Внутрішнє мовлення (ВМ) розглянуто у трьох аспектах: семантичному, синтаксичному та художньо-прагматичному. Проаналізовано проблеми співвідношення мовлення та мислення як домінантної наукової парадигми в аналізі ВМ, природи мовної рефлексії, що є основою творення ВМ, кореляції сну й вербалізованої реальності за допомогою прийому ВМ, його вербальної репрезентації у художньому тексті. Обгрунтовано семантико-синтаксичні особливості та стилістичні функції структурно-композиційних форм ВМ. Виявлено комунікативно-прагматичні характеристики та з'ясовано ідіостилістичні особливості вербальної репрезентації ВМ у художньому тесті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано, що гендерна дихотомія виявляється під впливом психофізіологічних і соціокультурних чинників. Визначено, що адекватність і повнота опису гендерної мовної особистості досягається завдяки врахуванню спрямованості мислення, зокрема, маскулінної, андрогінної, фемінінної, що виділяється в обох гендерах. Встановлено, що вивчення вторинних текстів переказу, анотації та перекладу репрезентує мовленнєву діяльність як реалізацію рецептивних і продуктивних способів мислення та дозволяє виявити єдність формальних і змістових преференцій мовної особистості залежно від її типу на різних рівнях мови.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-філософську проблему стосовно взаємозв'язку історико-філософських ідей і понять з історією лінгвістичних вчень XIX - XX ст. Значну увагу приділено теоретичним дослідженням відомого американського філософа Н.Хомського, творця генеративо-трансформаційної лінгвістики, яка значною мірою вплинула на представників різних гуманітарних дисциплін, зокрема, філософії та психології. Лінгвісти та філософи, які досліджують діяльність Хомського, а також інших західних вчених, дають змогу у новому аспекті розглянути когнітивні та світоглядні функції мови, а також дозволяють збагатити філософсько-понятійний словник

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито комунікативну природу смислу та наведено оцінку перспектив формування оптимальної методології його дослідження. На підставі аналізу основних підходів щодо вивчення проблем смислу у ряді наук та філософії XX ст. виділено три парадигми дослідження смислу: "менталистську" (на основі підсистеми продукування смислу), "лінгвоцентристську" (на основі підсистеми розуміння смислу) та комунікативну (на основі синтезу підсистем смислоутворення та смислорозуміння). Побудовано системні моделі трьох парадигм, на підставі яких проаналізовано методологічну розвиненість менталістської та лінгвоцентристської парадигм і перспективи побудови єдиної методології дослідження комунікативного смислу, пов'язані з розробкою підстав і механізмів синтезу менталистської та лінгвоцентристської парадигм. Як логічний механізм такого синтезу запропоновано операції реістичного, атрибутивного та реляційного синтезу. Визначено різницю та відношення між поняттями "смисл" та "значення", показано важливість поняття "життєвий світ" для формування методології дослідження комунікативного смислу. Розглянуто методологічні наслідки прийняття комунікативної парадигми дослідження смислу, визначено її місце у сучасній методології пізнання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано базові категорії контенсивної типології з позицій співвідношення значення, поняття та концепту зі словом, обгрунтовано наукову коректність застосування терміна "сигніфікативний артефакт", розмежовано три типи свідомості, зокрема, концептуальну, мовну та координативну. Розглянуто універсальні концепти як форми репрезентації сигніфікативних артефактів концептуальної свідомості й абстрактні іменники як форми репрезентації мовної свідомості. Виявлено залежність лінгвістичної класифікації іменників від ступеня концентрації абстрактності в понятті. Проаналізовано сигніфікативні артефакти міфопоетичної та наявної картини світу, встановлено типи сигніфікативних артефактів у міфологічній картині світу британців і східних слов'ян і наявній картині світу носіїв різних мов. Підтверджено гіпотезу щодо того, що в міжмовному аспекті параметри класифікації абстрактних іменників мають універсальний характер, а їх розподіл відповідно до класів, зокрема, рецесивний та унікальний.

  Скачати повний текст

Описано динаміку формування терміносистеми гендерних досліджень (ГД). Визначено основні механізми, що регулюють закони розвитку терміносистеми ГД: міжмовні, міжсистемні запозичення та спеціалізація значення. Всі терміни поділено на дві основні групи: базові терміни, запозичені з зарубіжних ГД та терміни, запозичені з інших наук. Показано, що спеціалізація значення термінів ГД полягає в розширенні значення слова й у звуженні значення слів. Розглянуто процес звуження значення, який здійснюється способами: спеціалізацією значення через дефініцію, за одночасної "підтримки" контекстом, через іншу словотвірну модель, синонімічну заміну, в процесі формування складних термінів або термінологічних сполучень.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження мови в аспекті трансценденції. Експліковано специфіку застосування герменевтичної феноменології до вивчення мови як трансценденції у такій пізнавальній ситуації, коли герменевтика постає не лише методом, а й самим способом мовного буття, відкритого до трансценденції. Розглянуто буття мови як єдність феномену та логосу, у її феноменологічності. Виявлено методологічний потенціал феноменологічної редукції як доступу до буття мови. Здійснено експлікацію екзистенціалів - феноменів буття мови як трансценденції у мовному екзистуванні-трансцедуванні людини. Розглянуто прояви суспільного буття мови у феноменологічному аспекті. Показано роль мови у впорядкуванні й утвердженні засад спільного буття (співбуття) у світі. Розглянуто виказування несвідомого, трансцендентного щодо свідомості буття мови.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено прагма- та психолінгвістичний аналіз феномену самокорекції мовця у процесі породження висловлення на матеріалі сучасного українського спонтанного мовлення у теле- та радіоефірі. Розглянуто самокорекцію як екстеріоризацію механізму природного самоконтролю, засновану на принципі зворотнього зв'язку та пов'язану з активізацією довільної уваги (ДУ). Виявлено нерівномірне освітлення ДУ самоконтролю різних планів мовного знака (домінування значення над формою) та різних рівнів мови, зокрема, коригується рівень слова та речення. Обгрунтовано прагматичний потенціал вибору мовцем поверхневої структури (національної мови чи її різновиду, лексичного та граматичного значень, граматичної форми, синтаксичної конструкції). Досліджено внутрішньомовний і міжмовний різновиди самокорекції. Розроблено прогноз інтерферентних помилок в українському мовленні, спричинених впливом російської мови. На підставі досліджених механізмів появи та корекції мовцями даних помилок запропоновано можливі шляхи подолання негативного іншомовного впливу.

  Скачати повний текст

Визначено та систематизовано центральну тематику досліджень мовленнєвої проблематики в середині XX ст., констатовано існування основних напрямків наукових досліджень: співвідношення мислення та мовлення, внутрішнє та зовнішнє мовлення. Проаналізовано праці українського вченого Б.Ф. Баєва, який вперше у вітчизняній психології здійснив всебічне дослідження внутрішнього мовлення, створив його оригінальну концептуальну модель з застосуванням функціонального підходу. Зазначено, що на сучасному етапі проблема внутрішнього мовлення постає щільно пов'язаною з проблемою рефлексії - інтелектуальної та моральної. За результатами дослідження наукових праць І.О. Синиці зроблено висновок, що дослідник комплексно вивчив специфічні особливості писемного мовлення підлітків (з урахуванням ряду аспектів їх усного мовлення), виявив феномени превалювання в його структурі емоційних або логічних компонентів, типи писемного мовлення учнів, лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості усного мовлення підлітків. Відзначено, що багато ідей вченого ефективно розробляються сучасними дослідниками.

  Скачати повний текст

Визначено типи текстів-наративів та чинники, що впливають на їх породження. Виділено особливості наративу, що відрізняють його від інших видів текстів. Розкрито рівні функціонування наративу залежно від того, наскільки особистість вміє конструювати та реконструювати історію свого життя, приймати власний досвід та трансформувати його у зв'язну розповідь. Виявлено психологічні умови, за яких використання наративу в процесі психологічного консультування є ефективним та апробовано треніг саморозвитку особистості, спрямований на усвідомлення та прийняття власного досвіду, з дітьми молодшого шкільного віку та юнаками.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лінгвокогнітивні характеристики символу у філосфському дискурсі М.Бердяєва. Доведено, що цілісне уявлення про символ у контексті когнітивної лінгвістики розширює можливості дослідження зв'язків мови та свідомості. Ситематизовано ознаки філософського дискурсу, до наукового обігу введено поняття "універсальний екзистенційно-смисловий символікон", "символічний рівень мовної особистості", "екзистенційно-гносеологічна компетенція". За допомогою комп'ютерних програм створено частотний словник мови М.Бердяєва, мапи текстів, які виявляють ритм і коефіцієнти сполучуваності символів. Описано смислову динаміку символу у дискурсі М.Бердяєва, конкретизовано лінгвокогнітивні механізми символічної діалектики (антитези, циклу, афоризму, ритму).

  Скачати повний текст

Здійснено концептуалізацію поняття "я - текст" особистості, якого розглянуто як простір самоздійснення дискурсивної суб'єктності особистості. Визначено суть дискурсивної суб'єктності як конституюючої характеристики особистості в системі його структурно-динамічних ознак, до яких належать загальні структурні ознаки (смисл, значення, конотація, тема, адресат, міра згорнутості, цілісність, завершеність), змістові ознаки ("тіло", "соціальне "Я", "внутрішні психічні змісти", "діалогізм "Я"), рівневі ознаки ("гено - я - текст", актуальний "я - текст"), суб'єктні ознаки (мета породження, творчість, кумулятивність, ефективність, привласнення), а також функцій, які він виконує: втілення "Я", вираження "Я", конструювання "Я", інтеграція "Я", ствердження "Я", пізнання "Я", комунікація "Я". Визначено основні моделі розгортання "я - тексту" особистості, а саме: номінативну, міфопоетичну, наративну, наукоподібну та комплексну, що відповідають різним видам актуального "я - тексту", "прото - я - тексту", "мезо - я - тексту" та "мета - я - тексту" особистості. Запропоновано нові психологічні методи дослідження "я - текстів".

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано трактування понять "мовна особистість студента" та "профіль мовної особистості", сконструйовано структурно-функціональну модель мовної особистості у сукупності біологічного, мовного та психологічного рівнів, а також когнітивного, мотиваційного й емоційного компонентів. Виокремлено відображувальну, інструментальну та регулятивну функції мовної особистості у цілісній особистості студента. Обгрунтовано психологічний підхід до дослідження мовної особистості. Визначено профілі мовної особистості студентів та встановлено їх індивідуально-психологічні характеристики. Розширено та уточнено поняття мовної свідомості, мовної картини світу, універсально-предметного коду та їх потенційних ресурсів для ефективної мовленнєво-мисленнєвої діяльності студентів. Подальшого розвитку набуло окреслення шляхів всебічного розвитку особистості крізь гармонізацію мовної особистості студентів.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософське дослідження принципових аспектів філософії мови, естетики та герменевтики Г.Шпета - одного з найбільш визначних російських філософів початку ХХ ст. Надано філософські внутрішні характеристики мови, що подані в філософії Г.Шпета як змістовні й естетичні феномени. Проведено аналіз феноменології Г.Шпета в контексті філософських семантичних теорій для виявлення зовнішніх і внутрішніх особливостей філософії мови й естетичної свідомості. Запропоновано й обгрунтовано нову періодизацію філософської еволюції Г.Шпета.

  Скачати повний текст