Детально розроблено жанр української геральдичної поезії, популярної у літературі бароко. З'ясовано генезу віршів на герби, постання яких було зумовлене зростанням ролі шляхетського стану в тогочасному супільстві. Звернено увагу на взаємозв'язки українських геральдичних віршів з аналогічним жанром стематів у польській літературі, звідки гербова поезія була запозичена українським письменством. Геральдичну поезію розглянуто як синтетичний графіко-літературний жанр, що постав на суміжжі двох інших популярних барокових жанрів - панегірика й емблеми. Геральдичні вірші є емблематичними за формою та панегіричними за змістом. Головним художнім засобом вираження заслуг і достоїнств шляхтича було використання багатої символіки. Виділено найуживаніші геральдичні символи й систематизовано їх у тематичні групи. Значну увагу приділено значенню цих символічних знаків та їх функціонуванню у тексті.

  Скачати повний текст

Розглянуто візантійський код у площині аналізу ідеології, жанрової специфіки, поетики, версифікаційної системи. З'ясовано, що в перспективі інтеграції щодо загальноєвропейського контексту, уможливленої в даний період, українська поезія виявляє чутливість до ренесансних впливів, у модусі яких сформовано культуру сарматизму. Виявлено головні фактори впливу обох культурних ареалів на українську поезію. Простежено домінуючу тенденцію щодо зближення із західноєвропейською літературою на рівні форми, культивування ідеології сарматизму.

  Скачати повний текст

Дисертація - перше спеціальне дослідження, присвячене вивченню цілісної системи жанрів української курйозної поезії. Встановлено, що курйозна поезія належить до епіграматичного виду, найпоширеніший термін на її позначення в давньоукраїнських поетиках - "epigramma artificiosum" ("мистецька епіграма"). В основі курйозної поезії лежить синтез літератури й мистецтв: шрифту, графіки, музики, а також наук: арифметики, граматики, астрономії, риторики, які й створюють художню специфіку її жанрів. Курйозна поезія проаналізована в основних аспектах барокового розуміння сутності художнього слова: буквального смислу, естетики та езотеричної символіки.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лінгвопоетичні формули давньої пам'ятки "Слова о полку Ігоревім" і усної народної творчості. Проаналізовано поетичні сталі сполучення слів "Слово о полку Ігоревім" і дум, билин Київської Русі, календарно-обрядових пісень. Охарактеризовано фактичний формульний матеріал на підставі частоти вживання поетичної формули у різних фольклорних текстах і "Слові о полку Ігоревім", сталості створеного нею образу, смислових і емоційних відтінків. Описано історію вивчення формул "Слова о полку Ігоревім" і фольклору, охарактеризовано різні підходи до термінологічного визначення мовної формули. Проаналізовано статус, функції та загальні особливості стійких конструкцій поетичного тексту. Виявлено сутнісні особливості зазначених формул і різних джерел фольклору (дум, билин, календарно-обрядових пісень). Проведено порівняння поетичних формул "Слова о полку Ігоревім" і різних жанрів усної народної творчості, установлено спільне та відмінне в уживанні подібних сталих сполучень слів. Наведено перелік лінгвопоетичних формул СОПІ і словник паралельних формул "Слова" та поетичного фольклору.

  Скачати повний текст

Проаналізовано досвід українського мово- та літературознавства в дослідженні явищ українського бароко у контексті загальнослов'янського, висвітлено основні проблеми та перспективи сучасних лінгвостилістичних студій у даному напряму. На матеріалі україномовної поезії кінця XVI - середини XVII ст. з характерними мовностильовими ознаками літератури бароко досліджено лінгвальну природу тропів і стилістичних фігур, їх семантику та структуру, а також особливості стилістичного використання у барокових текстах.

  Скачати повний текст

На матеріалі широкого кола віршованих пам'яток українського бароко проаналізовано особливості функціонування мотиву "марнота марнот" у творах вітчизняних поетів другої половини XVII - початку XVIII ст. у контексті загальних тенденцій розвитку європейського письменства цієї доби. Детально розглянуто комплекс сталих виражальних засобів ідеї Vanitas (світ як море, куля, театр; життя-мандрівка, традиційні сюжети античної історії та міфології). Розглянуто місце та роль мотиву "марнота марнот" як чільного складника системи ідеологічних побудов віршованої літератури українського бароко. Визначено риси національної специфіки тлумачення ідеї марності дочасного людського життя, а саме: питомо релігійний характер вітчизняної поезії другої половини XVI - початку XVIII ст. зумовлює відсутність у її структурі "епікурейської" моделі розробки ванітативного мотиву, характерної для творчості окремих представників західноєвропейської та слов'янської лірики цього періоду. Значну увагу приділено аналізу жанрової своєрідності художнього втілення ідеї "світової марноти" в українській бароковій поезії, з'ясуванню особливостей інтерпретації мотиву Vanitas у творах вітчизняних письменників.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен української новолатинської поезії доби Пізнього Середньовіччя та Бароко. На підставі концептуальних засад розглянуто джерела та генезу цього літературного явища. Висвітлено специфіку його становлення та поширення впливу європейської латиномовної словесності в українському літературному процесі. Зазначено, що феномен вітчизняної новолатинської словесності виник у загалом сприятливій культурній атмосфері доби та панорамно виявився у духовному письменстві полемічного спрямування та світській літературі XVI - XVIII ст. На прикладі малодослідженої світської поеми І.Домбровського "Дніпрові камени" (1619) вивчено жанровий різновид української новолатинської історичної поезії. Наголошено на міфологічній і фольклорній природі образності у поемі. Розкодовано семантику символів цього жанру поезії, досліджено її синтетичну природу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні зв'язки літопису "Слово о полку Ігоревім" з Новгород-Сіверщиною, літературні та культурні традиції регіону, мову видатної літературної пам'ятки. Уперше досліджено топонімічні паралелі до лексики "Слова о полку Ігоревім", що існують в даному регіоні. Виконано цілісний історіографічний аналіз перекладів, переспівів, досліджень, літературних ремінісценцій "Слова", створених літераторами Новгород-Сіверщини. На підставі аналізу характерних особливостей мови регіону та існуючих на її території топонімів зроблено висновок про новгород-сіверське походження "Слова о полку Ігоревім" і його автора, про значний внесок літераторів до вивчення та популяризації даної пам'ятки.

  Скачати повний текст