Проведено експериментально-фонетичне дослідження інтонаційної організації судового дискурсу. На підставі вивчення мовлення суддів виявлено лінгвістичні особливості судового дискурсу. Показано провідну роль волюнтативної функції інтонації, за допомогою якої професійний учасник судового процесу намагається впливати на слухача. На підставі експериментального дослідження зафіксовано найбільш часто вживані модальні значення функціонально-семантичного поля (ФСП) волевиявлення (вимога, порада, прохання) та їх модально-емоційні конотації, які використовуються у мовленнєвих реалізаціях суддів у змагальному судовому процесі. З використанням методів аудиторського й інструментального аналізу досліджено інтонаційні характеристики (частоту основного тону, інтенсивність, темп, тембр, паузи, фразовий наголос) передачі модальних значень ФСП волевиявлення.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз інтерактивних, жанрових і концептуальних параметрів міжнародно-правового дискурсу (МПД) та їх знакової фіксації на матеріалі чотирьох мов. Запропоновано нові методики інтерактивного, жанрового та концептуального моделювання МПД. Головну увагу приділено дослідженню феноменів, а саме: типів гомогенної та гетерогенної інтерактивності, а також їх модифікацій і змішаних варіантів; параметрів жанрової семіотики МПД, типології його жанрів і жанрових фрагментів як прототипного підгрунтя породження та інтерпретації міжнародно-правових текстів; деонтичних, онтологічних й аксіологічних складників міжнародно-правової картини світу як чинників, що визначають особливості концептуалізації у МПД; концептосфери "справедливість" як прототипного оцінного обгрунтування нормативних смислів.

  Скачати повний текст

Досліджено групу текстів дипломатичного листування (особисту та вербальну ноти, меморандум, телеграму, пам'ятну записку, приватний лист напівофіційного характеру). Тексти дипломатичного листування проаналізовано як особливий тип дискурсу, зважаючи на функціональний мовленнєвий підхід та культурологічну детермінованість дипломатичної взаємодії. Зроблено висновок, що специфіка дипломатичної комунікації зумовлює використання трьох видів дискурсу: перформативного, описово-інформуючого та контактного. З'ясовано ступінь впливу жанрової диференціації та конкретно-мовних особливостей на функціональну структуру текстів дипломатичного листування українською, російською та англійською мовами. Розглянуто моделі побудови текстів дипломатичного листування.

  Скачати повний текст