Досліджено оригінальні тексти Р. Мелода (Солодкоспівця), М. Патарського, Г. Пісиди та І. Дамаскина. Виконано компаративний структурний і лексико-стилістичний аналіз гімнографічних одиниць різних жанрів, наявних у творчій спадщині Р. Мелода, зокрема жанру кондака. Визначено та порівняно особливості поетико-богословського мовлення аналізованих творів. На прикладі гімнографічних одиниць різних жанрів висвітлено формоутворювальну та богословську спадкоємності традиції візантійської богослужбової поезії. Досліджено гімнографічний жанр кондака Р. Мелода у зв'язку з його сирійським і ранньовізантійським архетипом і жанровими "нащадками". Запропоновано якісно новий погляд щодо проблеми становлення та розвитку східнохристиянської гімнографії з використанням музичної термінології (крещендо - кульмінація - дімінуендо). Зроблено спробу цілісного (лінгвістичного та поетико-богословського) зіставного дослідження гімнографічних одиниць різних жанрів. Увагу приділено комплексному аналізу мови текстів зазначених гімнографічних жанрів, зокрема, синонімічним теонімо-поетонімам та іншим художнім засобам, що є актуальним і новим для поетичної ономастики, яка досліджує процес творення та використання власних імен у художніх текстах. За результатами дослідження доведено, що східнохристиянська гімнографія є цілісним багаторівневим організмом, де жодна зміна у структурі не випадкова. На підставі порівняння синонімічних рядів теонімо-поетонімів, які зустрічаються в аналізованих творах, показано еволюцію поетико-богословського мовлення разом з зовнішньою формою церковних гімнів: від простого метафоричного звертання до Божества, вираженого одиничною лексемою, до цілої метрико-мелодійної та змістової єдності - херетизма, надпоетоніма, здатних вербалізувати складний богословсько-філософський концепт. Поетизовані переклади зазначених творів мають привернути увагу вітчизняних літературознавців, поетів-перекладачів і богословів.

  Скачати повний текст