, ситуативного та соціального вимірів. Проаналізовано соціальні підстави загострення проблеми життєвої компетентності особистості за сучасних умов. Досліджено вимоги та виклики суспільного життя, обумовлені соціальними трансформаціями, які відбуваються у світі та Україні як об'єктивні передумови визначення змісту ключових компетентностей на даному конкретно-історичному етапі суспільного розвитку.

  Скачати повний текст

Показано, що поняття "життєвий світ" є означенням особливої форми фіксації відношення різних сфер людського буття, яке сприймається суб'єктом з точки зору власного, індивідуально-особистісного існування за конкретно-соціальних умов. Обгрунтовано, що життєвий світ є феноменом самосприйняття особистістю свого цілісного існування, передусім в контексті "життєвих смислів" формування, збереження та відтворення самості Я-тіла, що зумовлює предметну й функціональну визначеність його змісту. Доведено, що життєвий світ формується та функціонує як духовна проекція життєпроживання особистості за повсякденних умов соціокультурного осередку. Виявлено, що своєрідність предметної основи змісту життєвого світу полягає в тому, що її елементи формуються завдяки встановленню відношень тілесного існування самості Я до окремих речей. Доведено, що наслідком функціональних проявів життєвого світу як чинника цілісності особистісної життєдіяльності є надання соціально-комунікативним зв'язкам, через які вона реалізується, особливої смислової якості - "життєвих зв'язків". Охарактеризовано трансформацію міжіндивідних зв'язків, зумовлених діяльністю щодо реалізації потреб у харчуванні, як специфічний функціональний вияв життєвого світу особистості. Встановлено, що змістовне витлумачення понять "життєвий світ" та "життєві зв'язки" надає додаткові можливості опису індивідуально-соціального буття людини як особистості, дає змогу конкретизувати уявлення про механізми, що уможливлюють збереження автентичності життєдіяльності людини в соціокультурному осередку.

  Скачати повний текст

Досліджено в соціальній філософії проблему - стиль життя, яку проаналізовано в широкому соціально-історичному та культурологічному контексті. Зазначена проблема є однією з істотних для розуміння специфіки здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації людини. Значну увагу приділено соціально-психологічному аспекту означеної проблеми, що дозволяє визначити стиль як індивідуально-своєрідну цілісну систему стійких засобів та форм опосередкування особистістю об'єктивних умов її життєдіяльності. Показано зв'язок стильової проблематики з морально-естетичними вимірами людського буття та досліджено такий їх вияв, як стилізація, що осмислюється насамперед як форма особистісної самореалізації людини в соціокультурній ситуації постмодерну. За умов соціальних трансформацій, що супроводжуються руйнуванням усталених світоглядних та ціннісних орієнтацій, найбільш поширеними формами стилізації життя запропоновано вважати соціальну мімікрію, соціальний міметизм, інсценування тощо.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему модусу здоров'я у єдності аксіологічного, наукового та валеологічного аспектів. Суть життєвого модусу здоров'я розкрито як процес розгортання природного та соціального, здорового та хворобливого, свідомого та генетично уродженого, сутнісних сил людини та ціннісних імперативів суспільства. Модус здоров'я визначено як культурно історично визначену та виправдану іманентну властивість, що об'єднує суспільне й індивідуальне у ціннісному полі. На відміну від здорового способу життя модус здоров'я є культурно-історично визначеною життєспроможністю людини до реабілітації та продуктивної діяльності у супільстві, певним модусом служіння та соціальної значущості, зміст якого не редукується до цінностей "слава", "власність", "влада". Досліджено валеологічні норми модусу здоров'я, механізм реалізації здорового способу життя, його параметри, аксіологічні, соціальні й іманентні характеристики. Доведено, що аксіологічний вимір модусу здоров'я виявляє його суспільну цінність та визначає практичні напрямки державного регулювання й охорони здоров'я громадян.

  Скачати повний текст

Здійснено концептуалізацію стилів життя молоді та ідентифіковано основні категорії в контексті аналізу та проблематики відповідних теоретичних положень сучасної соціально-філософської теорії. Визначено критерії дослідження стилів життя молоді через ціннісні преференції та аксіологічні життєві орієнтації, а також вектори самореалізації в соціально-економічний простір українського суспільства або за його межі. Сформовано нові пізнавальні засади соціально-філософського підходу щодо вивчення стилів життя молоді в Україні на сучасному етапі. Удосконалено інструментарій дослідження стилів життя молоді в системі соціальних зв'язків суспільства. Встановлено зв'язки між стилями життя молоді та соціетальними характеристиками сучасного українського суспільства. Розкрито зміст понять "стиль життя" та "молодь", проаналізовано основні тенденції сучасної молодіжної життєтворчості в Україні. Визначено основні типи стилів життя молоді, показано їх здатність відображати стан, рівень досягнень, характер розвитку сучасного суспільства. Встановлено існування зворотного впливу із створенням умов для збільшення питомої ваги певного типу стилю життя молоді для подальшої зміни та покращання ситуації в країні, запропоновано заходи щодо удосконалення державної молодіжної політики.

  Скачати повний текст

Визначено стратегію життя особистості як фактор розвитку суспільства. Розкрито суть поняття "стратегія життя особистості", що відображає процес виконання головного, довготривалого та стійкого життєвого завдання, характер якого залежить від індивідуальних особливостей (переваг) суб'єкта життя, ступеня невизначеності та нелінійності життєвого середовища (ситуації). З'ясовано, що стратегія життя особистості відображає спосіб вирішення головного, довготривалого та стійкого завдання життя або його етапу, що надає діяльності суб'єкта певну спрямованість. Розкрито механізм впливу стратегії життя особистості на розвиток суспільства шляхом формування соціального капіталу в єдності стилізації життя та ідеології. Визначено напрями оптимізації стратегії життя особистості, які сприяють формуванню соціального капіталу суспільства.

  Скачати повний текст