Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміну "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі виховання національної самосвідомості майбутніх учителів як складного психічного утворення особистості у процесі опанування українською народнопісенною культурою. Наведено результати ретроспективного аналізу проблеми виховання національної самосвідомості у студентів педагогічних вузів. Обгрунтовано зміст і структуру поняття національної самосвідомості, засоби і особливості її виховання у майбутніх учителів музики. Визначено критерії діагностування розвитку даного поняття у студентів музично-педагогічного факультету педагогічного вузу. Встановлено, що виховання в них національної самосвідомості у навчально-виховному процесі має несистемний характер, що виявляється у недостатньому рівні сформованості особистості майбутнього вчителя з виразними національними характеристиками. Теоретично обгрунтовано можливості української народнопісенної культури у вихованні національної самосвідомості. Дослідно-експериментальним шляхом доведено, що інтенсивне опанування студентами цінностями української народнопісенної культури адекватно впливає на духовне зростання молоді, зокрема, на виховання у неї національної самосвідомості. Наведено методичні рекомендації щодо виховання національної самосвідомості студентів у процесі опанування українською народнопісенною культурою як першоосновою духовного зростання особистості.

  Скачати повний текст

Розглянуто лірницьку традицію як специфічне явище української духовної культури на стику епічного й християнського світовідчуття з виокремленою системою художньо-стилістичних закономірностей. Висвітлено особливості функціонування українського лірництва в процесі історичного розвитку. Подано науково обгрунтовану класифікацію вербально-інтонаційної системи українського репертуару, досліджено динаміку варіативних еволюцій лірницького фольклору на рівні жанрових трансформацій. Проведено систематизацію та оцінку лірництвознавчої літератури, встановлено провідні проблеми та аспекти студіювання лірницької традиції. На підставі аналізу тематичних, інтонаційно-стильових, виконавських, функціональних особливостей лірницької музичної практики в Україні відновлено цілісну панораму даного явища та започатковано окрему сферу фольклористичної науки - лірництвознавство.

  Скачати повний текст

Монографічно вивчено один з компонентів ранньотрадиційної музичної культури - наспіви календарного пісенного циклу жнивного сезону. Визначено домінантний напрямок дослідження - мелогеографічний - документальне картографування матеріалу за конкретними населеними пунктами, здійснюване на підставі системних польових обстежень терену за рівномірною та достатньо густою географічною сіткою. Вперше в Україні документальне картографування застосовано до великого етнографічного регіону - Прип'ятського Полісся, однієї з найбільш архаїчних в етнокультурному відношенні зон слов'янського світу. Картографовано деякі інші обрядові народновокальні жанри басейну Прип'яті: весільні, купальсько-петрівські наспіви. Розпочато програму послідовного мелоареалогічного вивчення зазначеного регіону. Доведено типологічно домінантне значення музично-ритмічних моделей традиційних наспівів (всупереч раніше прийнятій концепції про типологічний пріоритет силабічних форм); висвітлено морфологічну й ареальну автономність звуковисотного рівня мелоорганізації, його типологічну визначальність для певних регіональних меломасивів.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний метод дослідження семантики музично-пісенного фольклору, який поєднує ритмо-структурний, інтонаційний та семіотичний підходи, а також враховує зв'язки з даними етнології, лінгвістики, фізіології вищої нервової діяльності, психології, теорії інформації. Визначено специфіку семантичних кодів на рівні інтонації та ритмо-структури. Ритмо-структура традиційних наспівів є відображенням їх жанрової семантики. Генетично первинна інтонаційна семантика репрезентує дожанровий період творення інтонаційного змісту, має біологічне підгрунтя та в "знятому" вигляді залишається в наступних змістових шарах інтонацій традиційної пісенності. Запропоновано гіпотезу визначення первинної інтонаційної семантики обрядових наспівів. Генетично первинну інтонаційну семантику обрядових наспівів визначено як образ "життя - смерть" в єдності. Гіпотеза базується на системі взаємопов'язаних позицій, кожну з яких обгрунтовано результатами досліджень відомих науковців.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний теоретичний аналіз семантики української весільної обрядовості. Висвітлено історію та сучасний стан українського весілля в загальному контексті становлення та розвитку етнології та музичної фольклористики. Визначено головні чинники виникнення та розвитку шлюбного обрядового комплексу. Обгрунтовано структуру весільної традиції, згідно з якою складено схему структури весільної обрядовості з пояснювальними схемами структури різних типів ритуалів. Досліджено методи регулювання статевих взаємовідносин між чоловіком і жінкою в соціумі. Розкрито принципи складання сакральних договорів. Розглянуто поліфункціональність музично-поетичних текстів весільних пісень. Виявлено інтонаційно-стильовий модус мислення у весільній пісенності Харківщини. Описано виконавські особливості носіїв співочої традиції.

  Скачати повний текст

Виокремлено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики. Визначено критерії та рівні його сформованості. Доведено, що впровадження методики формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості на базі її поетапної реалізації за аналітико-рефлексивним, творчо-пошуковим етапами, а також етапом творчої самореалізації сприяє позитивним змінам у рівнях сформованості індивідуального стилю професійної діяльності у майбутнього вчителя музики.

  Скачати повний текст