Досліджено еволюцію садибно-паркового будівництва на Київщині наприкінці XVIII - початку XX ст. Визначено ахітектурно-композиційні закономірності побудови садибно-паркових утворень. Виявлено та проаналізовано історико-соціальні передумови й основні чинники виникнення, формування та розвитку садибних комплексів. Визначено регіональні особливості резиденційного зодчества та принципи садибного паркобудування, притаманні Київському регіону.

  Скачати повний текст

Виявлено та введено до реєстру 281 садибно-парковий комплекс кінця XVIII ст. та 450 - середини XIX ст., що дало змогу доповнити загальну картину розвитку європейського садово-паркового мистецтва та визначити особливості творення ландшафтної архітектури Галичини. Вперше введено до наукового обігу документальні плани садибно-паркових комплексів сіл Галичини середини XIX ст. (116 об'єктів). Розкрито закономірності функціонального формування простору садибно-паркового комплексу та його залежність від ландшафтної ситуації. Виявлено особливості формування архітектурно-ландшафтного укладу садибно-паркових комплексів Галичини кінця XVIII - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено композиційні особливості та принципи формування природоінтегрованих архітектурних об'єктів у міському середовищі. Проаналізовано сучасний стан науки та практики з даної проблеми, розглянуто основні етапи розвитку архітектури, інтегрованої з природним середовищем. Розроблено ієрархічну модель природоінтегрованих архітектурних об'єктів та з урахуванням основних критеріїв формування виявлено їх основні типи. У мало- і середньоповерховій забудові виділено геометричні (класичні та органічні) та нелінійні (біонічні та лендформні) природоінтегровані архітектурні об'єкти. У висотній і підвищеної поверховості забудові виділено: ехохмарочос, атріумний хмарочос, інтегрований біокліматичний хмарочос. Виявлено основні фактори, що впливають на формування даних об'єктів. Визначено основні структуроформувальні елементи, виявлено засоби та встановлено принципи формування природоінтегрованих архітектурних об'єктів. Розроблено структурно-логічну модель композиційного формування даних об'єктів у міському середовищі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес створення на території України XVIII - XIX ст. садово-паркових комплексів у контексті загальносвітових тенденцій паркобудівництва. Встановлено синтетичний характер садово-паркового будівництва, що поєднує у собі мистецьку, наукову та технічну складові. Обгрунтовано необхідність подальших досліжень з історії паркобудівництва. Визначено місце і роль пам'яток садово-паркового мистецтва в історії науки та культури України. До наукового обігу введено невідомі або маловідомі факти з історії вітчизняного паркобудівництва. Наведено конкретні приклади застосування науково-технічних знань у процесі створення садово-паркових комплексів. Висвітлено внесок вітчизняних учених, інженерів, винахідників, садоводів, які брали участь у створенні маєткових і резиденційних садів і парків.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку ландшафтної ахітектури доби класицизму в Україні. Висвітлено сучасний стан вивченості садово-паркового мистецтва. Розглянуто традиційні напрямки дослідження історичних об'єктів даного мистецтва. Відзначено, що специфічною ознакою паркобудування цього періоду є присвоєння ахітектурно-пейзажним формам символічної означеності, асоціативні проекції яких передавали зміст художнього образу парку. Загальна тематика символіки парків відображала тогочасні модні тенденції та духовні пориви і філософсько-естетичні уподобання їх володарів. З відходом від традиційних засад садово-паркового мистецтва, які базувались на зрозумілому для всіх членів культурної спільноти каноні (ціннісному культурологічному орієнтирі, міфопоетичному стереотипі), зникло адекватне розуміння глядачем "мови" парків. З метою розв'язання цієї проблеми запропоновано застосувати метод семіотичних досліджень. Для цього архітектурно-пейзажні форми розглянуто як знаки, а сам парк (як сукупність цих форм) - семіотичним текстом. Комунікативною моделлю парк - адресат пояснено етапи проведення екзегетики образів. На прикладі пам'ятки садово-паркового мистецтва кінця XVIII - початку XIX ст. парку "Олександрія" (м.Біла Церква Київської області) висвітлено його ідейно-художній задум, за яким період Римської імперії розглядався як міст між античністю та християнською ерою.

  Скачати повний текст

Досліджено стильові особливості палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини XIX ст. Розглянуто 52 пам'ятки палацового та садибно-паркового будівництва. На підставі проведеного аналізу архітектурно-планувального та декоративного рішення ансамблів подано уточнену періодизацію архітектури класицизму в даному регіоні. Простежено шляхи поширення стилю класицизму в архітектурі краю. Проведено типологізацію об'єктів. Розглянуто основні принципи композиційної побудови ансамблів, їх монументально-декоративного оздоблення. Зауважено щодо значення результатів дослідження у проведенні реставрації та консервації об'єктів, а також для оцінки історико-культурного значення пам'яток з метою їх захисту та збереження.

  Скачати повний текст