Визначено ступінь вивчення галицького богослужбово-хорового мистецтва ХІХ ст., розглянуто специфіку духовного хорового мистецтва краю як регіонально своєрідного явища та його зв'язок з побутуючими фольклорними та давніми церковно-співочими традиціями. Висвітлено особливості тогочасної співочої дяківської освіти в навчальних інституціях Галичини та роль дяків у розвитку богослужбового хорового співу. Реконструйовано естетику українського богослужбового виконавства регіону ХІХ ст. як систему з провідними жанровими та стильовими домінантами, з'ясовано критерії та чинники, що діяли в цій галузі хорової творчості. Досліджено характер і значення концертної практики, рівень виконавської майстерності й особливості функціонування галицьких церковних і провідних світських хорів у царині богослужбового виконавства.

  Скачати повний текст

Досліджено василіянську духовнопісенну спадщину кінця XIX - першої половини XX ст., її зв'язок із попереднім етапом розвитку українського духовного піснярства, характерні особливості та роль у національно-культурному житті українців Галичини. Проаналізовано джерела, в яких друкувалися духовні пісні та дотичні до них матеріали, висвітлено творчість найбільш відомих піснярів, охарактеризовано основні періоди розвитку нововасиліянського піснярства. Показано, що духовнопісенна творчість василіан і їх прибічників розвивалася у руслі їх релігійно-просвітницької діяльності та носить напівпрофесійний, а іноді й відверто аматорський характер. Демократична спрямованість духовного піснярства кінця XIX - першої половини XX ст. відображає загальні тенденції культурного розвитку галицького суспільства даного періоду.

  Скачати повний текст

На базі великого джерельного матеріалу осмогласних жанрів української монодії досліджено вибрані осмогласні цикли, що дає змогу виявити особливості адаптаційних процесів засвоєння візантійської осмогласної системи. Висвітлено тенденції, які спричинили утворення національного типу співочого нотолінійного збірника - Ірмологіона, на прикладі якого виявлено поступове увердження власне гласового структурного типу, який з'явився на початку XVII ст. і швидко став переважаючим. Проаналізовано інципітні списки 28-ми рукописів та виявлено дивовижну стабільність мелодики та звуковисотних рівнів піснеспівів кожного гласу у межах циклу. Зроблено висновок щодо незвичайно великої наявності усної співочої практики в усіх регіонах України, а також присутності глибокої теологічної базової основи розрізнених у часі написань. Зазначено, що такий феномен української осмогласної монодії потребує використання нового методу дослідження - комплексного богословсько-літургічного та мелодичного аналізу. Здійснено різноаспектне вивчення вибраних осмогласних жанрів догматиків, степенних - антифонів та воскресних ірмосів та показано формування в українському сакральному співочому мистецтві нового типу внутрішньогласових співвідношень, що демонструє високий рівень національної духовної культури.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено цілісний науковий аналіз процесу виховання молоді засобами православної духовної музики в закладах освіти України кінця ХІХ - початку ХХ ст. як соціально-педагогічного феномену. Обгрунтовано основні його етапи: 1884 - 1889 рр. - пропедевтичний, 1889 - 1908 рр. - становлення, 1908 - 1914 - активного розвитку, 1914 - 1917 рр. - завершальний. Охарактеризовано моральну, естетичну та громадсько-патріотичну виховну сутність православної духовної музики. Встановлено та класифіковано провідні тенденції (сутнісно-розвивальні, змістовно-процесуальні, актуально-визначальні). Виявлено основні чинники (методи, форми, види діяльності, умови) виховання молоді у церковнопарафіяльних школах, гімназіях, учительських семінаріях, народних та єпархіальних училищах. Доведено позитивний вплив українських духовних піснеспівів на етнопедагогіку, національно-культурні виховні традиції, українську та російську музично-педагогічні культури.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Вивчено специфіку джаззінга в контексті еволюції джазових стилів XX ст. Вперше у вітчизняному музикознавстві це питання розглянуто у світлі широкої історико-теоретичної панорами з опорою на розуміння джазу як типу музичного мислення. Запропоновано комплексне визначення джаззінга - форми взаємодії як "третьопластового" явища й академічної музики. Розглянуто зв'язок джаззінга з транскрипційністю та полістилістикою, парадигмами та синтагмами джазових стилів. Розроблено класифікацію його різновидів, яка включає джаззінг-імпровізацію, джаззінг-обробку (аранжировку), джаззінг-транскрипцію, джаззінг-стилізацію. Вперше запропоновано періодизацію становлення джаззінга в межах загальної еволюції джазових стилів і течій. Опрацьовано близько 50-ти акустичних текстів джаззінг-композицій. Вперше у вітчизняному музикознавстві проведено аналіз ряду найпоказовіших джаззінг-зразків. Надано оцінку, що джаззінг на його шляху був своєрідним індикатором "віхових" моментів, коли актуалізувалися тенденції до мовленнєво-мовного оновлення та пошуків нової стилістики.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію та теорію виникнення і подальшого розвитку візантійської нотації. Визначено рівні впливу грецької нотації на слов'яно-руську до часу виникнення лінійного нотопису - київські ноти. Описано розрізнені відомості фахової літератури з історії нотації, які видобудовують послідовний творчий процес зазначеної ділянки. Визначено зв'язок греко-візантійської літургійної музики з українською монодійною практикою. Зроблено порівняльний аналіз піснеспівів української монодії та відповідного репертуару у руському невменному записі.

  Скачати повний текст

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-політичні та історико-художні умови розвитку реквієму, літургійної та жанрово-стильової побудови музичних аспектів католицької заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Виявлено головні етапи розвитку реквієму як католицької меси та жанру. Запропоновано новітню історію реквієму, розроблено загальну типологію цього жанру. Вивчено його зразки у творчості сучасних українських композиторів на межі тисячоліть, що дозволило довести провідне значення авторських музично-стильових тенденцій поминальної традиції.

  Скачати повний текст

Розглянуто та систематизовано інформацію про центральне богослужіння християнської церкви - Літургію в історичному, догматичному, обрядовому та символічному аспектах. Запропоновано модель жанрового канону Літургії у контексті богослужіння, виявлено його системну, ієрархічну природу. Розроблено синтетичний підхід щодо вивчення творів церковної музики, відповідний алгоритм і методику їх дослідження. Наведено типологічні схеми, які відповідають кожному рівню драматургії Літургії і наочно представляють рельєф драматургічних шарів. Зазначено, що в авторських Літургіях схеми дозволяють чітко виявити міру дотримання канонічних норм жанру. Здійснено переклад з київської квадратної до сучасної нотації обіходних піснеспівів Літургії знаменного та київського розспівів. Виконано комплексний аналіз піснеспівів і циклу в цілому Літургії монодичної традиції - знаменного і київського розспівів і ряду авторських Літургій українських і російських композиторів межі XIX - XX ст. Проведено порівняльне дослідження жанрового канону (моделі, матриці) та його практичного втілення у конкретних творах, виявлено міру збереження канонічних і нормативних ознак, розглянуто співвідношення канонічних та індивідуальних рис в організації цілого.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес розвитку української пісенно-хорової музики для дітей. Проаналізовано й узагальнено тематику, образність, окреслено жанрові та стилістичні напрями музичних творів для дітей, написані упродовж XX ст. в контексті загальних тенденцій української музичної творчості. Виявлено основні тенденції у формуванні нових підходів до музичної творчості для дітей останньої третини XX ст. Визначено механізми структурування й особливості драматургії пісенно-хорових циклів і кантат для дітей порівняно з типологічними атрибутами дорослої музики, а також означено фактори жанрово-стилістичної змінності традиційних моделей пісенно-хорових циклів і кантат для дітей на підставі творів Л. Дичко та Б. Фільц.

  Скачати повний текст

Досліджено католицьку месу у контексті літературного оновлення, яке відбувалося протягом першої половини XX ст. і закріплене у документах Другого Ватиканського Собору 1962 - 1965 рр. Вперше феномен меси розглянуто у синтезі музичного, теологічного та соціального підходів. Вивчено трансформацію комунікативних аспектів меси, результатом якої став у літугійній практиці католицької церкви новий статус загалу віруючих і церковного композитора. Проведено диференціацію понять художньої меси-циклу та пов'язаної з літургійною практикою меси-ритуалу. Теоретичні й історичні положення роботи розкрито шляхом екскурсів у минуле меси та конкретизовано в процесі розгляду мес церковних композиторів Італії, Франції, Австрії та Німеччини першої половини XX ст., а також використано як інструмент аналізу самостійних художніх зразків мес-циклів О. Месіана, Е. Саті, І. Стравінського та П. Хиндеміта. Запропонована методика дозволяє представити музичний гештальт меси як компонент цілісності меси-ритуалу.

  Скачати повний текст

Розглянуто Києво-Печерський розспів як цілісний феномен богослужбово-співочої культури України, що сприяло зібранню багатого, однак розпорошеного й різнопланового матеріалу релігійно-співацького ужитку. Охарактеризовано важливий пласт хорової культури України, пов'язаний з багатовіковими традиціями чернецького співу. Розкрито суть розспіву в історичному, теоретичному і практичному аспектах. Виявлено цілісність джерел (ірмологіонів) з їх етапами фіксації богослужбово-співочої практики Києво-Печерського монастиря. Проаналізовано розспів зі світоглядних позицій, властивих його творцям, що дозволяє оптимально осмислити розспів і традиційне для України природне середовище його створення. Висвітлено методику аналізу за допомогою залучення інструментарію богослов'я. Досліджено сутність літургійної функціональності розспіву в контексті містерії храмового дійства.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розгляду піснеспівів із назвою "київського наспіву" (КН) у контексті церковно-монодичного співу XVII-XVIII ст. в Україні й Білорусії. Вперше в музичному музикознавстві КН постає в багатоманітності його зв'язків, встановлених на різних рівнях існування співочого мистецтва - у контексті ірмолою, у жанровій системі піснеспівів та в умовах багатонаспівності. Досліджена структура ірмолою під кутом зору розміщення у ньому місцевих наспівів, встановлена хронологія надання назви КН різним співам протягом XVI-XVII ст. Суттєво оновлена методика жанрового аналізу співів, систематизовано критерії церковно-співочого жанру, а також визначені жанри всіх КН. Уперше розроблена типологія видів багатонаспівності; розкрито риси стилістики КН через зіставлення його з іншими наспівами. Дослідження підтверджує формування КН (Обиход) у XVI ст. після прийняття на Русі Єрусалимського Уставу й надання назви КН у XVII-XVIII ст. лише традиційним вітчизняним співам православної генези з метою їхнього відмежування від піснеспівів іншого походження.

  Скачати повний текст

Уперше в українському музикознавстві визначено два історичні типи духовності: породжений канонічною творчістю й авторитетом літургійної традиції (первинно-храмовий, сакральний) та представлений оригінальною авторською ініціативою (вторинно-художній, ліричний). Запропоновано поняття щодо літургійної музики. Доведено необхідність цього поняття у зв'язку з актуальністю даної жанрово-стильової галузі для сучасних українських композиторів. Розкрито перехідний характер і неостильовий зміст духовної теми у творчості вітчизняних композиторів як умови появи нової музичної символіки. Обгрунтовано історичну стильову панорамність даної символіки та "семантики духовного" у контексті синтезу ідей Ренесансу, Бароко, Просвітництва, явища стильового плюралізму. Розкрито значення жанрово-номінативного підходу у зв'язку з неоканонічною тенденцією літургічної музики. Здійснено аналітичне вивчення зазначеної тенденції у контексті авторського стилю Л.Дичко, що дозволяє знайти особливий метод композиції - метод реінтерпретації. Доведено типовість даного методу для неоканонічної тенденції в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему жанрового визначення літургії на прикладі творчості сучасних українських композиторів. Описано та систематизовано авторські літургічні твори рубежу ХХ - ХХІ ст. В основі даної класифікації лежить можливість функціонального використання авторської музики у богослужінні залежно від ступеня слідування канону обряду та від вибраної композиційної моделі, що склалася у композиторській практиці протягом історико-культурного процесу. Таким чином виділяються літургії, що: зорієнтовані на богослужебне використання, відтворюють модель обряду, написані по жанровій моделі, створені за власною авторською моделлю. Розглянуто феномени обряду та жанру з метою виявлення відмінностей богослужебної та концертної літургій. Вперше проаналізовано літургічні твори українських композиторів: архієпископа Іонафана (Єлецьких), Р. Гурко, О. Козаренка, В. Камінського, Р. І. Дрозда Ц о. М. Б. Дрозда, Є. Станковича, М. Скорика, М. Шуха, В. Степурка, В. Сильвестрова.

  Скачати повний текст

Відзначено, що соціальні та культурні зміни зумовлені відмінними від попередніх століть якостями художнього мислення, вплинули на культуру сьогодення. Доведено, що масова музика є потужним музичним і соціальним явищем, яке відобаражає художню суть певного часу, а саме - осмислення негативних тенденцій дійсності та суперечностей духовного стану молоді середини XX ст. Зауважено, що кульмінаційним етапом розвитку масової музики є рок - складне, внутрішньосуперечливе явище культури. Формування масової музики, що відбувалося в середині XX ст., у період суттєвих зрушень у сфері соціальних відносин, пов'язано з соціальним середовищем. Визначено роль масової музики у культурному житті молоді середини XX ст. Увагу приділено питанню мислення молоді 1950 - 1960-х рр., якому притаманні суто музичні настановлення, виражені у примітивних ритмізованих фестивально-карнавальних акціях. Цей факт актуалізує інструментальний чинник музичної культури, який спричинив подальший динамічний розвиток камерно-інструментальної музики у розважальному та серйозному напрямках.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено відбір і структурування змісту морального виховання особистості майбутнього вчителя музики та художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва, розроблено методику його реалізації за умов вищих педагогічних навчальних закладів. Обгрунтовано функції українського сакрального хорового мистецтва (виховну, психологічну, комунікативну, стимулювальну, креативну, просвітницьку, перетворювальну). Розроблено показники та критерії педагогічної діагностики моральної вихованості особистості майбутнього вчителя музики та художньої культури.

  Скачати повний текст

Досліджено історію та діяльність церковно-співочих шкіл Галичини кінця XVIII - початку XX ст. До наукового обігу вперше введено матеріали щодо організації різних форм дяківського руху. Даний процес розглянуто у контексті формування навчальних методів і методологій з церковного співу у дяківських школах та інститутах, проаналізовано зміст і структуру навчальних посібників. Вперше висвітлено діяльність П. Любовича, Д. Якубовича та І. Полотнюка, спрямовану на забезпечення безперервності та високого професійного рівня навчальних закладів Галичини. Проаналізовано перші підручники з церковно-музичної освіти - "Напівник" (І. Полотнюка), "Наука о сольках" (П. Бажанського), "Наука ірмолойного співу" (П. Любовича), "Наука о церковном пінії" (Д. Якубовича). Вперше досліджено активну громадську діяльність І. Полотнюка як засновника Дяківського товариства в Галичині та видавця тижневої газети "Дяківський глас".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст