Проведено соціально-філософський аналіз становлення уявлень про справедливість, виявлено закономірності і конкретно-історичні особливості цьго процесу. З'ясовано його зумовленість різноманітними детермінантами, а також визначено світоглядне та методологічне значення в різні історичні епохи. Виділено теоретико-праксеологічні основи оперування справедливістю, уточнено трансчасовий понятійний інваріант справедливості, його залежність від суспільної дійсності та зворотнього впливу на неї. Конкретизовано змістовні та функціонально-інструментальні критерії справедливості, з'ясовано, що уявлення про неї є конкретно-історичним. Уточнено теоретичні основи соціально-філософського оперування справедливістю. Доведено, що ідея справедливості завжди посідала істотне місце в світоглядній системі людства, а в періоди суспільних трансформацій набувала особливої гостроти, тому цілком об'єктивно аналізується за умов українського сьогодення.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності людського суспільства. Запропоновано метод порівняння східної та західної філософських інтерпретацій соціальної справедливості. У процесі зазначеного аналізу з'ясовано специфічні особливості східного та західноєвропейського розуміння соціальної справедливості, розглянуті як загальнолюдські. Встановлено, що вони виникають у кожній з вказаних філософій двома основними, інваріантними взаємодоповняльними формами осмислення взаємозв'язку природного і соціального у світі людини: суспільноцентричною (східна філософія) та індивідоцентричною (західна філософія). Значну увагу приділено співвідношенню суспільно- та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості, а також причинам і характеру їх конвергенції за умов теперішньої цивілізації. Детально розглянуто історичні етапи еволюції соціальної справедливості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито роль ідеї справедливості у реалізації певної моделі соціальної держави. Досліджено трансформацію ідеї соціальної справедливості за доби глобалізації. Стверджено, що сучасні національні держави розвиваються як держави соціальні на базі ідеї соціальної справедливості, яка превалює у суспільстві. Перерозподіл ресурсів у національних державах здійснюється відповідно до принципу справедливості. Виділено три моделі соціальної держави, а саме: лібетальну, консервативну, соціал-демократичну. За доби глобаізації розбудова соціальної держави в окремій національній країні відбувається за рахунок експлуатації інших держав та інтенсивного використання природних ресурсів. Зазначено щодо наявності потреби у формуванні універсалістського принципу справедливості, за якого перерозподіл ресурсів у межах держави корелюватиме з міждержавним (глобальним) перерозподілом для забезпечення певного життєвого рівня всім особам, членам суспільства у межах людства та відповідатиме вимогам збереження довкілля.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічну роль і значення категорії "рівність" у процесі аналізу перехідних процесів у суспільстві. Здійснено соціально-фіолософське дослідження становлення та розвитку категорії рівності у соціально-історичному пізнанні. Соціальну рівність осмислено як загально значиму соціальну цінність, яка відображає складні діалектичні процеси минулого й сьогодення та має різний історичний зміст. Зазначено, що її дану категорію використовують як світоглядну засаду за умов формування соціальних пріоритетів розвитку суспільства, а також оцінки соціальних процесів, які кардинальним чином змінюють суспільні відносини, а особливо структуру суспільства. Обгрунтовано доцільність розгляду соціальної рівності як одного з базових державно будівничих принципів, що відповідає сучасним вимогам української дійсності творення демократичної, правової держави з соціально орієнтованою економікою.

  Скачати повний текст

Вперше створено цілісну теорію нерівності в освіті та проаналізовано прояви соціальних нерівностей в освітній галузі Польщі, які виникли внаслідок суспільних селекцій у період системної трансформації. Визначено характер залежності між змінами у політичному, суспільному та економічному житті та збільшенням суспільних нерівностей в освіті. З'ясовано характер змін селекційних процесів в результаті формаційного перелому (зокрема, застосування правила вільного ринку). Розкрито суттєву роль економічних, просторових, культурних та освітніх бар'єрів авансу, які блокують освітні шанси та є провідними причинами освітніх нерівностей. Виявлено існування даних бар'єрів в окремих типах суспільних і територіальних середовищ та їх вплив на шкільні селекції. Обгрунтовано сутність освітньої нерівності та проаналізовано найрізноманітніші форми її прояву (шансу, участі, старту, умов та ефектів навчання) внаслідок дії соціокультурного механізму їх зародження - цілісної системи мотивів, потреб, інтересів, цінностей, мови та засобів життєдіяльності різних суспільних груп. Вперше дослідження особливостей виникнення нерівностей в освіті зосереджено одночасно на різних формах їх прояву. Уточнено уявлення про причини та наслідки відсутності егалітаризму в освітній системі. Доведено, що застосування механізмів ринкової конкуренції в освіті і тлумачення даного соціального інституту як товару стверджує та поглиблює нерівності шансів і зумовлює репродукцію суспільного розшарування. Обгрунтовано методологічні засади дослідження селекційних процесів у філософії освіти, розроблено й апробовано методику аналізу освітніх нерівностей. Охарактеризовано основні етапи селекції. Уточнено розуміння філософського, соціологічного, ідеологічного аспектів освітньої політики. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення доступу до освіти. Досліджено проблему взаємодії освіти та суспільства у контексті соціально-філософського й теоретико-методологічного осмислення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено соціально-філософському аналізу феномену протиріч у посттоталітарних системах. У дисертації викладена цілісна концепція динаміки соціальних процесів у перехідний період розвитку посттоталітарного суспільства. Досліджені головні теоретичні і практичні моделі трансформації посттоталітарних систем. Визначені місце, роль і особливості соціальних протиріч в перехідних процесах, обгрунтована їх типологія і форми прояву. Запропоновані механізми і технології розв'язання соціальних протиріч, що відповідають рівню розвитку громадянського суспільства в Україні, інших пострадянських державах.

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасні версії договірної доктрини, особливу увагу приділено вивченню способів вирішення проблеми раціонального обгрунтування моралі. Досліджено суспільно-договірну проблематику української, російської й англомовної філософських традицій. З'ясовано історичні й теоретичні передумови виникнення теорій суспільного договору у XVII - XVIII ст., встановлено причини відродження інтересу до їх вивчення у XX ст. Проаналізовано механізм реалізації суспільного договору, виявлено відмінності застосування даної філософської конструкції у класичних і сучасних варіантах контрактаріанізму. Розкрито особливості сучасних договірних концепцій. Визначено адекватність побудованої сучасним контрактаріанізмом аргументації поставленому ним завданню раціонального обгрунтування принципів соціальної справедливості. Проаналізовано "принципи справедливості", визначені у сучасних договірних концепціях як постулати суспільної моралі. Досліджено обраний контрактаріанізмом теоретичний апарат, визначено вірогідність побудованої за його допомогою аргументації. Зроблено висновок, що обгрунтування принципів справедливості виключно раціональними засобами є проблематичним.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз категорії справедливості як визначального феномену людського буття. Розглянуто функції та структуру справедливості, висвітлено її регулятивну роль в формуванні та розвитку соціального дискурсу. Наведено ретроспективну характеристику справедливості в європейській соціально-філософській парадигмі. Розкрито зв'язок справедливості з концепціями природного, договірного та позитивного права. Викладено сучасні концепції справедливості: неокантіанську, неогегельянську, "чистого вчення про право", "відродженого" природного права, трактування справедливості в філософії екзистенціалізму. Описано прояви справедливості у різних сферах соціальної комунікації. Відзначено, що комунікація є універсальним надбанням людства й універсальною реальністю суспільного буття, а справедливість є апріорі комунікативним чинником, який спрямовує людську комунікацію в соціальному дискурсі, а також те, що розуміння справедливості-несправедливості може набувати різного змісту у різних суб'єктів соціальної комунікації. Дихотомія "справедливість - несправедливість" здатна спричинювати напруження та конфліктність в межах соціального дискурсу.

  Скачати повний текст