Вивчено вікову динаміку та статеві особливості показників аеробної та анаеробної лактатної продуктивності молоді в період з 18-ти до 22-х років та зроблено висновок щодо необхідності підвищення рівня аеробної та анаеробної лактатної продуктивності. За результатами досліджень впливу різних режимів бігових тренувань на показники аеробної та анаеробної лактатної продуктивності, біоелектричної активності серця, артеріального тиску та зовнішнього дихання встановлено, що їх ефективність залежить від величини внутрішнього об'єму та режиму енергозабезпечення навантажень, методу тренувань і періодичності занять. Запропоновано новий методичний підхід до визначення оптимального діапазону внутрішнього об'єму бігових навантажень з урахуванням рівня аеробних можливостей організму. Встановлено статеві особливості корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму залежно від режиму бігових навантажень. Виявлено переваги тренувань у змішаному режимі енергозабезпечення у порівнянні з тренуванням в аеробному режимі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та розроблено методику підвищення функціональних резервів організму студентів підготовчої медичної групи з недостатньою фізичною підготовленістю шляхом застосування у процесі занять з фізичного виховання тренувань на велоергометрі з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження. На підставі досліджень морфофункціональних показників фізичного стану, функції зовнішнього дихання, біоелектричної активності, морфометричних показників серця та функції кровообігу, толерантності до фізичного навантаження та аеробної продуктивності, психомоторної здібності та сенсомоторної координації рухів, показників фізичної підготовленості, а також лікарсько-педагогічних спостережень під час тренувань розроблено нові методики проведення фізичних тренувань на велоергометрі, які передбачають дозування фізичного навантаження за його відносною потужністю та частотою серцевих скорочень.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання обгрунтування та впровадження у практику лікарського контролю за медичними критеріями управління спортивним тренуванням юних спортсменок-легкоатлеток, які тренуються на витривалість, за показниками функціонального стану серця та тиреоїдної системи. Проведено динамічні спостереження за станом основних морфологічних, функціональних параметрів і біоелектричної активності серця та тиреоїдної системи у дівчаток віком 11-16 років протягом пубертатного і власне пубертатного періодів на всіх етапах багаторічної спортивної підготовки. Проаналізовано особливості стану центральної гемодинаміки, величини основних морфологічних параметрів лівого шлуночка серця, показники досліджень електрокардіографії та плазмової концентрації гормонів тиреоїдної системи, кореляційні взаємовідношення гормонів щитовидної залози і тиреотропіну з основними параметрами серця у дівчаток-спортсменок з урахуванням темпів статевого дозрівання і фаз оваріально-менструального циклу для визначення особливостей формування функцій, що вивчаються, під впливом занять спортом. Розроблено медичні критерії корекції тренувального процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вдосконалення процесу фізичного виховання студентської молоді шляхом індивідуалізації фізичних навантажень з урахуванням рівня їх фізичного здоров'я. Проаналізовано результати дослідження 312-ти студентів основного відділення ВНЗ. Розроблено модельні характеристики різних рівнів фізичного здоров'я, на підставі взаємозв'язку між основними показниками фізичного здоров'я. З урахуванням розроблених модельних характеристик різних рівнів фізичного здоров'я запропоновано новий підхід до розподілу студентів за групами з метою проведення занять фізичними вправами, відмінний від загальноприйнятого розподілу, який враховує характер захворюваності. Розроблено прогнозні моделі фізичної підготовки студентської молоді залежно від рівня фізичного здоров'я. Обгрунтовано теоретичні положення регламентації навантажень у процесі її фізичного виховання з урахуванням рівня фізичного здоров'я.

  Скачати повний текст

Зазначено, що ефективна система фізичного виховання (ФВ) студентів, здатна істотно поліпшити їх здоров'я та фізичну підготовленість, може бути забезпечена за рахунок такого використання засобів і методів ФВ, за якого формується довготривалий адаптаційний ефект (ДАЕ). Виявлено можливість досягнення ДАЕ, що зберігається протягом року після припинення занять ФВ за умов збільшення кількості або інтенсивності цих занять. Виявлено етапність розвитку ДАЕ. Спочатку посилюються відновні процеси, що забезпечують стимуляцію м'язової працездатності за рахунок збільшення вкладу гемодинаміки в це зростання. У подальшому активізуються тканинні фактори відновлення працездатності, проявом цього є економізація діяльності серця. Розвиток ДАЕ супроводжується зростанням рівня кореляційних зв'язків рухової функції з гемодинамікою, підвищенням енергетики та інтеграції функцій організму.

  Скачати повний текст