Вперше здійснено спробу дослідження шляхів і способів збагачення німецької загальновживаної мови англіцизмами комп'ютерної галузі й технологій. Запропоновано узагальнену структурно-семантичну модель аналізу лексичних запозичень, на базі якої визначено шляхи надходження та способи адаптації англіцизмів комп'ютерної галузі до системи німецької загальновживаної мови. Проаналізовано способи номінації сучасних денотатів комп'ютерної галузі в англійській і німецькій мовах. Виокремлено особливості орфографії англіцизмів за умов дистанційної комунікації. Одержано важливі дані про специфічні закономірності взаємопроникнення термінологічної, жаргонної та загальновживаної підсистем німецької мови, що унаочнюють напрямки розвитку словникового складу німецької мови.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз економічної підсистеми сучасної німецької мови, в якій виокремлено англоамериканізми, охарактеризовано їх типи та визначено тематичні сфери, які вони обслуговують. Встановлено зміни у семантичній структурі англоамериканізмів-термінів в економічній підсистемі німецької мови та виявлено вплив англоамериканізмів на подальший розвиток досліджуваної лексики на лексичному та словотвірному рівнях. Визначено шляхи та закономірності проникнення англоамериканізмів у німецьку мову, механізм їх входження в спеціальну лексику та особливості їх адаптації в лексико-семантичній системі цієї мови. Англоамериканізми та їх деривати об'єднано у словотвірні гнізда з метою виявлення їх словотвірного потенціалу.

  Скачати повний текст

Розкрито прагмалінгвістичні особливості сучасного німецького публіцистичного аргументативного дискурсу. Проаналізовано вплив полінгвальних чинників на відбір мовних засобів аргументації та досліджено критерії її вірогідності й істинності. Німецький публіцистичний аргументативний дискурс - мисленнєво-комунікативна діяльність адресанта й адресата - призначений для розповсюдження суспільно значущої інформації з одночасним формуванням ставлення до неї. Він має відображення у вигляді розгалуженої системи тестів, об'єднаних спільністю виконуваного соціального завдання. Провідні аргументи апелюють до прикладу, авторитету та до статистичних даних. Основними аргументативними тактиками в німецькому публіцистичному дискурсі є тактика експліцитного й імпліцитного інформування, тактика формування ставлення до повідомлення шляхом оцінювання та тактика спонукання.

  Скачати повний текст

Розглянуто афіксальні віддієслівні іменники на позначення дії крізь призму взаємодії структурних, словотвірних і семантичних чинників, яке сприяє поглибленню рівня розробки семантико-орієнтованої дериватології. Надано структурно-семантичну характеристику твірної бази, афіксів і похідних віддієслівних іменників на позначення дії. Висвітлено питання внутрішньої валентності, парадигматичних і синтагматичних зв'язків похідних іменників семантичної категорії дії. Розкрито механізм встановлення семантичних відношень між похідними іменниками на позначення дії. Проаналізовано семантичну структуру та функції афіксів віддієслівних іменників на позначення дії. Виділено типи й ознаки словотвірного значення віддієслівних іменників на позначення дії, яке входить до складу лексичного значення. Описано механізми формування лексичного значення.

  Скачати повний текст

Уточнено статус і характер метафори в німецькій мові; досліджено її відношення до метонімії та символу, а також особливості функціонування в технологічній та художній літературі, пресі та мистецтвознавстві. Аналіз номінативних типів метафоричних одиниць здійснено на основі їх зовнішньої структури, семантики, джерела походження та функції у мові. Згідно з номінативним аспектом виділено групи метафоричних одиниць. Наголошено на тенденції до стягнення форм біблійно-християнських одиниць, утворених шляхом метафоризації.За характером метафоризації розглянуто різні групи метафоричних біблійно-християнських одиниць: антономазійні, фітонімічні, зоонімічні, соматичні, символічні. Метафоричні фразеологічні та параміологічні одиниці розподілено за семантичними групами.

  Скачати повний текст

Розроблено класифікацію висловлень-звинувачень з урахуванням особливостей їх структури. Охарактеризовано мовні засоби об'єктивації висловлення-звинувачення. Розроблено синтаксичні моделі, за якими структуруються висловлення-звинувачення залежно від форми їх реалізації. На підставі результатів статистичного аналізу взаємодії всіх засобів об'єктивації зроблено висновок про вплив лексико-синтаксичних та прагматичних факторів на вибір форми вираження висловлення-звинувачення адресантом. Встановлено вплив рольових, статусних та гендерних факторів на функціонування висловлення-звинувачення на рівні ситуативного контексту. Розглянуто основні когнітивно-прагматичні характеристики висловлення-звинувачення.

  Скачати повний текст

Визначено комунікативну сутність висловлювання-відмови, розглянуто модифікації інваріантного значення категорії заперечення у семантичній структурі висловлювання-відмови. Встановлено функціональну сутність мовленнєвого акту з іллокутивною силою відмови та актні критерії його функціонування. Визначено місце акту відмови у традиційних і нетрадиційних класифікаціях мовленнєвих актів. Створено типологію актів відмови на основі лексико-семантичних операторів. Вивчено фонд лексичних і граматичних засобів вираження значення "відмова". Досліджено та описано можливості модифікацій іллокутивної сили "відмова" у бік її посилення або послаблення. Встановлено залежність прагматичних змістів висловлювання відмови від ситуативно детермінованих та індиферентних характеристик комунікації, здійснено спробу подання мовленнєвого портрета мовця, що висловлює відмову, реалізуючи інтенцію відхилення у певній ситуації спілкування.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні і семантичні типи безафіксних віддієслівних іменників у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Встановлено, що безафіксний віддієслівний словотвір іменників німецької мови охоплює дві моделі: субстантивацію інфінітива та субстантивацію дієслівної основи. Доведено, що до процесу субстантивації інфінітива залучаються майже усі морфологічні та структурні типи середньоверхньонімецьких дієслів, найбільш активними є слабкі перехідні кореневі лексими. Визначено, що у сучасній німецькій мові зростає активність слабких, модальних, неперехідних дієслів, а також дієслів з відокремлюваними префіксами. Досліджено, що у процес субстантивації дієслівної основи у середньоверхньонімецькій мові іменники чоловічого роду утворюються, як правило, від сильних дієслів та основ з відокремлюваними префіксами; середнього роду - від сильних дієслів та основ з невідокремлюваними префіксами; під час утворення іменників жіночого роду активними є слабкі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами. Простежено, що на сучасному етапі зростає словотвірна активність сильних дієслів та мотивуючих основ з відокремлюваними префіксами у відношенні до дериватів чоловічого роду; слабкі кореневі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами утворюють, частіше за все, іменники жіночого роду; слабкі та кореневі твірні основи - іменники середнього роду. Продуктивним засобом щодо утворення подібних іменників на обох зрізах виступає зміна голосного кореня, а саме аблаут. Встановлено, що у новій сучасній мові питома вага іменників з абстрактною семантикою нижча за середньоверхньонімецький показник, в той час як зростає частка імен з конкретним значенням, що характеризує дану модель як продуктивну у відношенні щодо абстрактних і конкретних іменників на обох зрізах.

  Скачати повний текст

Виокремлено німецькі фразеологізми, у внутрішній формі яких закодовано стародавні космогонічні уявлення та їх вплив на формування фразеологічного значення. Типологізовано й охарактеризовано фразеологізми німецької мови, які відображають космогонічну картину світу. Визначено семантичні центри даних фразеологізмів, які репрезентують позитивний і негативний полюси бінома "добро/зло", символічні значення компонентів "Erde", "Boden", "Himmel", "Flamme", "Wasser" та їх роль у реалізації позитивної чи негативної конотації в даних одиницях. Описано особливості функціонування фразеологічних одиниць. Розглянуто текстотвірні потенції даних одиниць. Надано їх виражальний потенціал в публіцистичних текстах. Виявлено національні культурні конотації фразеологізмів.

  Скачати повний текст

Встановлено роль вторинних номінацій у досягненні комічного ефекту у сленгу. Охарактеризовано мовні та позамовні чинники семантичної трансформації лексем як засобу творення ефекту смішного. Розкрито специфіку сленгового вторинного номінування на рівні слів і фразеологізмів у зіставлюваних мовах. Висвітлено лінгвокогнітивні механізми метафоричної та метонімічної семантичних транспозицій в процесі творення комічного у сленгу даних мов. Описано мотиваційні сфери даних сленгових соматизмів і з'ясовано їх частоту в українському та німецькому сленгу. Проаналізовано специфіку впливу архетипів колективного несвідомого на формування українських і німецьких сленгових вторинних номінацій частин тіла людини.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості філософських текстів в контексті перекладу. Досліджено герменевтичні моделі перекладу, розглянуто питання мовної та фахової компетенції перекладача, визначено сутність перекладу філософських текстів як ревербалізації смислу оригіналу. Проаналізовано проблему співвідношення мовної форми та смислу під час перекладу філософських текстів, визначено міру перекладеності, яка є обернено залежною від ступеня зв'язку між мовною формою і смислом. Зазначено, що місце і вага філософського терміна в смисловій і термінологічній структурі оригіналу впливають на стратегію перекладу, визначення ключових термінів є суб'єктивним процесом і залежить від розуміння та інтерпретації перекладачем смислу оригіналу. Запропоновано поняття термінологічної (не)гомогенності, дослідження якої може здійснюватися на інтратекстуальному та інтертекстуальному рівнях. Відзначено, що інтратекстуальна термінологічна негомогенність є результатом інтерпретаційної діяльності перекладача.

  Скачати повний текст

Здійснено класифікацію граматичних труднощів перекладу науково-технічної літератури. Вперше в українському перекладознавстві здійснено достатньо повний аналіз трасформацій різних видів граматичних конструкцій та морфологічних елементів під час перекладу німецьких науково-технічних текстів українською мовою. Розкрито спільні та відмінні риси підмов науки та техніки німецької та української мов за умов урахування розмовного стилю. Розкрито проблему знаходження українських відповідників граматичних конструкцій та морфологічних елементів, притаманних німецькій підмові науки та техніки. Систематизовано прийоми перекладу даних граматичних явищ.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості фразотвірних процесів фразеологічних біблеїзмів та їх лексикографічної фіксації в одномовних словниках німецької мови. Фразеологічну одиницю висвітлено з позицій концептуально-мовної сутності - як одиницю субстрату мовної картини світу. Фразеологічні біблеїзми визначено компонентами релігійної картини світу, яка є особливим засобом відбиття світу. Процес фразотворення - сукупність розумових операцій вищого порядку. Концептуально-мовні механізми утворення фразеологічних біблеїзмів (ФБ) обумовлені типом утворюваної одиниці. Релевантною ознакою утворення ФБ у німецькій мові визначено часовий фактор. Крилаті вирази-біблеїзми розглянуто як одиниці особливого "проміжного рівня" та потенційні фразеологічні одиниці. Ключовим поняттям за умов розмежовування процесів варіювання та деривації обгрунтовано поняття тотожності. Особливості процесів фразеологічної деривації у німецькій мові обумовлені знаковими властивостями даних одиниць. Лексикографічну фіксацію фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові розглянуто як одну з форм представлення мовної картини світу - її наукову репрезентацію.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні та семантичні особливості однослівних одиниць третинної номінації, утворених від фразеологізмів німецької мови. Проаналізовано й описано словотвірні способи, типи та моделі дефразеологічних дериватів (ДД). Визначено їх продуктивність, що дозволило висвітлити напрямки розвитку німецької мови та місце, яке посідає дефразеологічна деривація в її словотвірній системі. Досліджено структурні, семантичні та граматичні властивості твірних фразеологізмів. Виявлено фактори, що впливають на вибір компонента твірної одиниці як основи подальшого словотворення, встановлено позамовні та внутрішньомовні чинники виникнення ДД у німецьків мові. З'ясовано специфіку семантичної структури відфраземних утворень на підставі порівняльного аналізу значення твірних і похідних одиниць.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз мовного матеріалу в руслі антропоцентризму та функціоналізму. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розглянуто їх вплив на розвиток даної лексики. Встановлено основні тенденції розвитку військової лексичної підсистеми на лексичному і словотвірному рівнях (неологізацію, архаїзацію, евфемізацію та англоамериканізацію даної підсистеми, розширення меж функціонального простору лексичних одиниць) та роль функціональної переорієнтації лексичних одиниць. Виявлено неологізми та архаїстичну лексику, здійснено їх класифікацію та якісний аналіз, виокремлено їх тематичні групи. Висвітлено певні стратегії евфемізації військової лексичної підсистеми, зроблено висновок про процес демілітаризації військової лексики. Виділено і охарактеризовано типи запозичень-англоамериканізмів, розкрито їх роль у розвитку військової лексичної підсистеми.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивно-семантичні та прагма-дискурсивні особливості реалізації мовленнєвого акту (МА) натякання в сучасному німецькомовному дискурсі. Виділено натяк як концепт та імпліцитна пропозиція - імплікатура, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивна тактика. Запропоновано дефініцію МА натякання та визначено його лінгвістичний статус. Зазначено, що МА натякання є імпліцитним мовленнєвим актом та визначається як дискурсивно-мовленнєва взаємодія мовця і адресата, у процесі якої конструюється інтендована імпліцитна пропозиція. Описано концепт і когнітивний сценарій натякання. Розроблено підходи до класифікації та аналізу різних аспектів МА натякання і визначено основні типи натякання. Розглянуто провідні дискурсивні стратегії, що реалізуються за допомогою тактики натякання, зокрема, ввічливості, агресії, евфемізації, етична, уникання відповідальності, урахування третьої особи, які взаємодіють у дискурсі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості дієслівного словоскладання в німецькій мові. Здійснено класифікацію дієслівних композитів за структурно-генетичним типом і за типом синтаксично-семантичного зв'язку між їх компонентами. Висвітлено мотиви композитоутворення. Визначено статус складних дієслів у сучасній німецькій мові у світлі реформи нового правопису. Виокремлено структурні моделі дієслівних дериватів А+V, S+V, V+V, Z+V та описано їх лексичне наповнення. Виділено семантичні групи дієслівних композитів, лексичне значення яких виразно мотивоване, приховано або частково мотивоване та немотивоване. Досліджено конотативний макрокомпонент лексичного значення дієслівних композитів. Розроблено основні критерії формування оцінного, емотивного й експресивного компонентів конотації дієслівних дериватів. Розкрито взаємозв'язок компонентів конотації дієслівних композитів. Проведено фреймовий аналіз складних дієслів.

  Скачати повний текст

Досліджено факти впливу екстралінгвістичних, соціальних чинників на розвиток словникового складу, зокрема, суспільно-політичної лексики, у їх взаємозв'язку з чинниками внутрішньосистемного характеру. Виокремлено основні схеми функціонування німецької мови, в яких її лексика є найбільш схильною до змін за нових історичних умов. Встановлено механізм адаптації окремих елементів мовної системи до нових умов її функціонування. Проаналізовано зміни у слововжитку мовців колишньої НДР та мовців Західної Німеччини з урахуванням сучасної ситуації німецької мови після об'єднання двох німецьких держав з відмінним суспільно-економічним устроєм. Встановлено основні шляхи та способи становлення нової лексики у сучасному загальнонімецькому слововжитку та визначено можливі сфери функціонування власне східнонімецьких лексем. Значну увагу приділено ролі іншомовної лексики (насамперед, англо-американізмів) у розвитку тієї частини словникового складу, яка обслуговує суспільно-політичну сферу діяльності носіїв німецької мови.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження еволюції історичного ядра лексичних систем двох германських мов - англійської та німецької (за період з VIII ст. до XX ст.). Виявлено залежність між хронологічною стійкістю лексем та тією роллю, яку вони відіграють в еволюції лексичних систем досліджуваних мов. На базі комплексного аналізу встановлено, що ядерним лексемам притаманна сукупність ознак, яка визначає еволюційний дуалізм ядерного словника - одночасну стабільність та мінливість. Показано, що даний комплекс ознак забезпечує історичному ядру структурну, функціональну та еволюційну центральність в лексичній системі. Встановлено, що даний статус гарантує історичному ядру високий рівень впливу на інтенсивність та напрямки розвитку лексичної системи в цілому, оскільки, завдяки постійній актуалізації в комунікації та зв'язкам з усіма прошарками лексики, еволюційні процеси, які відбуваються в ядрі, реалізуються на периферії системи. Показано, що дуалізм ядерного словника забезпечує підтримання лексичної системи в стані гомеостазису.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз вокалічних структур (ВС) однокореневих слів на матеріалі давньоверхньонімецьких, середньоверхньонімецьких і ранньонововерхньонімецьких текстів, що дозволило визначити кількісні параметри, що характеризують реалізацію ВС у текстах. Показано тенденції розвитку системи вокалізму в німецькій мові. Розглянуто дію гармонії голосних у давньоверхньонімецькій мові. Визначено причини появи умлаутних фонем, яких розглянуто як наслідки "відхилення" від зазначеної тенденції у розвитку системи. Запропоновано тезу, що нові голосні фонеми з'явилися в результаті дії гармонії звуків та фонетичного посилення кореневої морфеми. Виявлено процеси перетворення тенденції гармонії голосних в голосну парадигму у словах ранньонововерхньонімецької та сучасної німецьких мовах. Доведено, що фонетичні процеси у слові відбувалися під впливом морфологічного фактора, зокрема внаслідок деморфологізації кінця слова.

  Скачати повний текст