Вперше проведено діалектологічний аналіз окремих гірських та південнобережних говорів кримськотатарської мови та встановлено їх зв'язок з румейськими та урумськими діалектами. Уточнено і проведено подальшу розробку структури лексем, визначених А.М.Меметовим як ранні запозичення. Переглянуто і розширено склад і кількість тематичних груп запозичень. Зроблено більш детальний і повний аналіз фонетичної, морфологічної та лексико-семантичної трансформації запозичених слів у кримськотатарській мові, поданий у роботах А.М.Меметова. Матеріали дослідження співвіднесено з особливостями діалектів і говорів сучасної кримськотатарської мови. Вперше здійснено спробу виділення та класифікації італійських запозичень у кримськотатарській мові. Зіставлено структури і типи грецької та італійської запозиченої лексики. Проаналізовано проблеми, супутні процесу запозичення іншомовної лексики: контактів і взаємовпливу мови реципієнта та донора, ареальних процесів запозичення іншомовної лексики, збереження найдавніших форм запозичення у великих регіонах і зонах осідлих тюркських народів.

  Скачати повний текст

Впреше у кримськотатарському мовознавстві проведено дослідження звуконаслідувальних і звукосимволічних слів. Визначено місце звукозображальної лексики в сучасній кримськотатарській мові. Охарактеризовано фонетичну структуру звукозображувальних слів, зроблено їх морфемний аналіз. Проаналізовано морфологічний склад звукозображувальних основ, описано фонетичні моделі кореневих морфем кримськотатарської мови, виявлено їх особливості та функції. Виділено типи звуконаслідувальної лексики в сучасній кримськотатарській мові. Розкрито природу явища звукосимволізму. Зроблено класифікацію звукосимволічних слів, проведено їх етимологічне дослідження.

  Скачати повний текст

Визначено та охарактеризовано основні етапи розвитку історичної топонімії Криму. Уперше висвітлено основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови у контексті розселення, міграцій, господарської діяльності населення півострова. Досліджено питання щодо відродження цієї системи. Доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О.Трубачовим. Уперше всю кримську топонімію розглянуто в історичній динаміці та семантико-топологічному аспекті. Проаналізовано лексичний склад, семантичну базу, словотвірну структуру тюркської топонімії Криму у її повному обсязі. Зроблено спробу дослідити закономірності утворення й розвитку топонімії як релігійної топонімічної системи з використанням відповідних матеріалів щодо Криму. Запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, регіональних термінів та етнонімів з залученням екстралінгвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і регіонів. З використанням топонімічного матеріалу вивчено етногенез кримськотатарського народу, а також на підставі даних топонімії виявлено етногенетичні зв'язки кримських татар з іншими етносами. За результатами вивчення ойконімії з'ясовано схему еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища. До наукового обігу введено значний топонімічний матеріал. Укладено картосхему кадиликів й каймакамств у Кримському ханстві.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення сутності таких базових понять дослідження, як терміносистема та термінологія, статус метамови, її онтологічні ознаки та взаємозв'язок з лінгвістичною термінологією. Сформульовано визначення понять "термін", "термінологія", "терміносистема", "номенклатура". Описано динамічні процеси у лінгвістичній терміносистемі кримськотатарської мови, визначено коло джерел, які можна використати у процесі діахронічного дослідження даної проблеми. Зроблено періодизацію формування лінгвістичної термінології у кримськотатарській мові, яка корелює з етапами життя кримськотатарського народу, а також з періодами розвитку лінгвістичної термінології в інших тюркських мовах. На підставі аналізу лінгвістичної термінології кримськотатарської мови встановлено її системний статус. Виявлено й охарактеризовано різноманітні системні відношення: парадигматичні (синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, омонімія, полісемія, партитивні зв'язки, генетичні пласти, структурно-граматичні типи термінів, частиномовні розряди, термінологічні блоки) й епідигматичні, зокрема, дериваційні, які формують термінологічні гнізда.

  Скачати повний текст

Проаналізовано прислівник на словотворчому, семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях, тобто впроваджено комплексний підхід до вивчення цієї частини мови. Акцентовано увагу на морфологічних категоріях, що відрізняють прислівники від інших частин мови, обгрунтовано критерії класифікації адвербів, вивчено способи їх виникнення. Наведено у висновках підсумки системного опису прислівників у кримськотатарській мові. Викладено авторський варіант Словника прислівників кримськотатарської мови і таблиці.

  Скачати повний текст

Вивчено лексико-семантичну та морфологічну структури форм минулого часу дієслів дійсного способу у сучасній кримськотатарській мові. Установлено, що категорія минулого часу дійсного способу дієслів у даній мові є складною і різноманітною за граматичною структурою та семантикою системою, яка виникла у пратюркський період і розвивалася у пракипчацький, західнокипчацький періоди становлення предків кримськотатарської мови й остаточно сформувалася у власне кримськотатарський період. Зроблено висновок, що ця система зазнала процесу тривалого самостійного становлення (за цього мова розвивалася у контакті з іншими тюркськими мовами) і становить специфіку кримськотатарської мови, у деяких формах зближуючи її з іншими тюркськими мовами, а в деяких формах - відрізняючи її від них. Установлено, що форми минулого часу утворюють дві групи, об'єднані формою і спільною семою - позначення минулого часу: дві синтетичні і дев'ятнадцять аналітичних форм. У сучасній кримсько-татарській мові нараховується 21 форма минулого часу. Усі вони функціонують у сучасній мові за різного ступеня вживання. Для вираження відповідних осіб за форм минулого часу застосовуються обидві групи афіксів особи. Афікси особи першої групи вживаються у разі синтетичної форми на гъан за всіх аналітичних форм зі службовим дієсловом экен. Афікси особи другої групи вживаються за умов синтетичної форми на -ды і всіх аналітичних форм, утворених за допомогою допоміжного дієслова эди. Не всі форми минулого часу у сучасній мові мають усі форми аспектів. Найбільш вживаними є форми позитивного та негативного аспектів. Форми можливості та неможливості найчастіше вживаються за синтетичних форм минулого часу та рідше - в аналітичних формах. Для деяких форм вживання форм аспектів можливості і неможливості зовсім не характерне. Форми минулого часу мають певний семантичний зв'язок з іншими часами: теперішнім і майбутнім. У процесі порівняльного вивчення форм минулого часу у кримськотатарській мові відзначено загальнотюркські, міжтюркські, загальнокипчацькі, міжкипчацькі форми. У кримськотатарській мові існують ті ж форми минулого часу, що властиві тюркським і кипчацьким мовам. Таким чином, кримськотатарська мова є повноправним членом тюркської родини та кипчацької групи. Зауважено, що вона відобразила також деякі риси огузьких мов.

  Скачати повний текст

Вперше у кримськотатарському мовознавстві проведено монографічне вивчення фразеологічних одиниць кримськотатарської мови. У науковій роботі використано описовий, порівняльно-історичний і структурний методи дослідження, що сприяло поглибленому аналізові кримськотатарських фразеологізмів і вмотивованості, логічності зроблених загальних висновків. Проаналізовано досягнення сучасного мовознавства з залученням найважливіших теоретичних джерел та численних характерних актуальних мовних факторів.

  Скачати повний текст

Розглянуто досягнення слов'янських та тюркських лінгвістів у галузі омонімії та полісемії слів, досліджено проблеми омонімії та полісемії в сучасній кримськотатарській мові, їх схожі риси та диференційні критерії. Основним розмежувальним критерієм омонімії та полісемії визначено характер семантичних відмінностей. Подано опис омонімічних явищ, на грунті комплексного підходу проведено синхронну класифікацію омонімів сучасної кримськотатарської мови, проаналізовано прості, складні та змішані омонімічні ряди. Визначено й описано шляхи виникнення омонімів, відповідно до чого виділено способи утворення двох груп омонімів: гомогенних, утворених семантичним та граматичним шляхами, і гетерогенних, утворених завдяки дії внутрішніх і зовнішніх ресурсів мови. Подано стислий словник омонімів та омонімічних явищ сучасної кримськотатарської мови.

  Скачати повний текст

Наведено результати порівняльного дослідження фонетичної будови та лексико-семантичної системи турецької та кримськотатарської літературних мов у синхронному плані. Виявлено інтегральні та диференційні ознаки двох споріднених мов у сфері голосних і приголосних звуків, досліджено специфічні особливості фонетичних систем порівняних мов. Вперше на лексичному матеріалі турецької та кримськотатарської мов зроблено порівняльний аналіз анатомічних назв, серед яких виявлено такі, що збігаються за фонетичною та семантичною структурами в обох мовах і мають фонетичні та лексичні відмінності. На матеріалі двох тюркських мов детально вивчено деякі морфологічні особливості назв частин тіла і похідних від них, а також способи їх творення. Порівняно турецькі та кримськотатарські назви свійських і диких тварин, основна частина яких сформувалася в епоху найбільшої близькості давньотюркських діалектів і збереглася у всіх або переважній більшості сучасних тюркських мов без змін або з незначними фонетичними розходженнями. Доведено, що назви свійських і диких тварин у турецькій і кримськотатарській мовах відносяться до архаїчної спільнотюркської лексики, часто використовуються у прислів'ях і приказках, виступають твірною основою для утворення термінів різних галузей. На документальному та фактичному матеріалі вперше здійснено періодизацію історії розвитку кримськотатарської літературної мови, розкрито етапи зближення та віддалення кримськотатарської та турецької мов у сфері фонетики і лексики.

  Скачати повний текст

Вперше визначено рівень володіння першокласниками рідною мовою, проаналізовано та класифіковано типові помилки в кримськотатарському мовленні молодших школярів. Визначено основні вміння та навички говоріння кримськотатарською мовою, розвиток яких передбачається у I класі. Визначено зміст навчання першокласників говоріння, обгрунтовано послідовність його опрацювання. Розглянуто фонетичний, лексичний і граматичний мінімуми кримськотатарської мови для першокласників. Подальшого розвитку набули методи, прийоми, засоби розвитку умінь та навичок кримськотатарського говоріння у першокласників з різним рівнем володіння рідною мовою. Розроблено методику, яка містить вправи, спрямовані на розвиток діалогічних і монологічних умінь, артикуляційних, лексичних і граматичних навичок кримськотатарського говоріння.

  Скачати повний текст

Розглянуто семантику, прагматику і структури складносурядних сполучникових речень у кримськотатарській мові. Розкрито проблему складного речення, види, способи зв'язку між компонентами, структуру; вперше розглянуто складносурядні сполучникові речення. Проведено прагматичний аналіз засобів зв'язку, який довів, що функція сполучників зумовлена лексичним значенням, місцем розташування у синтаксичній структурі та звуковим символізмом компонентів, що складають фонетичну оболонку даних сполучників. Лексико-семантичний аналіз дозволив класифікувати складносурядні сполучникові речення як єднальні, розділові та порівняльно-протиставні з виділенням різноманітних значень та відтінків відношень всередині кожної групи речень з лексичними, морфологічними і синтаксичними корелятами. Шляхом структурного аналізу виділено речення елементарної та ускладненої структур.

  Скачати повний текст

Розглянуто формування кримськотатарської мови та її функціональних стилів. Відзначено, що наявність стилістичної градації спостерігається ще в XI ст. (поділ на тилин сёз - "усне мовлення" і битиг сёз"писемне мовлення" введено Ю.Баласагунським). Розкрито диференційні ознаки стилістичо маркованих засобів мови, на базі яких виділяється безпосередньо стилістично забарвлена лексика кримськотатарської мови. Вказано основні ознаки, на яких повинна базуватися мовна норма. Визначено основні принципи стилістичної диференціації її лексики, за основу взято приналежність слова одного з функціональних стилів або відсутність у даного слова функціонально-стилістичної закріпленості, емоційну забарвленість слова та його експресивні можливості. Проведено функціонально-стилістичну диференціацію лексики кримськотатарської мови, виділено усно-розмовний і книжно-писемний різновиди. В усно-розмовній лексиці розглянуто лексику безпосередньо розмовну та лексику діалектно-просторічну. Проведено структурний аналіз книжно-писемної лексики та виділено лексику наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів і лексичний склад мови художньої літератури.

  Скачати повний текст

Словотвірне гніздо розглянуто як комплексну одиницю словотвору, що відображає різноманітні системні зв'язки похідних слів і відіграє важливу роль в організації системи словотвору кримськотатарської мови. Виявлено й охарактеризовано структурні компоненти іменних і дієслівних словотвірних гнізд у кримськотатарській мові. Описано типи словотвірної вмотивованості та словотвірної похідності, виявлено основні типи словотвірних значень дериватів у кримськотатарській мові, а також способи та засоби їх вираження в складі аналізованих словотвірних гнізд. Наведено основні результати, одержані під час дослідження словотвірних гнізд у кримськотатарській мові.

  Скачати повний текст