Розглянуто та систематизовано інформацію про центральне богослужіння християнської церкви - Літургію в історичному, догматичному, обрядовому та символічному аспектах. Запропоновано модель жанрового канону Літургії у контексті богослужіння, виявлено його системну, ієрархічну природу. Розроблено синтетичний підхід щодо вивчення творів церковної музики, відповідний алгоритм і методику їх дослідження. Наведено типологічні схеми, які відповідають кожному рівню драматургії Літургії і наочно представляють рельєф драматургічних шарів. Зазначено, що в авторських Літургіях схеми дозволяють чітко виявити міру дотримання канонічних норм жанру. Здійснено переклад з київської квадратної до сучасної нотації обіходних піснеспівів Літургії знаменного та київського розспівів. Виконано комплексний аналіз піснеспівів і циклу в цілому Літургії монодичної традиції - знаменного і київського розспівів і ряду авторських Літургій українських і російських композиторів межі XIX - XX ст. Проведено порівняльне дослідження жанрового канону (моделі, матриці) та його практичного втілення у конкретних творах, виявлено міру збереження канонічних і нормативних ознак, розглянуто співвідношення канонічних та індивідуальних рис в організації цілого.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено осмисленню особливостей співвіднесення двох планів естетичної свідомості - візуального та вербального, іконопису і словесності - в культурі України XVI - XVIII століть. Простежено еволюцію світоглядних та художньоестетичних завад українського іконописного мистецтва на прикладах полемічної словесності. Розглянуто український іконографічний канон стилю бароко як посередник між релігійною словесністю (канонічними та апокрифічними Євангеліями) та живописом (іконою). Значну увагу приділено естетичним аспектам взаємодії вербального та візуального планів літургії. З цією метою розкрито символіку літургії як сакрально-естетичного феномена, проаналізовано її смисл та значення для української спільноти XVI - XVIII століть. Розглянуто іконостас як образне вираження літургії, а також усієї православної художньо-релігійної культури, що через свій зв'язок із божественним як досконалим, стає естетично та богословськи всеохоплюючим. Досліджено проблему взаємодії сакрального слова та образу в системі літургійного дійства.

  Скачати повний текст