Створено теорію міфологеми як одиниці міфа, універсального поняття, завдяки якому є можливим виявлення взаємодії між мистецтвами, філософією, науками. Запропоновано визначення міфологеми. Розроблено типологію, структуру, історичну класифікацію цього елемента символічної структури. На підставі дослідення нової міфології як філософського вчення про мистецтво майбутнього розглянуто специфіку функціонування міфологем у художньому творі. Установлено парадигматичну роль нової міфології у формуванні ідеалів романтичного мистецтва. Проведено енциклопедичний аналіз з метою усвідомлення суті вченого стилю у музичних взірцях нової міфології. Досліджено музичний романтичний твір як "новий міф", енциклопедію-хаос у фрагментарній формі арабески, що базується на методах математики (комбінування), фізики (експериментування), хімії (змішування).

  Скачати повний текст

Здійснено багаторівневу типологію діалогу як музично-культурологічного феномену на основі поетичного підходу. Розроблено концепцію "розуміючого музикознавства", що принципово оновлює методологію музикознавчого дослідження. Визначено музикознавчі аспекти бахтіології та відповідні їм ряди категорій. Виявлено методичні та аналітичні можливості тріадного структурування діалогу. Розвинуто ідею "ідеального над-адресата" - третього в діалозі, який дає змогу розробити єдині критерії типології діалогу в різних його формах, у тому числі - на різних рівнях музичної поетики. Запропоновано семантичну типологію музики та наведено текстологічні засади даної типології. Досліджено різноманітні музичні феномени, що дозволяє створювати типологію музикознавчого семантичного аналізу. Розкрито особливу роль російської композиторської школи рубежу XIX - XX ст. у формуванні умовного смислового музичного діалогу. Зіставлено діалог музики з культурою, а також самодіалог музики, який виявляє особливі властивості музики як контексту "діалог культур". Зазначено, що нове уявлення про універсалії музичної культури та їх анатомічні передумови дає змогу співвідносити з ними певні множинності текстових формул - стилістичні синтагми музики та поглиблювати підхід до явища інтертекстуальності. Апробовано підхід до катарсису як до акту розуміння, у зв'язку з чим визначено діалогічні функції "художнього очищення" та їх композиційні чинники. Розглянуто психосемантичні перспективи теорії діалогу в музикознавстві.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням визначення поняття метафори у музикознавстві та дослідження цього тропу як фактора художньої активності музичного твору. У роботі систематизовано існуючі теорії метафори у ракурсі їх потенціалу стосовно музикознавства; дано дефініції поняттям "художня метафора", "мовна метафора", виявлено системний характер художньої метафори у музичному творі. Усі аналітичні спостереження спираються на твердження, що важливою ознакою художньої метафори в музиці є можливість її розпізнавання на слух. Потенціал художньої активності метафори пов'язано із семантично контрастним до контексту цитуванням історичних, національних або індивідуальних стилів, жанрів або тем інших музичних творів. Головні положення дисертації проілюстровано прикладами метафор фортепіанного циклу С.Прокоф'єва "Миттєвості", вокального циклу Б.Лятошинського "Місячні тіні" та опери П.Чайковського "Пікова дама".

  Скачати повний текст

Цілеспрямовано досліджено особливості втілення "художньої концепції людини" в музичних творах різних за жанровою специфікою, історико-національною та індивідуально-композиторською стилістикою. Уперше, завдяки здійсненому інтонаційному аналізу, введено до українського музикознавства оперу "Пер Гюнт" В.Егка та одноіменний балет А.Шнітке. Розглянуто концепцію відомої музики Е.Гріга до ібсенівської драми.

  Скачати повний текст

Музично-словесний твір розглянуто як специфічну цілісність, в якій єдність музики та слова запрограмована спільним кодом неділимого смислу, що має ідеальну природу, знаходиться на глибинному рівні синтетичного тексту та притаманний всім його складовим. Реалізація ідеального смислу відбувається шляхом дії потенціальної та кінетичної енергії. Ці поняття запозичені з енергетичної концепції Е.Курта, де вони фігурують у контексті інших проблем. Під дією потенціальної енергії утворюється смислова вертикаль твору, під дією кінетичної - його смислова горизонталь. Виникає система смислових кругів, яка у кожному окремому випадку втілена в індивідуальну конфігурацію. Сукупність смислових вертикалі, горизонталі та конфігурації складає модель смислоутворення. Як аналітичний матеріал досліджено Johannes-Passion Й.С.Баха, Liederkreis op.39 Р.Шумана, "Саломея" Р.Штрауса.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику камерно-вокальної лірики Ф.Пуленка. Розкрито властивості вокальної мелодії та фортепіанного супроводу, їх співвідношення та рольові функції відповідно до характеру поетичних образів і стильової своєрідності поетичної мови. Простежено зв'язок вокальних творів Ф.Пуленка з корінням національної музичної культури, зокрема з традицією французської chanson. Виявлено принципи циклізації вокальних мініатюр композитора. Розглянуто динаміку авторських художніх прийомів у контексті індивідуального поетичного стилю. Запропоновано нову періодизацію вокальних творів, створених Ф.Пуленком для голосу та фортепіано. Результати проведеного дослідження можуть бути використані в навчальних курсах "Історія світової музичної культури", "Аналіз музичних творів", "Історія і теорія музичного виконавства", а також для професійної підготовки музикознавців, композиторів, музичних критиків і виконавців у класах камерного співу та концертмейстерської майстерності.

  Скачати повний текст