На матеріалі художніх творів експериментально-ігрового характеру французьких письменників-постмодерністів комплексно досліджено дискурсивні стратегії й тактики мовленнєвої взаємодії, спрямовані на створення та подолання комунікативних порушень. Вперше запропоновано інтеракційний підхід щодо аналізу стратегій і тактик спілкування, які розглядаються у контексті взаємодії комунікантів. Проаналізовано дискурсивні стратегії, тактичні прийоми, засоби мовного та мовленнєвого характеру, що використовуються для реалізації загальної стратегії створення комунікативних порушень. Вивчено конкретні стратегії й тактики подолання комунікативних порушень на внутрішньому та зовнішньому рівні комунікації. Розроблено типологію та класифікацію стратегій і тактик, що застосовуються для перешкоджання кооперативній взаємодії та усунення порушень, які виникають у процесі спілкування, розглянуто лінгвістичні засоби їх реалізації. Встановлено закономірні відповідності між стратегічними цілями комунікантів і художнім задумом автора у двосторонньому інтеракційному процесі у літературній комунікації: автор - читач і читач - авторський текст.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості мовленнєвої актуалізації метадискурсивних одиниць у контексті сучасного аналізу дискурсу та теорії вербальних інтеракцій. Описано семантичні, комунікативно-прагматичні та функціональні особливості метадискурсивних модифікаторів номінативних одиниць (ММНО) у сучасній французькій мові. Визначено позамовні фактори та контекстуальні параметри дискурсу, що впливають на вживання ММНО. Проаналізовано особливості мовленнєвої реалізації ММНО у тактиках приблизної номінації. Проведено комплексне дослідження ММНО як засобів моделювання та регуляції комунікативної діяльності, розкрито специфіку комунікативної поведінки мовців у процесі інтеракції. Розглянуто різні випадки використання ММНО у процесі вербальної взаємодії, виявлено їх тісний зв'язок з особистісними характеристиками суб'єкта комунікативної діяльності, тобто з особливостями його способу вербалізації та формування комунікативних стосунків, психоемотивними параметрами комунікації. Зроблено висновок, що ММНО, як і інші метадискурсивні елементи, спрямовані на регулювання міжособистісних відносин між співрозмовниками та складних відносин мовця між "Я-об'єктивним" та "Я-суб'єктивним", що визначаються рефлексивним характером мовленнєвої діяльності.

  Скачати повний текст

Узагальнено теоретико-методологічні засади вивчення актантності в мовознавстві, проаналізовано зв'язок актантності з валентністю та предикативністю. Упроваджено методику дослідження синтагматики та парадигматики актантності у французькому мовленні. Установлено основні моделі речень залежно від кількості актантів та їх обов'язкового чи факультативного характеру. Подано синтагматичні моделі актантної групи, яка має здатність до розширення чи скорочення. Висвітлено функціональні особливості актантності в неповних еліптичних структурах, де виявляється її імпліцитний характер. Систематизовано парадигматичні засоби мовленнєвої реалізації актантності, проаналізовано випадки антиномії функціональних ролей семантичної та синтаксичної актантності у французькому мовленні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості відношень між макротематичними/макрорематичними референційними зонами й ієрархією мікротем і факультативних елементів. Встановлено, що в надфазових єдностях (НФЄ), де реалізуються автосемантичні та семантичні аргументативні зв'язки, які корелюють з комунікативним динамізмом і комунікативною напругою, а також з рольовою поліфонією, оповідач несе відповідальність за аргументативний акт + референцію.

  Скачати повний текст

Проведено комплексну лінгвокогнітивну, прагмалінгвістичну та структурно-семантичну характеристику французького поетичного дискурсу епохи середньовіччя. Уперше на матеріалі поезії як лінгвокогнітивного явища здійснено спробу виділення основних фреймів представлення світосприйняття та визначення їх лексичної та семної структури у поезії цього автора, що призвели до констатації домінантної ролі концепту "смерть". Уперше встановлено мовні засоби вираження цього концепту у середні віки та виявлено універсальні та специфічні характеристики його змісту та вираження у французькій поетичній мові даної епохи. Відзначено, що цей концепт є надзвичайно вагомим для наскрізного аналізу поезії будь-якої епохи, бо він відображає сутнісні поняття людства поза часовими межами його існування як віддзеркалення світоглядних, філософських, релігійних, а відтак і національно-етнічних уявлень даного народу.

  Скачати повний текст

Розробляється цілісна концепція художнього дискурсу на засадах теорії мовленнєвої діяльності та її культурного виміру: визначаються системно-функціональні ознаки художнього дискурсу і досліджуються закономірності його розвитку в історії французької мови та культури 9-18 ст. Виявлено основні мовленнєві засади системно-функціональної моделі художнього дискурсу, які зумовлено рефлективними, комунікативними, структурно-композиційними та лексико-семантичними параметрами. Сутність та принципи дії поетичної функції у взаємодії з іншими мовними функціями, її становлення та розвиток в історії французької словесності визначаються на основі розробки нового в теорії дискурсу принципу валоризації.

  Скачати повний текст