Визначено специфіку жанру балади, проаналізовано понад 30 варіантів народної балади про отруєння Гриця та з'ясовано історію легенди про Марусю Чурай. Проаналізовано художні твори, в основі яких лежить згадана народна балада, виявлено жанровий генотип, що дозволяє у різні епохи трансформуватись у драми, повісті, романи, не позбавлені ознак балади. Особливу увагу присвячено повісті "В неділю рано зілля копала" О.Кобилянської та історичному роману у віршах "Маруся Чурай" Л.Костенко, які, безперечно, є найкращими літературними обробками сюжету.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні проблеми слов'янської фольклорно-літературної взаємодії, її традиції, сучасне звучання, перспективи на майбутнє. Народна поезія південних слов'ян (сербів, хорватів, болгар) трактується у плані вивчення її жанрової природи та неповторної художньої специфіки, у її зв'язках із українським фольклором і художньою літературою. Йдеться про науково-критичне сприйняття, художні переклади, стилізації, прямі переробки, а також типологічні зіставлення на рівні тематики, стильових і жанрових особливостей, лексики, ритмомелодики. Висвітлено особливості входження південнослов'янського фольклору до творчого процесу видатних українських письменників XIX - XX ст.: Т.Шевченка, Ю.Федьковича, І.Франка, М.Старицького, П.Грабовського, Л.Українки, М.Рильського, П.Тичини, Л.Первомайського в органічному поєднанні їх оригінальної перекладацької діяльності.

  Скачати повний текст