Досліджено проблему формування художнього стилю неоромантизму в середовищі письменників-вісниківців, які об'єднувалися навколо націоналістичного журналу "Вісник" (у 1922 - 1932 рр. - "Літературно-науковий вісник"), що виходив у Львові за редакцією критика і політичного ідеолога Д. Донцова у 1922 - 1939 рр. Обгрунтовано необхідність поняття "вісниківство" як такого, що повніше та точніше пояснює культурне та літературне явище, якиим була різноманітна творчість співробітників "Вісника": істориків, філософів, політичних ідеологів, культурологів, критиків, письменників, мистецтвознавців, соціологів, етнографів. Вісниківський неоромантизм був течією у масштабному комплексі художніх явищ у напрямі неоромантизму в українській літературі кінця XIX - першої половини XX ст. Рекомендовано поняття "Празька школа" використовувати для означення підтечії у вісниківстві - творчості кількох письменників-неоромантиків, які менше політизували свою творчість. Відзначено роль Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Ольжича, О. Теліги, Ю. Липи, Ю. Клена, "пражан" - Н. Лівицької-Холодної, О. Лятуринської, М. Чирського, Зореслава, І. Ірлявського. Зазначено, що світогляд неоромантиків-націоналістів формувався на засадах філософії ірраціоналізму та волюнтаризму. Тому вони не сприймали ні позитивістських теорій народництва (побутового реалізму - в літературі), ні раціоналістично-експериментаторських аспектів естетики модернізму (декаденства й авангардизму - в літературі); у творчості орієнтувалися на європейських неоромантиків і парнасців - К. Гамсуна, Р. Кіплінга, П. Валері, Ш. Морра, Ж. Ередіа, А. Сюллі-Прюдома та ін., засвоїли водночас деякі моменти деякі моменти стилю модернізму від європейських і російських символістів. Тому їх можна назвати "консервативними модерністами". Велике значення для вісниківців мала християнська духовність, навіть католицизм, вони глибоко засвоїли естетику та поетику українського неокласицизму. Показано своєрідний синтез неокласики та неоромантики в їх творчості. Зазначено, що центральною особливістю їх поетики є оригінальна художня неоготика, тобто рекультивація традиційного європейського героїзму та містицизму, монументалізму й аристократичної вишуканості в мистецтві. Проведений систематичний аналіз творчості вісниківців дає змогу повніше представити літературний процес української еміграції та Галичини в міжвоєнний період, визначити його особливості, тенденції, пріоритети.

  Скачати повний текст

Головним предметом дисертаційного дослідження є визначення місця й ролі журналу "Червоний шлях" у літературному процесі 20-30 рр. ХХ ст. в Україні. У роботі розглянуто історико-культурні та суспільно-політичні передумови виникнення часопису; показано зв'язки "Червоного шляху" з періодичними органами - попередниками й сучасниками. Проаналізований і зведений в позначену деякими закономірностями систему значний за обсягом і кількістю назв літературно-критичний матеріал. Завдяки цьому стало можливим висвітлити ті напрями, в річищі яких розвивалась українська естетична думка того часу, встановити основні тенденції українського літературного процесу 20-30 рр., показати їх значення для всього подальшого розвитку літератури ХХ ст.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження західноукраїнської літературної преси 1920 - 1930 рр., простежено роль літературних видань у розвитку культурного життя та національної літератури. Проаналізовано процес становлення та розвитку літературної періодики на Галичині, Закарпатті та Буковині, з'ясовано її роль у функціонуванні української національної системи, показано вплив даної періодики на розвиток національного та, зокрема, літературного життя. Розглянуто специфіку, ідейні та естетичні засади її функціонування.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль митців - безпосередніх учасників становлення й утвердження України на позиції незалежної держави й оцінка ними зміни вектора історичного розвитку України. З'ясовано жанрову систему публіцистичних творів письменників, використовувана ними для втілення державотворчих ідей. Розглянуто класифікаційні особливості заголовкового комплексу публіцистичних текстів і проведено їх типологію за державотворчим змістом.

  Скачати повний текст