Запропоновано інтерпретацію пізнавальних дій як модальних операторів, що поєднує результати досліджень в межах обох наявних традицій перегляду знань AGM і DDL, що дає можливість усунути протиріччя між ними та провести побудову динамічної модальної логіки перегляду знань DML. Розглянуто інтерпретацію пізнавальних дій як модальних операторів, що робить можливим розгляд пізнавальної дії в момент її проведення, завдяки чому відкриваються значні можливості для вивчення динаміки перегляду переконань і реалізується ідея динамічної логіки, що була запропонована, але не розроблена в попередніх дослідженнях зміни переконань. Уточнено зміст понять динамічної та статичної формули: динамічні вирази описують сам процес виконання пізнавальної дії, статичні вирази характеризують стан переконань до або після виконання доксастичних дій. Запропоновано можливість використання умовних доксастичних операцій, що реалізують доксастичні зобов'язання суб'єкта. Одержано формалізацію властивостей пізнавальних операцій у рамках DML, що дозволяє відповісти на питання щодо первинності та "чистоти" доксастичних операцій, прояснити роль постулату відновлення, який досі багатьма вченими вважається суперечливим, установити взаємозв'язок між пізнавальними операторами, обгрунтувати визначальну роль розширення в процесі зміни переконань і сформулювати мінімальний набір правил, достатніх для формалізації перегляду переконань у його динамічній інтерпретації. Запропоновано семантичну інтерпретацію доксастичної динамічної логіки на підставі семантики можливих світів Р. Сталнакера, що дозволяє виразити динамічний аспект перетворення переконань. Доведено несуперечливість системи аксіом DML у рамках запропонованої семантики. Уточнено розуміння описів стану й узагальнених описів стану, прояснено їх зв'язок з множинами та базами переконань: узагальнений опис стану є базою переконань і дає можливість урахувати наявність з невизначеним статусом, нескінченність об'єктної мови та можливість наявності суперечливих переконань, нормальний опис стану - це множина переконань, надана базовим світом, над яким проводяться перетворення.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження філософських і логічних концепцій епох античності, середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва встановлено, що на традиційному етапі розвитку логічного знання формуються основні характеристики логіко-аналітичного аналізу як методу дослідження філософської проблематики, яка базується на застосуванні аналітичного методу в поєднанні з логічними методами цієї епохи. З'ясовано, що в аналітичній традиції співіснують дві альтернативні стратегії логіко-аналітичного аналізу (доктринальна та методологічна). Визначено логічний та аналітичний рівні дослідження, на базі яких формується підхід, у якому застосовано трирівневу модель, що полягає у побудові змістового концепту проблеми, його логічному аналізі, філософському аналізі отриманих результатів. На підставі результатів дослідження алетичної логіки Г.Х. фон Врігта виділено основні характеристики логіко-аналітичного підходу до аналізу модальних понять, що базується на застосуванні логічних методів. Виявлено два основних напрямки дослідження норм у концепції Г.Х. фон Врігта на підставі розрізнення ним норм-описів і суто-норм. На підставі результатів дослідження проблеми пояснення та розуміння з'ясовано, що метод телеологічного пояснення Г.Х. фон Врігта об'єднує окрім логіко-аналітичного аналізу методи феноменології та герменевтики.

  Скачати повний текст