Досліджено особливості використання гуцульського говору у мові української художньої літератури XIX - першої половини XX ст. Проаналізовано фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні, фразеологічні гуцульські діалектні одиниці, які використано в українських художніх творах даного періоду. Досліджено художні твори І., Франка, А. Крушельницького, М. Козориса, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, М. Черемшини, Д. Харовюка, Ю. Федьковича, М. Павлика, О. Манчука та П. Шекерика-Доникова. Виділено комплекси гуцульських діалектних різнорівневих елементів для творів кожного з цих письменників, розкрито специфіку їх використання у белетристичних текстах. За способом використання гуцульського говору в художній мові з урахуванням повноти діалектизації, гетерогенності та гомогенності діалектних одиниць, уживання їх в авторській мові та мові персонажів виділено чотири типи взаємодії гуцульського діалекту й української літературної мови в художньому творі. Зроблено висновок, що гуцульські різнорівневі діалектні одиниці виконують важливі художні функції, зокрема, образотворення, створення гуцульського колориту, пізнання духовної та матеріальної культури гуцулів, формування та збагачення тропіки та стилістичних фігур, етнографічного ототожнення героїв твору й етнографічної локалізації подій.

  Скачати повний текст

Вперше на матеріалі української мови проведено системний аналіз функціонально-семантичної категорії кратності на підставі семантичної опозиції багаторазовість/одноразовість. Вперше виділено й описано семантичні групи багаторазових дієслів з урахуванням лексико-семантичних варіантів багатозначних дієслів, розглянуто їх аспектуально-фазові модифікації, доведено збереження в них кратної семантики. З'ясовано специфіку реалізації одно- та багаторазового значення дієслів у реченні. Визначено лексичні детермінанти, які посилюють кратність у тексті, зумовлюють її актуалізацію або нейтралізацію. Описано синтаксичні структури, які сприяють вираженню кратного значення.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування лексичних старослов'янізмів у творах українських письменників XIX ст. у семантичному та стилістичному аспектах. Наведено старослов'янські лексеми у межах певних мовних одиниць, а саме - лексичних старослов'янізмів. Зазначено, що мовним зразком є твори даного періоду, оскільки немає спеціальних робіт, які б підсумували вживання старослов'янізмів у складі української мови у період виникнення та становлення нової української літературної мови, що певним чином позначилось на функціонуванні мовних одиниць. Використання результатів дослідження функціонування старослов'янізмів в українській літературній мові XIX ст. дозволяє визначити їх функціональний статус як складового компонента української мови та потужний стилістичний засіб, який поступово змінював умови їх реалізації у мові української художньої літератури. Пріоритетом стає не концентроване, не фраземне, а поодиноке точкове включення старослов'янських лексем до художнього тексту, у багатьох випадках стилістична маркованість нівелюється. Помітним є поступове переміщення їх до категорії звичайних номінативних засобів.

  Скачати повний текст