Досліджено проблему з'ясування методологічних і евристичних можливостей категорії внутрішньої форми у контексті філософсько-гуманітарного пізнання. Встановлено співвідношення внутрішньої форми з фундаментальними філософськими категоріями - формою та структурою, а також з важливими для гуманітарного пізнання поняттями "символ", "образ", "сутність" і "установка". Досліджено основні концепції внутрішньої форми, розроблені науковцями Європи. Відзначено, що мовна практика застосування цієї категорії дозволяє раціоналізувати внутрішню форму та теоретично її дослідити. Доведено, що завдяки особливому онтологічному статусу, внутрішня форма має певні когнітивні та смислотвірні якості. Це зумовлює визначне місце внутрішньої форми у процесі одержання наукового знання. Обгрунтування та реалізація сучасного методологічного підходу до внутрішньої форми базується на розумінні зазначеної категорії як важливого елемента процесів символізації, засобу інтерпретації, а також на тлумаченні внутрішньої форми як "діалогічної" моделі пізнання, що базується на взаємодії її складових.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття гештальту в онтологічному ракурсі й обгрунтовано засади цього поняття у філософії. З'ясовано можливості його застосування у гуманітарних дослідженнях. Визначено домінантну тенденцію до динамічного вираження буттєвих інтенцій людської свідомості гештальтом свідомості, що відповідає назрілій потребі впровадження до поняттєвого апарату філософії більш транзитивних і цілісних понять. На підставі аналізу гегелівського підходу висвітлено основні аспекти та принципи поняття "гештальт", виявлено новітні тенденції щодо застосування цього поняття у сучасній феноменологічній думці, що дало змогу розглянути теорію обгрунтування цього концепту та виявити поняття як медологічний засіб для філософських (гуманітарних) наук.

  Скачати повний текст