Проаналізовано когнітивні та комунікативні аспекти простого речення сучасної англійської мови. Когнітивно-комунікативна сутність простого речення розкрито з позицій якісно нового напряму структурної семантики - теорії логіко-граматичної динаміки, започаткованої O. A. Жаборюк. Визначено, що дана теорія містить спробу вирішення проблеми взаємовідношення між мовою та мисленням, до якої зводяться усі проблеми простого речення. На базі даної теорії розбудовано якісно нову трирівневу класифікацію простого речення, базовану на типах структури предикації. Запропоновано класифікацію, яка є цілісною та системно поєднує такі аспекти речення, як структурний та когнітивно-комунікативний. Розроблено типологію простого речення сучасної англійської мови.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження еліптичного речення (ЕР) сучасної англійської мови з метою визначення його когнітивно-комунікативного потенціалу. Розкрито сутність еліпсису як одного з активних явищ синтаксичної деривації, визначено його роль і місце серед близьких і споріднених явищ. Запропоновано методику відмежування еліпсису від них з наступним виокремленням типів, класів і підкласів. Доведено дифузну природу еліпсису як симбіозу процесу та результату спрощення матеріальної структури речення. Особливу увагу приділено аналізу когнітивно-семантичних передумов стиснення реченнєвої структури, проведено лінгвокогнітивне моделювання простих, практичних і гіпотактичних речень, потенційно відкритих для еліпсису, встановлено номенклатуру інваріантних моделей ЕР сучасної англійської мови. З метою визначення функціонально-комунікативних особливостей проаналізовано ЕР з урахуванням актуального членування, комунікативного динамізму та актомовленнєвого устрою. Наведено опис ЕР для двох режимів його використання - як автономної (в пареміології) та як комунікативно зумовленої предикативної одиниці (у трьох дискурсивних формаціях - розмовно-побутовій, публіцистичній і рекламній).

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний структурно-семантичний і комунікативно-функціональний аналіз коментабельних конструкцій у сучасній англійській мові на базі матеріалу художнього та медійного дискурсів. Коментабельна конструкція - це складнопідрядне речення, в якому інтродуктивна частина (головне речення) вказує на факт висловлювання (та його авторизацію), а коментабельна частина (підрядне речення) повідомляє про саму подію. Коментабельність розглянуто як властивість дієслів приєднувати підрядне додаткове речення, а також як засіб універсального пізнання реального та можливого світів. Виявлено глибинну структуру коментабельної конструкції та текстової зумовленості коментабельних дієслів. З'ясовано залежність функціонування коментабельних дієслів від їх групової та індивідуальної семантики, типу дискурсу. Установлено зони підвищеної, нейтральної та зниженої коментабельності лексико-семантичних груп коментабельних дієсів у художньому та медійному дискурсах. Явище коментабельності розглянуто як комунікативно-функціональний феномен. Коментабельні конструкції представлено як макроструктурну, персональну, референтну та модальну сітки, що сприяють когезії тексту.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню семантико-прагматичних та комунікативних явищ, пов'язаних з інтерогативністю в сучасній англійській мові. Уточнюється і доповнюється перелік ознак інтерогативності, а також таксономія питальних речень. Обгрунтовується необхідність розгляду питальних висловлювань невід'ємно від відповідей на них. Встановлено й розглянуто окремі типи псевдоінформативних питань. Досліджені вторинні функції питальних речень на основі комунікативної та соціальної взаємодії мовців. Описані комунікативно-функціональні особливості кожного типу питального речення. Розширено інвентар загальновизнаних ознак інтерогативності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано контрадикторне речення (КР) сучасної англійської мови у двох його структурно-семантичних виявах - протиставному паратаксисі та допустовому гіпотаксисі. Визначено номінативний діапазон контрадикторності. Описано логіко-смисловий патерн. Обгрунтовано методику дослідження КР у когнітивно-функціональній системі координат. Організовано функціонально-семантичне поле КР з виокремленням домінантної, приядрової та периферійної зон, з якими корелюють певні функціонально-семантичні типи КР. Встановлено номенклатуру інваріантних моделей, що відбиває номінативний потенціал КР сучасної англійської мови. Описано предикативну мережу КР з акцентуванням їх темпоральної, модальної та персональної специфіки, завдяки якій уможливлюються процеси синтаксичної модифікації.

  Скачати повний текст

Проведено зіставний аналіз предикативно-атрибутивних конструкцій (ПАК) в англійській та українській мовах. ПАК є структурно-семантичним мінімумом простого речення, що є самостійною або частиною складного речення. На семантичному рівні ПАК представлено як суб'єкт і предикат, що позначає атрибут (ознаку, якість) суб'єкта. На синтаксичному рівні ПАК містить компоненти, які репрезентують семантичні суб'єкт і предикат. Здійснено структурно-синтаксичну класифікацію ПАК, основою якої є аналіз засобів формальної репрезентації предиката. Виділено 7 типів, 6 з яких властиві обом дослідженим мовам, що свідчить про ізоморфізм двох мов у аспекті вираження атрибутивної предикативної семантики. Диференційні особливості ПАК в англійській і українській мовах стосуються частотності окремих структурних типів конструкцій і наявності лише в українській мові ПАК, які є односкладними реченнями. Проаналізовано семантику ПАК на підгрунті типів ознаки, яка представлена предикатом на денотативному рівні та здійснюється за допомогою формул тлумачення. За цього виділено 4 семантичні типи та 10 підтипів конструкцій, усі з яких зустрічаються в обох мовах. Окрім спільного набору семантичних типів ПАК, у досліджених мовах виявлено спільні ознаки у аспекті частотності цих типів і основних засобів презентації кожного з них на формальному рівні, що зумовлено спільністю психофізіологічних і когнітивних особливостей носіїв різних мов.

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні засади вивчення семантичних і прагматичних характеристик суб'єктно-предикатних відношень у структурі мовленнєвих актів. Розроблено методику семантико-прагматичної інтерпретації суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів в англійській та українській мовах. Охарактеризовано семантичну параметризацію суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів англійської й української мов у різних функціональних стилях XIX та XX ст. Проаналізовано кваліметрію тема-рематичних відношень у структурі зіставлювальних мовленнєвих актів. Проведено прагматичну інтерпретацію кваліметрії суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів в англійській та українській мовах. Виявлено загальні тенденції до встановлення суб'єктно-предикатних відношень у структурі мовленнєвих актів в досліджуваних мовах.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей конструкцій з частинами, поєднаними приєднувальними сполучниковими засобами (базове висловлення та приєднувальна частина), омонімічними підрядним і складнопідрядним реченнями. На матеріалі сучасної англійської мови уточнено статус приєднувальних конструкцій і запропоновано критерії їх відокремленння від різних типів приєднування, парцеляції та складнопідрядних речень. Доповнено й уточнено формально-синтаксичні властивості приєднувальних конструкцій. Розширено класифікацію їх приєднувальних частин. Визначено семантичні класи аналізованих одиниць і виявлено їх особливості. Встановлено пропозиціональні значення, у яких конкретизується виконувана приєднувальною частиною інформативна функція. Здійснено класифікацію слів-модифікаторів, які допомагають визначити дані значення. Розкрито функції приєднувальних конструкцій і складнопідрядних речень як складових тексту та роль екстралінгвальних засобів у реалізації даних функцій. Проаналізовано закономірності комунікативного членування та визначено типи рем у залежних компонентах приєднувальних конструкцій і складнопідрядних речень. Вперше проведено кількісний аналіз приєднувальних сполучникових засобів. Запропоновано схеми побудови й функціонування приєднувальних конструкцій.

  Скачати повний текст

Досліджено різноструктурні речення сучасної англійської мови, що виражають нереальну умову та/або її наслідок. Доведено, що дані мовні одиниці є складними реченнями особливого типу, які визначено як нереальний умовно-наслідковий період (НУНП) з обов'язковими умовною та наслідковою частинами, встановлено тип синтаксичного зв'язку між ними (взаємозалежність). НУНП розглянуто як втілене у мовних формах складне судження, яке застосовується для суб'єктивного встановлення комунікантами умовно-наслідкового відношення між процесами (подіями) гіпотетичної дійсності. Висвітлено динаміку функціонування НУНП в англомовній художній прозі XIX - XX ст., розкрито особливості синтаксичної структури НУНП, усі ідентифіковані різновиди репрезентовано у вигляді моделей, проведено їх порівняльне вивчення та розроблено класифікацію, виокремлено інваріантну модель НУНП. Охарактеризовано способи вербальної репрезентації умови та наслідку в аналізованих мовних фрагментах і визначено чинники, які обумовлюють таку вербалізацію. Виявлено причини сприйняття самостійно функціонуючих умовних і наслідкових предикативних одиниць як парцелятів НУНП. Запропоновано структурну класифікацію НУНП, які відрізняються за способом оформлення, в якій враховано повноту й експліцитність вираження умовної та наслідкової частин. Встановлено синтаксичний статус і граматичне значення кожного з варіантів НУНП.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру, семантику та прагматику розділового запитання в системі англійської мови. Окреслено шляхи вербалізації категорії питальності в англійській мові, висвітлено місце розділового запитання в макропарадигмі питального речення, розроблено його структурну парадигму, виокремлено суб- та мікропарадигми, розглянуто синтаксичну побудову головного та питального конституентів. У межах діахронного аналізу охарактеризовано структуру розділового запитання протягом XVI - початку XXI ст. і встановлено кількісні й якісні зміни, яких вона зазнала за вказаний період. Поєднання функціонально-семантичного, морфологічного та пунктуаційного підходів дозволяє виокремити парцельоване розділове запитання. Визначено експліцитні й імпліцитні типи розділових запитань, що реалізують кооперативно чи конфронтаційно спрямовані прагмасемантичні та дискурсивні функції.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему таксономії та структурного ядра синтаксичної системи англійської мови в контексті організації вербальної комунікації. Запроваджено новий підхід до таксономії елементарних комунікативних одиниць (КО), що функціонують на рівні мовлення у вигляді висловлень та на рівні мови - у вигляді парадигматично оформлених речень. Визначено особливий категоріальний статус простого речення (ПР) як гештальт-утворення та як якісно нову похідну його гештальт-властивостей. Описано гештальт-теорію в таксономічному ізоморфізмі ПР в сучасній англійській мові. Проаналізовано функціонування ПР в різностильових текстах, у діахронії та синхронії, визначено структурний склад реплік у діалозі, взаємозв'язок соціально-психологічних характеристик мовця зі структурою і прагматичним типом його висловлення та найбільш частотні смисли і комунікативне навантаження структурно-непредикатних речень. Розроблено систему морфолого-синтаксичних моделей ПР, розкрито сутність відносної комунікативної значущості його конституєнтів. Виділено основні опозиції в таксономії ПР та їх структурно-семантичні й функціональні особливості. Розв'язано проблему ролі ПР в системі основних КО і охарактеризовано його комплексний гештальт як унікальне і багатопланове мовленнєве утворення з когнітивним значенням.

  Скачати повний текст