Досліджено процес трансформації філософських і культурологічних уявлень про моральну цінність праці під впливом соціокультурних чинників. Визначено основні тенденції у зміні моральної цінності праці в постіндустріальному й інформаційному суспільствах. Розглянуто проблему її трансформації у контексті зміни смислового навантаження поняття "праця", що є історичним і пов'язане з проблемою розмежування праці й інших видів діяльності. Показано, що споживання та споживництво, які набувають масового характеру в постіндустріальному суспільстві масового споживання, призводять до зниження моральної цінності праці та сприняття праці як засобу задоволення матеріальних потреб. Виявлено тенденцію до розширення поняття "праця", розмивання межі між працею та не-працею, працею та споживанням, за цього інтелектуально-творча праця постіндустріальної епохи наближується до дозвілля та розваги. Праця сприймається як засіб творчої самореалізації також завдяки розповсюдженню хакерської трудової етики.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічний комплекс дослідження праці, з'ясовано підходи до праці в суспільствознавчій думці. Проаналізовано соціокультурну детермінацію праці, визначено семантичний простір концептів "праця", "діяльність", "активність". Виокремлено атрибути праці, тенденції її розвитку, сутнісні риси робітника XXI ст. Визначено місце праці в світоглядних орієнтаціях сучасної людини, мотиваційний комплекс праці. Розглянуто проблему класифікації праці. З'ясовано детермінанти оптимізації регулювання трудових відносин в сучасному суспільстві.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуально-методологічний апарат сучасної соціальної філософії стосовно аналізу проблем освіти, що входять у коло питань філософії освіти. Обгрунтовано, що вирішення даних проблем може бути найбільш ефективним у разі комплексного підходу до них. Показано, що комплексність підходу полягає в плідному співробітництві соціальної філософії та філософії освіти та права. Зазначено, що даний підхід має велике практичне значення, тому що пов'язаний із конституюванням даних дисциплін як загальнообов'язкових для вищої школи України та можливістю використання їх для налагодження зв'язків між наукою, навчально-педагогічним процесом і практикою, зокрема промисловою.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості трудової поведінки особистості як підприємницької діяльності, визначено її суть, чинники формування та реалізації. Трудову поведінку особистості розглянуто як соціально-філософську категорію в системі інших категорій соціальної філософії, її сутнісний зміст розкрито через такі поняття, як людина, соціум, діяльність, суспільні та виробничі відносини, суспільне життя, особистість та інші. Визначено поняття "трудова поведінка", яка за своєю суттю є сукупністю соціально-функціональних дій та вчинків людей, визначених професійно-кваліфікаційними потребами, обов'язками і формами суспільно-виробничої діяльності. Зазначено, що трудова поведінка є видом та формою суб'єктивної діяльності, комплексним проявом інтегрованих якостей людини, її інтелектуальних, фізичних, морально-психічних та духовних особливостей. Проаналізовано проблеми формування та поведінки "середнього класу" у трансформаційних суспільних процесах, досліджено категорію підприємництво та проблеми соціального управління та регулювання трудової поведінки особистості. Репрезентовано визначення поняття "підприємництво" та "соціальне управління".

  Скачати повний текст

Досліджено сучасну соціально-філософську літературу, що розглядає марксизм і проблеми, пов'язані з феноменом власності у критичному ракурсі. Сформульовано по-новому розв'язану наукову задачу та установлено особливості кореляції власності в межах онтологічно-гносеологічної тотожності. Створено модель потенційного її розвитку. Розвинуто категорію усуспільненої власності, яку розглянуто як онтологічно-гносеологічну врівноваженість розуміння. Запропоновано розуміння процесу усуспільнення як спрямованість до гносеологізації, що відбувалося в "радянському" марксизмі а також спрямованості до онтологізації, яке має місце у сучасному марксизмі). Зауважено, що такий підхід до аналізу категорії усуспільненої власності є новим напрямком у науково-матеріалістичному аналізі марксизму та проблем власності. Доведено, що за сучасної доби значної уваги потребує соціально-філософське розуміння усуспільнення власності, що несе в собі формально-юридичні та економічні аспекти даної категорії.

  Скачати повний текст