Розкрито специфіку особливості сприйняття тіла у духовній, побутово-соціальній та культурно-мистецькій площинах античної та ранньосередньовічної світоглядної парадигми. Розглянуто механізми формування нового суспільного ідеалу (аскета), концепції інтелектуальної краси, символічність художнього оформлення та змісту тіла у пам'ятках мистецтва. Проаналізовано зміст категорії "тіло" у контексті засадничих понять християнської сакраментології, а саме: гріха, святості, смерті та воскресіння. Запропоновано новий підхід до детермінації гріховності, за яким шляхом розрізнення понять "тіло" та "плоть" доведено, що причиною та притулком гріха є не тіло, а плоть як продукт гріхопадіння. Здійснено аналіз природи святості тіла у контексті християнських таїнств і релігійних практик та з'ясовано особливості сакральних стратегій доби Античності та періоду раннього Середньовіччя. Установлено, що смерть розуміється як тимчасова "дезактивація" людської особистості, що не втрачає існування, однак без тіла не здатна до жодної діяльності. Доведено, що тіло набуває цілісності у феномені християнського тілесного воскресіння. Паритетне співвідношення душі та тіла запропоновано розглядати як фундаментальний принцип повноцінності людини, а саме: функціональність тіла не стосується лише земного життя, а має відношення до потойбічної перспективи. Обгрунтовано, що тіло є поліваріантною категорією, змістовне наповнення якої зумовлює спосіб життя, самоідентифікації та самопрезентації особистості, а в історії філософії є однією з визначальних характеристик певної епохи.

  Скачати повний текст

Досліджено основоположні принципи філософії історії Августина Блаженного в контексті світової історико-філософської традиції. Проаналізовано античне та середньовічне тлумачення історичного процесу. Розглянуто основні історіософські концепти Отця Церкви. Проаналізовано положення августинівської концепції "Царства Божого" та "царства земного". У контексті августинівської історіософської рефлексії вивчено особливості вирішення мислителем проблеми часу. Доведено, що найбільш суттєвим принципом філософії історії Августина Блаженого є утвердження єдності людської історії.

  Скачати повний текст

Досліджено дуалізм в античному гностицизмі. Його розглянуто як важливу для самовизначення людини проблему, що має прояв у системах античних гностиків, світовідчуття та світорозуміння яких є близьким і зрозумілим для сучасної людини. На підставі аналізу оригінальних текстів гностиків вирішено проблему дуалізму. Як головну ідею у вченнях гностиків виявлено ідею подвійності світу та протиставлення його Богу, диспозиції знання та незнання, свободи та несвободи, духовного та тілесного начал у людині, темного та світлого, чоловічого та жіночого. Як найважливішу опозицію античного гностицизму визначено опозицію "Бог - світ", але вона "знімається" завдяки активній ролі людини, яка є учасницею протистояння Бога та світу. На підставі результатів дослідження встановлено, що людина - центральна постать у подоланні далізму, саме людина прагне до духовного світу, вищих цінностей.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісну філософсько-релігієзнавчу реконструкцію космологічних уявлень східної патристки та визначено особливості їх трансформації у зв'язку з даними сучасної космології. Проаналізовано основні положення східнопатристичної космологічної проблематики, які визначили подальший процес оформлення східнохристиянської космологічної доктрини. Доведено, що трансформація осмислення космологічних уявлень представників східної патристики у зв'язку з даними сучасної космології обумовлена внутрішніми закономірностями становлення космологічних уявлень та у певному розумінні є неминучою. З'ясовано, що тенденції даної трансформації значною мірою визначаються особливостями поглядів отців і вчителів церкви на окремі питання космологічної проблематики.

  Скачати повний текст