Досліджено хибу як специфічне явище у сфері пізнання та застосування пізнавальних спроможностей людини на матеріалі розвитку європейської філософії Нового часу. Показано значущість дослідження хиби для історико-філософської реконструкції розвитку філософської думки доби Нового часу. Доведено, що проблеми хиби є одним з основних предметів філософської рефлексії у процесі дослідження пізнавального процесу, а також у разі побудови запропонованих класичною новоєвропейською філософією моделей набуття вірогідного й істинного знання. Досліджено запропоновану класичною новочасною філософією модель співвідношення розуму та буття у аспекті пошуку логічних, онтичних й онтологічних умов можливості виникнення хиби. Розкрито специфіку осмислення хиби у раціоналістичній і емпіричній філософії XVII - середини XVIII ст. Проаналізовано основні концептуальні підходи до тлумачення хиби. Визначено роль відчуття, пристрастей і мови у процесі виникнення хиби. Досліджено процедури їх нейтралізації. Досліджено зв'язок між новочасною та просвітницькою філософією в аспекті вирішення проблеми хиби.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні засади конституювання соціальної реальності. Висвітлено розвиток гуманітарного знання у XX ст. та встановлено наявність своєрідного "когнітивного повороту" у філософії, соціології, психології, культурології у другій половині XX ст. Проведено комплексний аналіз когнітивних засад дій суб'єкта, визначено механізми формування та функціонування його уявлень та їх роль у конституюванні соціальної реальності. Запропоновано модель структури когнітивного світу суб'єкта, що складається з трьох рівнів, кожен з яких відіграє певну роль у конституюванні соціальної реальності. Обгрунтовано значущість аналізу когнітивного світу суб'єкта у дослідженні соціальної реальності та актуальних проблем суспільства. Сформульовано тезу про важливе значення дослідження суб'єктивних когнітивних феноменів для вивчення соціокультурних процесів та явищ, зокрема соціальних трансформацій.

  Скачати повний текст