Досліджено історико-філософський зміст концепту "виклик-і-відповідь" А. Тойнбі. Проаналізовано філософські засади даного концепту, у зв'язку з чим виявлено два змістовні рівні понять "виклик" і "відповідь": емпіричний, де вони постають як історичні факти та концептуальний, коли вони є методологічною базою дослідження історичної дійсності у філософії історії англійського мислителя. На основі аналізу трансформації понять "виклик" і "відповідь" в закон "виклику-і-відповіді" обгрунтовано парадигмально-категоріальний характер даних понять. Розкрито процес "відходу-і-повернення" як найбільш ефективний спосіб формування та надання "відповіді" на певний "виклик", що сприяє набуттю історичним розвитком альтернативності та поліваріантності. Доведено, що дія концепту "виклику-і-відповіді" є необхідною умовою існування свободи історичного вибору, тому що дія "виклику" формує низку альтернатив і варіантів з поміж яких можна здійснити вибір, а "відповідь" є самим актом історичного вибору.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему визначення поняття "унікальність". Здіснено спробу раціонально осмислити унікальність феноменів історико-культурного процесу, означення природи яких частіше обмежувалась інтуїтивно ясним сприйманням, базуючись на аналізі різних концепцій історико-культурного процесу, виявленні мовної прагматики поняття "унікальність", аналізі його співвідношень з поняттями, що використовуються як синоніми унікального, розгляді унікального засобами параметричної загальної теорії систем, а також у контексті феноменології. Зазначено, що результати здійсненого методологічного дослідження поняття "унікальність" дозволяють використовувати дане поняття не просто як інтуїтивне ясне, а як термін наукової мови, що має чітку понятійну визначеність.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію еволюції рівнів і форм історичного пізнання у контексті сучасної постнекласичної науки. Здійснено комплексну характеристику предмету та методів історичного пізнання. Проаналізовано розвиток історичної науки, досліджено зміни рівнів і форм історичного пізнання постнекласичного періоду та на етапі становлення постмодерного (інформаційного) суспільства. Виокремлено передтеоретичний та теоретичний рівні історичного пізнання та розглянуто його основні форми: міф, опис, теологічну інтерпретацію, філософію історії, наукову історіографію. Встановлено їх гносеологічну амбівалентність і взаємодоповнюваність. Доведено, що філософія історії постнекласичного періоду є невід'ємною частиною сучасного історичного пізнання і суттєво впливає на визначення його предмету та методів. Розкрито міждисциплінарний характер предмету постнекласичного історичного пізнання та здійснено його сегментацію.

  Скачати повний текст