Охарактеризовано основні положення естетики П.Д.Боборикіна, його історико-літературну концепцію. На підставі аналізу основних положень концепції зроблено висновок, що письменник прагне протиставити тенденційній літературі незвичайне поєднання філософії позитивізму з ідеалістичною естетикою. Зазначено, що естетико-натуралізм Боборикіна - результат свідомого наслідування певних методологічних принципів, генезис яких визначався особливостями сітогляду письменника, його розумінням завдань мистецтва.

  Скачати повний текст

Проведено компаративний аналіз на основі спільного для трьох авторів прагнення відшукати нові сталі координати в ситуації повоєнної (для Німеччини) чи пострадянської (для України та Польщі) трансформації світу. Визначено, що сучасний пошук "себе в світі" несе в їх творах констатацію драми нового "втраченого покоління" і стикається із смисловим модусом Європи у сприйнятті повоєнних німців. Обгрунтовано, що актуалізація концепту Європи для Ю. Андруховича й А. Стасюка пов'язана з геополітичним переорієнтуванням 90-х рр. ХХ ст. і вказує на неоднозначність авторської оцінки цього явища. Висвітлено, що аналіз позначеної проблеми здійснювався на рівні етико-психологічного, художньо-естетичного та структурного сприйняття. З'ясовано, що концептосферу "Моєї Європи" складають як загальновживані, так і національно константні чинники, що стосуються концептів "мала" і "велика" батьківщина, які в кризовий час приваблюють своєю постійністю. Розкрито, що сприйняття Європи характеризується парадигмальним коливанням між "своїм" і "чужим" і, водночас, прагненням центрувати світ.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно розглянуто українську та західноєвропейську "прозу про землю" кінця XIX - першої третини XX ст. у контексті її міфопоетичної парадигми. На матеріалі характерних творів української, англійської, норвезької, а також російської, польської, французької та німецької літератур визначено загальні закономірності міфопоетичної парадигми даної прози, її типологію та національні особливості. Доведено, що європейська "проза про землю" даного періоду послідовно зберігає пантеїстичні мотиви та інтенції, найчастіше переплетені з біблійними мотивами. Визначено "сюжетотворчу" функцію біблійного складника в ряді творів, а також міфопоетичну інтенційність корелятів "природа - місто" в аналізованій прозі, встановлено особливості відображення в ній міфолегеми землі. Акцентовано увагу на варіативності реалізації міфолегеми "золотого віку" в українській та західноєвропейській "прозі про землю" кінця XIX - першої третини XX ст.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне поліаспектне дослідження проблеми зла у межах поетикально-змістової типології на прикладі романів "Птахи з невидимого острова" В.Шевчука, "Zioty pelikan С.Хвіна, "Lord of the Files" ("Володар мух") В.Голдінга. Розглянуто міфологічні образи, архетипи, символи зла і часопростір. Вперше здійснено розмежування дитячого та дорослого зла в літературознавчому аналізі, розкрито їх психологічну природу та механізм дії. Проблему зла інтерпретовано в контексті філософії екзистенціалізму, персоналізму, психоаналізу З.Фройда, К.-Г.Юнга, Е.Фромма, Е.Нойманна в аспекті сучасної етики та моралі. Досліджено проблеми волі та моральної деградації у межах чужого замкненого простору, описано психологічні механізми дії зла.

  Скачати повний текст

Досліджено європейську модель тексту філософського роману в його численних модифікаціях за різними критеріями (роман культури, антикультури, власне філософський, інтелектуальний; лінійний, параболічний, дискурсивний). Текст філософського роману проаналізовано у широкому універсально-культурологічному та філософсько-естетичному аспектах як полігенетичну художню структуру, як текст культури та літератури. Доведено, що тісний зв'язок культурософських течій XX ст. з естетичною практикою обумовив формування специфічної ознаки літератури, певний тип філософування, що особливо проявляється у тексті філософського роману. З'ясовано, що гетерогенність діалогічної філософії виражена у полілогічному (поліфонічному) типі роману, гомогенність трансцендентальної - в екзистенціалістському, а синкретизм неоміфологізму - в параболічному. З урахуванням специфіки тексту розглянуто його образно-персонажну сферу, акцентовано увагу на особливому типі художнього узагальнення, притаманного саме цьому жанру - типологізації. Досліджено складні й ускладені авторські експлікації суб'єктно-об'єктної ієрархії тексту, виокремлено й описано його наративно-смислові рівні - філософський, художній, есеїстський, зроблено спробу вмотивування "нехудожніх" вкраплень до тексту. Виділено різні типи задоволення від тексту філософського роману. Розкрито малодосліджену природу інтелектуального задоволення, проаналізовано його складну взаємодію з естетичним.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості вираження урбаністичного хронотопу у творчості В.Пелевіна, Ю.Андруховича, М.Кундери. Показано, що характерними модифікаціями урбаністичного хронотопу в романі "Чапаєв і Пустота" В.Пелевіна є пустота та місто (Петербург), у романі "Перверзія" Ю.Андруховича - карнавалізована Венеція та географічний хронотоп з домінантою України становлять своєрідний центр оповіді, а в романі "Безсмертя" М.Кундери варіацією урбаністичного хронотопу є увічнені славетними майстрами міста та посякденне буття, які, корелюючись, утворюють складну динаміку взаємопереходу. Встановлено, що постмодерністський роман виявив стійку прихильність до хронотопу як форми художнього мислення. Вперше здійснено спробу синтезу теорії саме урбаністичного хронотопу у постмодерністському романі. Встановлено, що урбаністичний хронотоп постмодерністського роману тяжіє до синкретизації властивостей різних хронотопних моделей, зокрема, легко адаптує карнавальні хронотопи, хронотопи повсякдення та легендарного часу (міфологічного та епічного). Показано, що романний хронотоп в епоху постмодерну набуває нових структуротвірних можливостей і значення оригінального творчого методу.

  Скачати повний текст

Досліджено художній твір І.Франка "Для домашнього огнища" з метою виявлення структурного новаторства й експериментальної сутності поетики художньої прози українського письменника. На основі часопросторового аспекту вивчення проблеми у її теоретичному та методологічному плані об'ємно, відкрито щодо традиційних та нових літературознавчих методик розглянуто художню структуру твору "Для домашнього огнища" на тлі тенденцій європейської літератури ХІХ - початку ХХ ст. Внаслідок системного дослідження явища (від створення текстів до реалізації у сприйнятті та відгуках читачів; роман у ракурсі авторського уявлення про жанр; у ракурсі історико-літературного та соціально-історичного хронотопу) виявлено та підтверджено органічне входження І.Франка (як представника української літератури) в європейський історико-літературний і теоретико-літературознавчий контекст.

  Скачати повний текст