Побудовано методологію узагальненої теорії аналітичної визначності (А-визначності), надано узагальнену дефініцію А-визначності та введено її нові види ("майже" визначність та гранична визначність). Подано оригінальну О-логіку у вузькому розумінні слова на матеріалі перетворень геометричних фігур на площині. Розглянуто окремі види А-визначності в множинах різної природи, в першу чергу чисел, функцій, формул. Виділено основні фактори А-визначності, що дозволило уточнити та доповнити дефініцію А-визначності та дати характеристику об'єктивної й суб'єктивної А-визначності.

  Скачати повний текст

Наведено результати філософської герменевтичної рефлексії щодо проблем розуміння у постуніверсалістській герменевтичній теорії, здійснено перехід від фундаментально-онтологічної до регіонально-антологічної геменевтики, що наповнюється культурним смислом, внаслідок чого виявляється множинність теоретичних герменевтик, які представляють різні культурно-онтологічні форми розуміння. Запропоновано концепцію герменевтичної культури, що обгрунтовується на підставі східнослов'янської, тобто руської герменевтики, де якісна специфіка розуміння виявляється на логіко-гноселогічному, онтологічному, феноменологічному і культурнофілософському рівнях формування герменевтичного знання. На відміну від раціоналістичної західноєвропейської герменевтики, специфіка руської герменевтики визначається як етична герменевтика.

  Скачати повний текст