Вперше часопис у журналі "Труды Киевской Духовной Академии" (ТКДА) досліджено як важливе для сучасного релігієзнавства богословсько-історичне джерело, вивчено головні аспекти історії давньоруської Церкви, висвітлені на сторінках цього провідного друкованого органу українських істориків Церкви другої половини XIX - початку XX ст. Визначено проблематику журналу та охарактеризовано його наукову спадщину в сучасному контексті. Аргументовано концепцію журналу щодо ключових проблем історії давньоруського православ'я. Відзначено, що часопис відіграв важливу роль у вітчизняній історичній науці, сприяв значному примноженню історико-релігієзнавчих знань. Доведено цінність публікацій часопису та можливість їх використання у сучасних історико-релігієзнавчих студіях, особливо у галузі дослідження проблематики історії православ'я давньоруського періоду. Визначено роль журналу ТКДА в українській дорадянській історіографії.

  Скачати повний текст

Проведено узагальнювальне історико-кодикологічне дослідження особливостей конструкції та декоративного оздоблення візантійських оправ Сучавської митрополії та Львівської і Перемишльської єпархій Київської митрополії XIV - XVII ст. Виявлено та досліджено масив оправ, виконаних за візантійською технікою оправлення, що зберігаються у книгозбірнях України, а саме: Національному музеї у Львові, Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка, Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського та Національній бібліотеці у Варшаві. Визначено основні методичні принципи описування та специфічні особливості конструкції оправ цього періоду. З'ясовано візантійсько-балканські впливи на розвиток інтролігаторства у монастирях і церквах Київської митрополії XIV - XVII ст., а також зміни в їх конструкції, що відбулися під впливом європейської традиції оправлення кодексів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив християнства на формування давньоруського права епохи Київської Русі наприкінці Х - у 40-х рр. ХІІІ ст. Висвітлено правові явища, що сформувались під впливом християнства та соціальні механізми, які забезпечували даний вплив. З'ясовано шляхи становлення церковної системи права та розглянуто її взаємодію з світською системою права. Визначено етапи розвитку церковної юрисдикції та вплив християнства на правосвідомість і правову культуру Київської Русі.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру просторово-часових уявлень давньоруського хронотопу. Визначено місце сакрального центру в системі просторово-часових уявлень давньоруської культури. Конкретизовано розуміння сакрального центру представниками книжної культури давньої Русі на прикладі уявлення про земний рай, Єрусалим - виокремлених смислових топосів зовнішнього просторового виміру. Проаналізовано генезу уявлень про сакральний центр книжної культури Давньої Русі на прикладі розуміння Києва - виокремленого смислового топосу внутрішнього виміру. Висвітлено особливості давньоруського паломництва, яке є своєрідним кроскультурним екзистенційним способом створення сприятливих умов для спілкування людини зі священним і змінює її релігійно-моральний статус. Показано можливість осмилювати актуальні проблеми сучасного українського суспільства та культури з залученням спадщини середньовічної вітчизняної думки.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним релігієзнавчим дослідженням Кирилівської церкви як церковно-політичного та релігійного осердку в контексті його ролі у формуванні Київського християнства, а також у становленні Української православної церкви. Висвітлено феномен Кирилівської церкви - видатної пам'ятки духовного і культурного життя Київської Русі та України.

  Скачати повний текст

Створено цілісну картину культурно-просвітницької діяльності Києво-Печерської лаври у другій половині XVII - XVIII ст. і визначено її основні напрями. Розглянуто проблеми щодо місця Києво-Печерської лаври в системі державно-церковних відносин в Україні. Оцінено внесок лаврського чернецтва в поширення освіти на українських землях, Російській державі, країнах Європи. Зроблено висновок, що Києво-Печерська лавра зазначеного періоду була визначним науково-освітнім центром, навколо якого гуртувалися представники української духовної та інтелектуальної еліти, і у своїй діяльності виходила далеко за межі суто релігіозної установи. Досліджено особливості видавничої діяльності друкарні Києво-Печерської лаври, її місце у книгообміні українських земель, книговидавничі стосунки між православною Київською і уніатською Почаївською друкарнями. Проаналізовано вплив лаврських видань на культуру інших народів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив полемічного письменства на українське церковно-релігійне та національно-політичне життя народу на тлі боротьби проти експансивної політики Речі Посполитої у кінці XVI - на початку XVII ст., направленої на окатоличення, латинізацію українського народу. Проаналізовано особливості ідей, висловлених у творах уніатських і антиуніатських письменників-полімістів та їх вплив на збудження національно-релігійної свідомості українського народу у боротьбі за національно-релігійні права та політичні свободи. Досліджено роль Української Церкви у розвитку його державно-політичного, духовно-культурного та національно-релігійного життя у контексті філософських концепцій полемістів. Виділено особливі погляди у коментуванні значення Берестейської унії стосовно збереження національної ідентичності українського народу, притаманні антиуніатським і уніатським письменникам-полемістам.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес активного використання російським керівництвом свого політичного права (отриманого за умовами договору 1686 р.) і релігійного обов'язку (внаслідок підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату 1686 р.) контролювати непорушність прав православного населення Речі Посполитої для розв'язання політичних завдань. З'ясовано наслідки використання Росією конфесійного питання в політичних проектах, які полягали в активізації католицько-уніатських сил у прцесі наступу на православну віру Правобережної України, що, в свою чергу, надало привід сусіднім державам втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої. Події висвітлено у контексті зовнішньополітичної діяльності Росії та міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Визначено місце та роль православного духовенства у національному відродженні українського народу в XVII - XVIII ст. та у процесах його самоідентифікації та формування національної ідеології. Сформульовано та класифіковано власні політичні дії представників українського православного духовенства. Проаналізовано вплив православного духовенства на формування міжнародної політики Гетьманщини та Російської імперії, визначено коріння сучасних колізій всередині православних конфесій України та запропоновано шляхи їх подолання.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу джерел висвітлено суть і спрямованість унійних пошуків єпископів Львівської та Пермської єпархій. Систематизовано основні чинники локального та загального супільно-політичного та соціально-релігійного характеру, що призвели до унії Руської православної церкви (Київської митрополії) з Римською апостольською столицею. Унаочнено модусну двовекторність сприйняття ідеї унії у православному середовищі Речі Посполитої, що найбільшою мірою увиразнена в інвективності позиції єпископів Гедеона Балабана та Михайла Копистенського, перших унійних натхненників, а відтак - непримиренних противників церковного поєднання. Розкрито суть унійних заходів у Львівській та Пермській єпархіях. З'ясовано причини, форми та методи переведення цих єпархій на унію з Римською церквою за умов політичної та релігійної експансії з боку Речі Посполитої та Російської імперії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено, що в системі східних і західних світоглядних парадигм українському народу більш притаманні світо- і життєзаперечення та інтровертизм. Обгрунтовано положення, що на Русі з давнини панувало апофатичне богослов'я, пріоритетність ідеї про непізнаваність бога й різке розмежування небесного і земного, божественного і мирського. В духовності увагу акцентовано, передусім, на її моральній та естетико-художній складових.

  Скачати повний текст