Вивчено структурні і семантичні типи безафіксних віддієслівних іменників у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Встановлено, що безафіксний віддієслівний словотвір іменників німецької мови охоплює дві моделі: субстантивацію інфінітива та субстантивацію дієслівної основи. Доведено, що до процесу субстантивації інфінітива залучаються майже усі морфологічні та структурні типи середньоверхньонімецьких дієслів, найбільш активними є слабкі перехідні кореневі лексими. Визначено, що у сучасній німецькій мові зростає активність слабких, модальних, неперехідних дієслів, а також дієслів з відокремлюваними префіксами. Досліджено, що у процес субстантивації дієслівної основи у середньоверхньонімецькій мові іменники чоловічого роду утворюються, як правило, від сильних дієслів та основ з відокремлюваними префіксами; середнього роду - від сильних дієслів та основ з невідокремлюваними префіксами; під час утворення іменників жіночого роду активними є слабкі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами. Простежено, що на сучасному етапі зростає словотвірна активність сильних дієслів та мотивуючих основ з відокремлюваними префіксами у відношенні до дериватів чоловічого роду; слабкі кореневі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами утворюють, частіше за все, іменники жіночого роду; слабкі та кореневі твірні основи - іменники середнього роду. Продуктивним засобом щодо утворення подібних іменників на обох зрізах виступає зміна голосного кореня, а саме аблаут. Встановлено, що у новій сучасній мові питома вага іменників з абстрактною семантикою нижча за середньоверхньонімецький показник, в той час як зростає частка імен з конкретним значенням, що характеризує дану модель як продуктивну у відношенні щодо абстрактних і конкретних іменників на обох зрізах.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні та семантичні особливості однослівних одиниць третинної номінації, утворених від фразеологізмів німецької мови. Проаналізовано й описано словотвірні способи, типи та моделі дефразеологічних дериватів (ДД). Визначено їх продуктивність, що дозволило висвітлити напрямки розвитку німецької мови та місце, яке посідає дефразеологічна деривація в її словотвірній системі. Досліджено структурні, семантичні та граматичні властивості твірних фразеологізмів. Виявлено фактори, що впливають на вибір компонента твірної одиниці як основи подальшого словотворення, встановлено позамовні та внутрішньомовні чинники виникнення ДД у німецьків мові. З'ясовано специфіку семантичної структури відфраземних утворень на підставі порівняльного аналізу значення твірних і похідних одиниць.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку реалізації словотворчих функцій твірних основ німецьких суфіксальних дієслів-термінів шляхом визначення їх структурної та семантичної організації, визначено їх словотворчі функції та потенції у подальшому процесі термінотворення. Виявлено типові словотвірні моделі суфіксальних дієслів і віддієслівних похідних термінів у німецькій медичній терміносистемі. Встановлено характер взаємозв'язків, які базуються на формальній та семантичній спорідненості між твірними основами суфіксальних дієслів і похідними віддієслівними основами іменників та прикметників.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено аналіз фонетико-морфологічної взаємодії у закореневій структурі словоформ та висвітлено особливості її зміни у різні періоди існування німецької мови. Виявлено, що типовим для кінця слова є поступове фонетичне послаблення звуків, зумовлене впливом лексико-граматичних факторів. З'ясовано, що послаблення у кінцевій частині слова корелює з фонетичним підсиленням, що припадає на кореневу морфему. На тлі загального послаблення зазначено щодо наявності фонетичного посилення деяких морфемних одиниць, яке виявляється у реалізації фонематичних диференційних ознак і стосується функціонування окремих суфіксів.

  Скачати повний текст