Розкрито зміст наукових розробок щодо болгарської фольклористики, зокрема, героїчного та історичного епосу, обрядової творчості та народної прози. Проаналізовано наслідки їх діяльності у галузі болгарської музичної фольклористики та народної словесності болгарської діаспори в Україні.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення літературних джерел охарактеризовано особливості трьох етапів заселення північного Причорномор'я та розглянуто методологію регіональних музично-фольклористичних досліджень. Зазначено, що найвизначнішими чинниками збереження етнічних традицій у регіоні є пісня та мова. Проаналізовано розвиток наукової роботи з документування та вивчення фольклору, з'ясовано послідовне посилення дослідницьких інтересів до музичної культури регіону та етнокультурної проблематики. Досліджено три етапи розвитку фольклористичної роботи: філологічно-історичний, музично-культурний та етномузикологічний. Сучасні тенденції музично-фольклористичної роботи в регіоні зумовлюють розширення спектра досліджень субетнічних груп українського населення та національних меншин. Виявлено домінування рекреативної діяльності в сферах збирання та пропаганди народної музики та включення її в тріаду "фольклор - фольклористика - фольклоризм". Розглянуто формування двох головних дослідницьких центрів - Одеси (з пріоритетним вивченням музичної культури національних меншин). Наголошено на необхідності створення координаційного центру з музично-фольклористичної роботи в регіоні.

  Скачати повний текст

Визначено етапи становлення української фольклористики на матеріалі періодичних видань першої половини ХІХ ст. Наведено критерії, що зумовили появу наукового інтересу до усної народної творчості в Україні. Проаналізовано теоретико-методологічні питання, що виникли у процесі розвитку науки. Установлено, що опубліковані на сторінках періодики записи уснопоетичного матеріалу, примітки та коментарі до них, загальнотеоретичні статті розкривають рівень розвитку фольклористичної думки у даний період. Приділено увагу діяльності маловідомих дослідників усної народної творчості у першій половині ХІХст. Охарактеризовано публікації усної словесності на сторінках часописів, визначено їх місце та роль для укладачів майбутніх збірок. У творах тогочасних українських письменників простежено фольклорні джерела, розглянуто їх значення для становлення науки про усну словесність. Зазначено різні способи використання перекладу іншомовного фолькльору та уснопоетичних джерел літераторами.

  Скачати повний текст

Досліджено фольклористичний і письменницький доробок Олени Пчілки. На підставі поглибленого аналізу її наукової спадщини показано внесок дослідниці до розвитку окремих жанрів фольклору (вертепної драми, народного епосу, українського гумору, легенд про "чуда", обрядової поезії). Опрацьовано велику кількість фактичного матеріалу. Розглянуто питання щодо органічних зв'язків художньої творчості Олени Пчілки та фольклору у контексті різних теоретичних підходів до вивчення явища фольклоризму.

  Скачати повний текст

Відзначено високий рівень західноукраїнських учених в аналізі українського фольклору, які у своїх працях спиралися на досягнення української фольклористики та використовували досвід західно-європейської наукової думки. Особливу увагу звернено на методологію вивчення усної словесності К.Сосенка, Ф.Колесси та І.Свєнціцького, приналежність дослідників до українських і зарубіжних фольклористичних шкіл.

  Скачати повний текст

Містяться дослідження фольклорних, етнографічних записів і фольклористичної діяльності братів Рудченків у контексті української фольклористики другої половини 19 ст. Установлено, що записи і фольклорні публікації науково надійні, охоплюють усі жанри усної народної творчості. Фундаментальні видання І.Рудченка - "Народные южнорусские сказки" (1869-1870) і "Чумацкие народные песни" (1874) - відзначаються новизною, старанно опрацьованим науковим апаратом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено роль М. Сумцова в історії української фольклористики на підставі аналізу його наукового доробку та проаналізовано фольклористичну спадщину діяча в контексті розвитку української фольклористки. Досліджено наукові концепції М. Сумцова в його дослідженнях різних проблем, зокрема, міфології у зв'язку з історичними обставинами певної епохи, еволюцією художнього та міфологічного мислення. Розглянуто методи дослідження вченим матеріалів різних фольклорних жанрів (поезія, коломийки, гаївки тощо), а також його наукову спадщину в контексті проблеми зв'язку фольклору та літератури, зокрема, його внесок у розробку проблеми художнього світу і генези поеми "Слово о полку Ігоревім", поетичного світу творчості Сковороди, І Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, М. Гоголя, Т.Шеченка, І. Манжури, Я. Щоголева.

  Скачати повний текст