Розкрито сутність, історичні різновиди, світоглядні та методологічні засади інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісний потенціал інтеграції та міждисциплінарного синтезу наукового знання. Показано, що незважаючи на жорсткі критерії науковості, розроблені класичною методологією, від самого початку робляться кроки до взаємозближення "двох культур" - природничо- та гуманітарно-наукової. Проаналізовано специфіку некласичних і постнекласичних форм інтеграції в науковій сфері. Доведено, що послаблення критеріїв науковості надає можливість гуманітарним наукам утвердити свій теоретичний статус. Обгрунтовано тезу про можливість інтеграції наукового та позанаукового знання з урахуванням обмежень, які захищають істинно наукове знання від не-науки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезу методологічної свідомості нелінійної науки, що спричинилася до радикального переосмислення фундаментальних концептів науки доби Модерну. Аргументовано, що парадигма нелінійного мислення є методологічною базою міждисциплінарних досліджень. Розкрито світоглядне значення парадигми нелінійності, на базі якої проведено визначення світоглядних орієнтирів сучасного розвитку методології природознавства. Висвітлено роль комп'ютерних засобів дослідження світу нелінійних систем, зокрема, вплив Grid-технологій на сучасний розвиток е-науки (електронної науки). Показано значення культури нелінійного мислення для розвитку соціогуманітарних наук, зокрема, через висвітлення креативного значення концепції самоорганізованої критичності.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичну реконструкцію та презентацію таких концептів, як нелінійність, нестійкість, нерівноважність, нестабільність, відкритість, складність. Досліджено евристичний потенціал синергетичних концептів у мережевому, соціально-економічному, освітньому контекстах. Визначено складнісний нелінійний характер мереж як об'єктів сучасного наукового пізнання, доведено обмеженість системного та переваги синергетичного підходів до пізнання мереж. Визначено у соціально-економічному середовищі можливі атрактори - інноваційно-підприємницький і кримінально-тіньовий, проаналізовано середовищетвірну роль держави. Конституйовано освіту як середовище особистісного самовибудовування, проаналізовано трансформації в основі як перехід до нелінійного складнісного мислення, здійснення практики свободи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тенденції до єдності природничого та соціогуманітарного знання на сучасному етапі розвитку наукового пізнання. Висвітлено різноманітні підходи щодо питання співвідношення цих знань. Виявлено проблеми єдності природничих і соціогуманітарних наук. Показано можливості їх вирішення у контексті постнекласичної науки. Значну увагу приділено міждисциплінарності та взаємодії різних дисциплін у комплексних дослідженнях, що зумовлює можливість досягнення єдності природничого та соціогуманітарного знання. Зазначено, що в сучасній філософії науки методологічна єдність взаємопов'язується не з єдиним методологічним взірцем, а з взаємодоповнюваністю методів. На підставі аналізу моделей наукового знання, що претендують на універсальність, виявлено спільні риси у структурі даних знань. Відзначено, що тенденція до єдності природничих і соціогуманітарних наук поглиблюється у постнекласичній науці.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічні можливості синергетичної парадигми в поглибленні предметного поля соціального пізнання. Ідеї та принципи синергетики, нового міждисциплінарного наукового напрямку, представлено в їх історичному та загальнотеоретичному аспектах. Запропоновано новий панорамний підхід щодо вивчення соціосинергетичних інтерпретацій, існуюючих у вітчизняних, російських і західних дослідженнях. Здійснено реконструкцію самоорганізаційної динаміки в соціальному середовищі, на базі якої уточнено зміст ігрових явищ, міфологічних соціальних спільностей на підставі опису проявів соціосамоорганізаційної тектоніки та дії самоорганізаційних механізмів соціальної зміни. Розглянуто основні теоретичні ідеї І.Пригожина та визначено їх ефективність для сучасного гуманітарного пізнання. З'ясовано роль синергетики як загальнонаукової програми. Проаналізовано соціосинергетичні параметри комунікативного середовища сучасної науки. Відзначено, що необхідність формування нової методології дослідження суспільства в синергетичному контексті обумовлює недостатня ефективність традиційних підходів (зокрема, формаційного) щодо визначення адекватних причин переходу на якісно інший рівень соціуму за умов нестабільного існування. Доведено, що використання соціосинергетичної методології у дослідженні соціуму дозволяє визначити нові соціальні стратегії та орієнтири суспільного розвитку.

  Скачати повний текст