Проаналізовано та систематизовано досвід українського мово-, літературо-, музикознавства та фольклористики у вивченні української духовної поезії XVIII - початку XIX ст. Досліджено стильові, лексико-стилістичні особливості та риси поетичного синтаксису духовних віршів. Головну увагу приділено певним фігурам, а саме: перифразі, антитезі, порівнянню, символу, риторичним звертанням і запитанням, інверсії, гіперболі. Здійснено їх системний опис і визначено стилістичні функції.

  Скачати повний текст

На матеріалі широкого кола віршованих пам'яток українського бароко проаналізовано особливості функціонування мотиву "марнота марнот" у творах вітчизняних поетів другої половини XVII - початку XVIII ст. у контексті загальних тенденцій розвитку європейського письменства цієї доби. Детально розглянуто комплекс сталих виражальних засобів ідеї Vanitas (світ як море, куля, театр; життя-мандрівка, традиційні сюжети античної історії та міфології). Розглянуто місце та роль мотиву "марнота марнот" як чільного складника системи ідеологічних побудов віршованої літератури українського бароко. Визначено риси національної специфіки тлумачення ідеї марності дочасного людського життя, а саме: питомо релігійний характер вітчизняної поезії другої половини XVI - початку XVIII ст. зумовлює відсутність у її структурі "епікурейської" моделі розробки ванітативного мотиву, характерної для творчості окремих представників західноєвропейської та слов'янської лірики цього періоду. Значну увагу приділено аналізу жанрової своєрідності художнього втілення ідеї "світової марноти" в українській бароковій поезії, з'ясуванню особливостей інтерпретації мотиву Vanitas у творах вітчизняних письменників.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен української новолатинської поезії доби Пізнього Середньовіччя та Бароко. На підставі концептуальних засад розглянуто джерела та генезу цього літературного явища. Висвітлено специфіку його становлення та поширення впливу європейської латиномовної словесності в українському літературному процесі. Зазначено, що феномен вітчизняної новолатинської словесності виник у загалом сприятливій культурній атмосфері доби та панорамно виявився у духовному письменстві полемічного спрямування та світській літературі XVI - XVIII ст. На прикладі малодослідженої світської поеми І.Домбровського "Дніпрові камени" (1619) вивчено жанровий різновид української новолатинської історичної поезії. Наголошено на міфологічній і фольклорній природі образності у поемі. Розкодовано семантику символів цього жанру поезії, досліджено її синтетичну природу.

  Скачати повний текст