Здійснено багаторівневу типологію діалогу як музично-культурологічного феномену на основі поетичного підходу. Розроблено концепцію "розуміючого музикознавства", що принципово оновлює методологію музикознавчого дослідження. Визначено музикознавчі аспекти бахтіології та відповідні їм ряди категорій. Виявлено методичні та аналітичні можливості тріадного структурування діалогу. Розвинуто ідею "ідеального над-адресата" - третього в діалозі, який дає змогу розробити єдині критерії типології діалогу в різних його формах, у тому числі - на різних рівнях музичної поетики. Запропоновано семантичну типологію музики та наведено текстологічні засади даної типології. Досліджено різноманітні музичні феномени, що дозволяє створювати типологію музикознавчого семантичного аналізу. Розкрито особливу роль російської композиторської школи рубежу XIX - XX ст. у формуванні умовного смислового музичного діалогу. Зіставлено діалог музики з культурою, а також самодіалог музики, який виявляє особливі властивості музики як контексту "діалог культур". Зазначено, що нове уявлення про універсалії музичної культури та їх анатомічні передумови дає змогу співвідносити з ними певні множинності текстових формул - стилістичні синтагми музики та поглиблювати підхід до явища інтертекстуальності. Апробовано підхід до катарсису як до акту розуміння, у зв'язку з чим визначено діалогічні функції "художнього очищення" та їх композиційні чинники. Розглянуто психосемантичні перспективи теорії діалогу в музикознавстві.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію та теорію виникнення і подальшого розвитку візантійської нотації. Визначено рівні впливу грецької нотації на слов'яно-руську до часу виникнення лінійного нотопису - київські ноти. Описано розрізнені відомості фахової літератури з історії нотації, які видобудовують послідовний творчий процес зазначеної ділянки. Визначено зв'язок греко-візантійської літургійної музики з українською монодійною практикою. Зроблено порівняльний аналіз піснеспівів української монодії та відповідного репертуару у руському невменному записі.

  Скачати повний текст

Досліджено співочі рукописні книги XII - початку XX ст., що зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, здійснено їх комплексний науковий опис, уточнено дати створення, назви, зміст, репертуар, жанри, типологію, музичні особливості. Проведено кодикологічний аналіз крюкових рукописів, здійснено їх аналітичне дослідження в джерелознавчому й історико-типологічному контекстах, виділено характерні (кодикологічні та музично-палеографічні) ознаки кожної рукописної книги (РК), здійснено повний кодикологічний опис даних джерел. Проведено порівняльне вивчення рукописів української та російської традицій і визначено додаткові ознаки для атрибутування РК. Досліджено історію, зміст, типологію, музично-палеографічні й текстологічні ознаки, стилі художнього оздоблення співочих рукописів різних періодів створення. Удосконалено методи джерелознавчого та кодикологічного вивчення музичних РК. Визначено специфічні особливості музичної рукописно-книжної культури, а також основні напрями кодикологічного дослідження книжної писемності.

  Скачати повний текст

Досліджено новий джерельний матеріал - маловідомий рукописний комплект Михайлівського Золотоверхого монастиря, що містить 73 партесні твори (50 з них знайдено вперше) і близько 70-ти хорових концертів. Здійснено археографічний опис рукописного комплекту монастиря. Складено інципітний каталог новознайдених партесних концертів. Виявлено записи концертів, створених у 1750 - 1760 рр. Запропоновано робочий варіант опису комплекту партесних рукописів. Наведено поняття "рукопис суміжного складу". Переглянуто етапність розвитку партесного співу в Україні, виділено етап 1750 - 1760 рр., визначений як перехідний. Досліджено перехідні процеси в галузі поліфонії, гармонії та музичної форми партесних творів зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Реалізовано теоретико-інформаційний підхід до проблеми розуміння музичного тексту шляхом формалізації даного процесу з застосуванням комбінаторних методів і теореми фреймів за допомогою програм алгоритмічної композиції. Здійнено спробу формалізації процесу розуміння музичного тексту та фреймового підходу до проблеми моделювання композиторського стилю В. Сильвестрова. Створено програму алгоритмічної композиції, яка дозволяє генерувати тексти у заданому стилі з використанням стохастичних і комбінаторних принципів. Розглянуто питання комп'ютерного програмування у галузі аналізу та синтезу звукових елементів і музичних композицій, яке дозволяє висвітлити механізми процесів музичного мислення та феномен "розуміння" у процесі сприйняття музичного твору.

  Скачати повний текст