Вивчено тематичний вклад і аналіз етичної системи А. Шептицького як пам'ятки розвитку філософії раннього неотомізму. З'ясовано релігійно-філософський контекст виникнення його етики. Реконструйовано вчення А. Шептицького про теологічну основу етики прописів. Досліджено ідеї митрополита про природний закон. Проаналізовано особливості неотомічної критики А. Шептицьким кантівського вчення про совість. Реконструйовано його вчення про шляхи втілення норм природного закону в писаних законах. Здійснено аналіз цього вчення про божественний закон і його вимоги до особистості, людства та церкви. З'ясовано місце вчення А. Шептицького про співвідношення етики приписів та етики чеснот в етичних дискусіях сучасного неотомізму.

  Скачати повний текст

Вперше охарактеризовано рецепції новоєвропейської теорії процесу в новітній українській філософській думці й її реінтерпретації в українських суспільних контекстах. Виявлено систему критеріїв, за якими оцінювали суспільний процес мислителі народницького (народ, автономія, соціальне визволення) та консервативного (традиція, незалежність, національне визволення) напрямів. Розглянуто світові світоглядні основи суспільного прогресу в українській філософії, зокрема, вагому роль суб'єктивних чинників у здійсненні суспільного прогресу, а також рушійні сили прогресу, головним з яких є людина як суб'єкт історичної та соціальної дії. Розкрито змістове навантаження ідеї прогресу, що розглядалась українськими мислителями як багатозначна світоглядно-ціннісна категорія, яка об'єднувала погляди про досконалий суспільний лад і критику та відповідність йому теперішнього стану суспільного життя, вимогу соціальної трансформації та побудови гармонійного та досконалого суспільства, шляхом еволюційних змін. Охарактеризовано особливості розвитку ідеї суспільного прогресу в українській філософській думці другої половини XIX - початку XX ст. та обгрунтовано пріоритетність його основних аспектів - соціального та національного у їх співвідношенні.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичну реконструкцію цілісної системи історико-філософських поглядів В. Ф. Асмуса, її теоретичних і методологічних засад, які можуть бути покладені в основу традиції сучасних досліджень вітчизняної філософії та її історії. З'ясовано умови формування мислителя як філософа, досліджено його історико-філософську спадщину, визначено місце та роль у вітчизняній і світовій історії філософії. До безпосереднього доробку В. Ф. Асмуса відносяться розробка цілісного історико-філософського вчення, яке охоплює теоретичні та методологічні проблеми, комплекс конкретних досліджень у галузях історії античної філософії, історії німецької класичної філософії, історії естетики, логіки та науки. Доведено, що історико-філософські дослідження та теоретичні надбання вченого й сьогодні виявляються актуальними для різних напрямків філософського пізнання.

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію українського культурницького націоналізму як націоналізму "недержавної" нації в контексті процесів самовизначення європейських народів. Проаналізовано провідні концепції походження та типології націоналізму, зокрема, висвітлено сутність культурницького націоналізму й особливості його прояву в європейських країнах. Виділено чинники становлення та фактори розвитку культурницького націоналізму в Україні, прослідковано генезу утвердження його ідей у працях діячів української духовної культури - Кирило-Мефодіївського братства, громадівців, І.Франка, Л.Українки, М.Грушевського, С.Рудницького. Наголошено на духовно-релігійних факторах формування національної свідомості в Галичині та визначено найважливішщі чинники, що впливали на утвердження концепції українського культурницького націоналізму.

  Скачати повний текст

Завдяки дослідженню духовно-філософського спадщини І.Франка з'ясовано поняття "ідеал" і генез ідеалу, розкрито поняття "національний ідеал", його зміст і складові елементи, показано погляди Каменяра на проблему здійсненності та нездійсненності ідеалів, на їх роль у діяльності людини, народу, людства. Розглянуто проблеми ідеалів нації та проблеми націотворення, розкрито погляди І.Франка на рідну мову як визначальну психо-духовну домінанту національної сутності індивіда, існування народу та націотворення, на роль національної свідомості у націотворенні. Проаналізовано негативну роль денаціоналізації як деструктивного чинника українського націотворення.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз розв'язання проблеми суб'єкта історії українською філософією кінця XIX - першої половини XX ст. Суб'єкт історії аналізується як цінність українських суспільно-політичних та історіософських систем зазначеного періоду - народницької, націоналістичної, консервативної парадигм, цінність суб'єкта історичного процесу розкривається шляхом виявлення місця, ролі та значення, які він має у суспільному бутті. Обгрунтовано тісний взаємозв'язок між тлумаченням українськими мислителями проблеми сенсу історії та її суб'єктів. З'ясовано шляхи залучення філософсько-історичних ідей дослідженого періоду до теоретичного моделювання сучасних процесів розбудови української держави.

  Скачати повний текст

Розглянуто психоаналітичні ідеї у працях вітчизняних мислителів у дофройдівський період (І. Франко, О. Потебня). За допомогою компаративного аналізу показано наявність автономних дотичних поглядів З. Фройда та І. Франка, а також О. Потебні та представників неофройдизму (К. Юнг, Ж. Лакан). Проведено цілісний і системний огляд праць усіх наукових центрів України не за школами та регіонами, а за проблематикою наукового пошуку, встановлено наявність проблем, які потребують вирішення шляхом застосування психоаналітичної методології. Запропоновано класифікацію напрямів розробки психоаналітичних досліджень в Україні на початку XX ст. На основі маловідомих архівних матеріалів проведено огляд з досліджуваної проблеми, що дозволило повернути вилучені з наукового обігу імена українських дослідників та оцінити їх внесок у розвиток української філософської думки.

  Скачати повний текст

Описано цілісну філософську концепцію людського буття у семантико-екзистенційному просторі творчої спадщини Лесі Українки. Проаналізовано екзистенціальні, персоналістичні та комунікативні інтенції, головні екзистенціали (самотність і комунікативність) філософського дискурсу, феномен любові-трансцеденції. Визначено головні етапи розвитку дискурсу. Досліджено зв'язок особливостей філософування Лесі Українки з екзистенціальною та персоналістичною філософією України та Європи 1890-х років - ХХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено етногенез як процес самоорганізації етнічної спільноти. Розкрито сутність самоорганізації як принципу еволюції етнічної ментальності. Встановлено філогенетичні закономірності її розвитку, які є параметрами упорядкування, а узагальненою синергетичною інформацією - менталітет як відображення інформаційного поля, що обумовлює речовинно-енергетичні процеси системи. Обгрунтовано, що етноментальний підхід як особлива методологія історико-типологічного аспекту проблеми дослідження розкриває сутність ментальності - константи, що окреслює образ (стиль, спосіб) і духовно культурний самовияв (форму та зміст) етнічної спільнотси. Розглянуто логіку трансформації ментальних настанов у поняття "менталітет", яка визначає методологічні засади подальших досліджень з даної теми. Проаналізовано внутрішню логіку зародження та функціонування етнічної ментальності в етногенезі, що складає зміст менталітету як дієво-нормативного феномену процесів самоорганізації етнічної спільноти як цілісної системи. Визначено культурологічний зміст закономірностей формування та розвитку етнічної ментальності українців в аспекті етнічна історія - етнічна ментальність, в якому опосередкованими та визначальними є конкретно-історично домінантні ментальні настанови як основа менталітету, що опосередковано впливають на хід історії етносу та нації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано праці, лекційні курси з історії філософії права, енциклопедії права Б. Кістяківського, М. Палієнка, Є. Спекторського, Ф. Тарановського, А. Фатєєва, К. Яроша. Вперше в історії української філософії започатковано цілісне та системне висвітлення філософії права Б. Кістяківського у філософсько-правовому дискурсі кінця XIX - початку XX ст. та у контексті історико-філософських і правознавчих праць, архівних матеріалів. Аналіз творчості філософа права з позицій дискурсу є притаманним його методологічному підходу на підставі досягнень тогочасної філософії - неокантіанської філософії культури. Обгрунтовано глибинну суть права як складного багатоаспектного явища, що синтезує державно-організаційні, соціальні, психологічні, нормативні знання. Досліджено філософсько-правову концепцію Б. Кістяківського та висвітлено актуальність його поглядів для становлення сучасної правової Української держави.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі цілісності філософського світосприйняття в інтерпретації П.Юркевича. На основі аналізу творчої спадщини П.Юркевича виявлено характерні риси його концепції філософії. Встановлено, що особливе становище філософії як деякої синтетичної форми духовної діяльності розглядається П.Юркевичем у плані посередництва між наукою і релігією, між науково-теоретичним пізнанням світу і релігійно-ціннісним його осягненням. Цілісність філософського світосприйняття проявляється в тому, що воно не будується на нерозв'язних антиноміях чи антагонізмах, а виходить з глибинної спорідненості всього існуючого, несуперечливості і взаємодоповнюваності пізнавальних можливостей людини, постає єдністю філософування і життя.

  Скачати повний текст

Досліджено філософські аспекти модернізму як світоглядної парадигми в перспективі українського соціокультурного дискурсу. Здійснено аналіз становлення вітчизняного варіанта модернізму, виокремлено атрибутивні параметри даного феномену у межах української інтелектуальної дійсності. Досліджено рефлексії та позиції критики модернізму у просторі української філософської думки. Визначено структурні компоненти й особливості соціально-філософської концепції вітчизняного модернізму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні витоки, соціальні передумови виникнення громадівського руху та творчу спадщину духовних попередників "громадівців", досліджено онтологічні джерела українофільства та вивчено філософське обгрунтування проблеми національного самовизначення у творчості "громадівців", розкрито розуміння представниками громадівського руху проблем антропології й антропосоціогенезу. Охарактеризовано розвиток і філософське обгрунтування соціального ідеалу - "громадівського соціалізму". Вивчено бачення "громадівцями" джерел виникнення держави та перетворення її на соціальну державу - федерацію. Визначено роль їх ідей у процесах набуття Україною статусу незалежної держави та розбудови у ній громадянського суспільства. Розкрито гуманістичний, ненасильницький характер філософії "громадівців" та її вплив на національну ідею та процеси боротьби за національне визволення.

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-філософських досліджень з проблем співвідношення філософії та педагогіки, а також охарактеризовано два типи їх зв'язку: нормативно-проектний і взаємодоповнюваний. Визначено специфічні ознаки філософсько-педагогічної концепції як цілісної теоретичної структури, що містить у собі світоглядне, методологічне та антропологічне підгрунтя, на основі якого осмислено мету та умови розвитку "наявного" стану дитини до "належного" стану дорослої людини, згідно з відкритим у педагогічній дійсності "сущим". Філософські та педагогічні погляди П.Юркевича вперше розглянуто як єдину систему у контексті конкретних історичних обставин та біографії мислителя. З'ясовано, що єдність даної концепції зумовлена розумінням спільності завдань філософії та педагогіки, зміст яких полягає у синтезі віри й знання у "цілісній картині" буття взагалі й людського буття зокрема, важливим виміром якого є виховання та освіта. Встановлено, що специфіка методу вирішення П.Юркевичем даних завдань полягала у використанні розробленого на засадах християнської догматики "припущення сутності" людини як ключа до інтеграції сукупності фактів дослідних наук. Розкрито зміст базової складової частини філософсько-педагогічної концепції мислителя - його антропологічного вчення, що містить обгрунтування здатності людини до вільного саморозвитку й самообмеження як суто людського призначення. Проаналізовано виховні та освітні теорії філософа, змістовна єдність яких полягає у визначенні умов та окресленні простору реалізації свободи творчого становлення особистості шляхом подолання суперечностей "наявного" й "належного", "індивідуального" та "загального". Здійснено спробу актуалізації філософсько-педагогічної концепції П.Юркевича за допомогою співвіднесення її положень із сучасними проблемами реформування системи освіти, а саме - гармонійного поєднання загальнолюдських та національних цінностей у принципах осмислення мети, змісту, а також форм педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено підхід Б.Кістяківського до методології неокантіанства як інструменту вивчення явищ суспільного життя. Виявлено особливості трактування вченим центрального поняття неокантівської методології - поняття цінностей. Як цінності він розуміє смисли, значення життєвого світу людей, історично установлені у конкретному суспільстві, які індивід переживає у своєму досвіді як свій світ, що сягає своїм корінням національної культури та історії. Визначено зміст категорії належного у соціально-філософських поглядах Б.Кістякіського. Показано, що ця категорія використовується філософом як загальний принцип, що об'єднує соціальне значення, подібне до того, як поняття природної необхідності об'єднує всі природничі науки. Розкрито методологічну роль, яку відіграє у соціальній концепції Б.Кістяківського ідеально-родове поняття "ідеальний тип" держави. Показано, що це теоретична схема, призначена для розкриття суті феномену держави шляхом зіставлення його з ідеальною теоретичною моделлю. З'ясовано значення другого важливого родового поняття "соціальний ідеал". Зазначено, що як соціальний ідеал Б.Кістяківський розумів історичну мету дердави, якою є здійснення солідарних інтересів людей. Досліджено ідеологічну позицію вченого у контексті поєднання у його соціально-політичних поглядах елементів лібералізму та теорії соціалізму. Аргументовано твердження, що він критично осмислив ліберальну та соціально-демократичну концепції. Обгрунтовано тезу, що найбільш точно позицію Б.Кістяківського можна визначати як належність до соціалістично-федералістичного руху, який, за І.Франком, був альтернативою соціал-демократії. З'ясовано, що цей підхід найбільш повною мірою відповідав прагненню Б.Кістяківського обгрунтувати такий державний устрій, який створив би реальні умови для збереження та розвитку української суспільності за умов тодішньої російської держави.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес становлення світогляду В. Антоновича, праналізовано його філософсько-світоглядні ідеї в контексті філософської антропології та історіософії, з'ясовано їх місце в духовній культурі України. Праналізовано творчу спадщину діяча на тлі епохи та української дійсності XIX - початку XX ст., визначено вплив на формування світогляду історика західноєвропейської та української інтелектуальної культури. Досліджено ідейні джерела історіософської концепції вченого, розкрито її питомі принципи.

  Скачати повний текст