Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Запропоновано філософську концепцію місця та ролі воєнної могутності та воєнної сили держави у системі збереження гомеостазису суспільства, що трансформується. Обгрунтовано суть і розкрито особливості соціальних систем трансформативного типу. Здійснено аналіз стійкості та лабільності такої системи через дію варіативних величин, їх роль у системі суспільних відносин. Визначено умови та принципи функціонування трансформативної соціальної системи, що дозволяють їй забезпечувати стійкість і стабільність. Досліджено динаміку перехідних процесів у період трансформацій. Обгрунтовано систему силового забезпечення гомеостазису суспільства. Визначено, що її основою є воєнна могутність держави. Висвітлено детермінацію державної діяльності у силовому забезпеченні гомеостазису суспільства. Розкрито суть механізму забезпечення силового збереження гомеостазису та його типології. Виокремлено основні компоненти структури такого механізму за умов соціокультурних змін.

  Скачати повний текст

Базуючись на концептах соціальної філософії, досліджено питання сталого розвитку цивілізації у контексті екологічних проблем та визначено шляхи досягнення цього розвитку. З використанням фактичного матеріалу вітчизняних і зарубіжних вчених з'ясовано шляхи досягнення сталого розвитку як моделі подальшої долі людства, розкрито евристичні можливості розглядуваної моделі та її суперечливий характер. Відзначено, що людство постало перед альтернативою: або зберегти сформований тип діяльності (споживацький) та загинути в екологічній катастрофі, або кардинально змінити його та зберегти природу для життя наступних поколінь. Зауважено, що завданням сучасності є перегляд пріоритетів розвитку - перехід до сталого розвитку суспільства. Запропоновано тезу, що сталий розвиток - це економічна ефективність, біосферосумісність і соціальна справедливість за загального зниження антропогенного тиску на біосферу. Зазначено, що актуальним питанням реалізації моделі сталого розвитку є врахування природно-космічного чинника в життєдіяльності людей і проблем, наявних для сучасної цивілізації. Показано, що існують загрози космічних катастроф, які можуть істотно вплинути на екологію та стан Землі, цьому необхідно запобігти.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження процесів самоорганізації сучасного суспільства та детермінант їх оптимізації. Розкрито соціально-філософське значення категорій "процеси самоорганізації" та їх "механізми". Виявлено можливості оптимізації таких процесів, досліджено специфіку їх механізмів. Визначено міру оптимального для гармонійного розвитку суспільства співвідношення порядку та хаосу. Конкретизовано соціально-філософське визначення гомеостазу та гомеостазу соціальної системи. На підставі проведеного аналізу особливостей процесів самоорганізації обгрунтовано важливість збереження духовних і культурних цінностей суспільства як системної інформації суспільства, що забезпечує стійкий розвиток соціальної системи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості феномену ризику у соціально-філософському контексті, що дозволило представити його як специфічний засіб впливу на суспільні процеси та розробити модель функціонування соціального ризику. Опрацьовано концепцію прийнятного та необхідного ризику, яка визначає, що стратегічно позитивний ризик за умов динамічного розвитку суспільства є фактором сталого розвитку. Встановлено, що ризик виступає як засіб раціонально-практичного розкриття "таємниці" стратегічного творення нової дійсності, яка набула форми глобалізації, ризикогенної за своєю природою. Вдосконалено класифікацію ситуацій невизначеності як домінувальної характеристики ризику, розуміння векторів детермінування кризової ситуації як невід'ємного компонента ризику та критерії визначення ризикових наслідків глобалізації. Надано практичні рекомендації, які сприятимуть формуванню стійкості соціального розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено ідею про приховані в самій етнонаціональній системі чинники, що забезпечували на попередніх етапах розвитку формування сутнісних ознак української політичної нації, які через несприятливі умови перебували в латентному стані. Проведено аналіз політичної нації як соціальної системи, яку характеризують достатній рівень національної самосвідомості та воля до політичної самоорганізації, що обумовлює формування демократичної держави зі спрямованістю на спільне майбутнє. Запропоновано поділ механізмів самовідтворення української політичної нації на самоорганізаційні й ентропійні. Розроблено принципи самовідтворення, які рекомендовано використовувати з метою оптимізації процесу становлення української політичної нації в сучасний період.

  Скачати повний текст

Дисертація являє собою соціально-філософське дослідження світоглядних орієнтацій особи в умовах трансформації суспільства. Визначаються зміст понять "світоглядна орієнтація особи" і "соціальна трансформація", їх суттєві ознаки, тенденції розвитку. Вперше аналізується специфіка світоглядної орієнтації особи пострадянського типу. Дається теоретична розробка проблем світоглядної свободи та світоглядної істини. Виявлені фактори та критерії оптимізації світоглядної орієнтації особи в умовах становлення та розвитку незалежної України.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз можливих стратегічних напрямів розвитку суспільства у контексті концепції сталого розвитку. Введено в науковий обіг базові концепти методології сталого розвитку суспільства - сценарії, стратегії, проект, стратегему. Розроблено інтеграційну модель освітньої системи як статегему сталого розвитку суспільства. Визначено необхідні технологічні заходи в освітній сфері, що сприятимуть формуванню передумов переходу України до суспільства сталого розвитку.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними (парадигмальними) чинниками, що впливають на стабільність сучасного суспільства, є: позитивна соціальна політика держави, адекватна громадська думка та громадянське суспільство, що розвивається. Обгрунтовано необхідність введення до категоріального апарату соціальної філософії поняття "стан суспільства" як основної характеристики сучасної соціальної системи, що дозволяє визначати кризові, стабільні та динамічні періоди суспільного розвитку на підставі спеціально створеної для даних цілей системи стандартів і показників. Розроблено стабілізаційну концепцію, пристосовану до умов України. Виявлено діалектичний зв'язок між станом трансформації та стабілізацією суспільства. Обгрунтовано умови, за яких інститути суспільства забезпечують його стійкий розвиток. Запропоновано сучасну інтерпретацію принципу соціальної детермінації, яка полягає у запереченні "жорсткої" та безпосередньої залежності соціального розвитку суспільства від рівня його економічного розвитку в епоху постіндустріалізму. Встановлено, що домінування "економічного" мислення, пріоритетність економічних цілей, характерні для пострадянських держав, є причиною дисбалансу, що утворився між темпами розвитку економіки та соціального розвитку. Створено систему операціональних (об'єктивних і суб'єктивних) показників і стандартів як засобів визначення та вимірювання стану суспільства. Наведено рекомендації щодо використання даної методики соціальної діагностики для формування державою, інститутами громадського суспільства адекватної соціальної політики з урахуванням особливостей конкретного етапу економічного розвитку країни.

  Скачати повний текст