На підставі результатів вивчення широкої джерельної бази комплексно досліджено теорію та практику опікунства під керівництвом релігійних організацій Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Галичині наприкінці XIX - першій половині XX ст. Показано її особливості у аспекті суспільно-політичного та культурно-освітнього розвитку краю. Висвітлено напрями опікунсько-виховної діяльності чернечих чинів УГКЦ у Галичині. Виділено історичні етапи розвитку всіх греко-католицьких чернечих чинів від часу їх заснування до сучасності у контексті опікунської діяльності. Здійснено періодизацію даної діяльності греко-католицького чернецтва дослідженого періоду. Педагогічну теорію та практику розвинуто новими даними стосовно змісту, форми та напрямів опікунської діяльності.

  Скачати повний текст

Висвітлено історико-педагогічний аспект проблеми організації соціально-педагогічної діяльності у позашкільних закладах України. На підставі аналізу науково-педагогічної, історичної літератури і архівних документів визначено, а також обгрунтовано етапи становлення та розвитку системи діяльності соціального педагога у даних установах. 1940 - 1950 рр. є емпіричним етапом розвитку системи соціально-педагогічної діяльності у закладах позашкільного типу, 1960 - 1980 рр. - етапом удосконалення системи цієї діяльності. Розкрито передумови соціально-педагогічної роботи. Проаналізовано зміст, форми, методи та напрями соціально-педагогічного впливу на підлітків у різноманітних позашкільних закладах дослідженого періоду. Визначено провідні тенденції розвитку соціально-педагогічної діяльності у досліджений період. Охарактеризовано перспективи творчого використання соціально-педагогічних ідей минулого за сучасних умов розвитку суспільства. До наукового обігу введено маловідомі та раніше невідомі архівні матеріали й історичні факти, взаємопов'язані з розвитком системи соціально-педагогічної діяльності в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні засади, зміст, мету та завдання валеологічної підготовки майбутніх педагогів у контексті особистісно орієнтованої парадигми. Теоретично визначено й експериментально перевірено особливості ефективної організації процесу валеологічної підготовки майбутнього соціального педагога за умов професійної педагогічної освіти. Шляхом педагогічного експерименту доведено, що впровадження розробленої структурно-функціональної моделі валеологічної підготовки програми "Валеологічна діяльність соціального педагога" підвищує її рівень.

  Скачати повний текст

Визначено особливості демократизації соціального виховання в індустріальному суспільстві. Обгрунтовано в соціокультурному контексті та регіональному аспекті етапи становлення системи та демократизації регіонального соціального виховання Слобожанщини, зокрема: І етап - перша половина XIX ст. - становлення системи соціального виховання, системотвірним елементом якої стала система державної освіти та стимулювання державою громадської ініціативи в соціальному вихованні; ІІ етап - вдосконалення державної за характером системи соціального виховання через розвиток громадянської активності та виокремлення систем просвіти й опіки; ІІІ етап: кінець XIX ст. - початок XX ст. - трансформація системи соціального виховання Слобожанщини з державної за характером у громадську та зростання громадської відповідальності й приватної ініціативи в соціальному вихованні в регіоні.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність соціальної адаптації - процесу, що забезпечує сприйняття та прийняття індивідом норм, цінностей, правил життя соціального середовища, підготовку до самостійної життєдіяльності та працевлаштування. Досліджено її соціальний і педагогічний аспекти стосовно дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. З'ясовано категорії дітей, які належать до соціальної групи знедолених. Простежено генезис становлення соціальних інститутів опікування знедоленими дітьми. Охарактеризовано мережу дитячих притулків і сирітських будинків, основні цілі їх діяльності, типи внутрішньої організації в даний період. Визначено зміст, форми та засоби соціальної адаптації знедолених дітей.

  Скачати повний текст

Виявлено специфіку та тенденції розвитку теорії та практики соціального виховання в Україні в 1920 - 1930 рр. На підставі аналізу соціологічних та соціально-педагогічних джерел уточнено зміст поняття соціального виховання, визначено його місце в системі соціалізації підростаючого покоління. Здійснено історіографічний аналіз проблеми, проаналізовано особливості та основні напрями розвитку теорії соціального виховання в досліджуваний період. Визначено нормативно-правові засади формування системи соціального виховання, узагальнено та систематизовано практичний досвід її реалізації в 1920 - 1930 рр. і визначено можливості його використання за сучасних умов. У науковий обіг введено невідомі раніше матеріали, що значно розширюють уявлення про історичний розвиток вітчизняної соціально-педагогічної теорії та практики.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію соціально-педагогічної діяльності молодіжних об'єдань початку XXI ст. і доведено, що її сутність полягає у сприянні процесу соціаліазції та соціального виховання молоді. Здійснено історико-педагогічний аналіз діяльності спілок молоді у XIX - XX ст. Визначено особливості соціалізації та соціального виховання особистості в молодіжних організаціях початку XXI ст. Виявлено характер впливу соціально-педагогічної діяльності молодіжних об'єднань на формування духовності, особистісних якостей і властивостей, ціннісних орієнтацій та світогляду. Здійснено класифікацію спілок молоді на підставі таких критеріїв: пріоритетна спрямованість їх діяльності, віковий і національний склад, особливості світоглядних позицій. Визначено основні чинники, які впливають на становлення молодіжного об'єднання як соціально-педагогічної системи. Особливу увагу приділено застосуванню у діяльності молодіжних організацій соціально-педагогічних технологій. Розроблено комплекс заходів щодо покращання партнерської співпраці суб'єктів українського молодіжного руху та державних структур. Охарактеризовано особливості діяльності європейських молодіжних об'єднань. Обгрунтовано прогноз розвитку українського молодіжного руху в контексті загальноєвропейських соціально-педагогічних тенденцій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано дефініції, які використовувалися в педагогічній науці у другій половині XX - на початку XXI ст. щодо підлітків, які не дотримувалися моральних і правових норм, уточнено поняття "делінквентна поведінка підлітків". Узагальнено соціальні, соціально-педагогічні й індивідуально-психологічні детермінанти делінквентної поведінки підлітків у даний період і виокремлено постійні та специфічні детермінанти такої поведінки. Визначено й охарактеризовано етапи розвитку соціально-педагогічної роботи з підлітками із делінквентною поведінкою (актуалізації (1950 - 1970-ті рр.), інституціалізації (1980-ті - середина 1990-х рр.) та технологізації (середина 1990-х рр. - початок XXI ст.)). Встановлено та систематизовано напрями та форми соціально-педагогічної роботи з делінквентними підлітками в різних соціальних інститутах (середні загальноосвітні школи, школи-інтернати для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, школи соціальної реабілітації, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, притулки для дітей, кримінальна міліція у справах дітей).

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного аналізу наукової літератури визначено суть і специфіку виховного процесу у сучасному вищому навчальному закладі (ВНЗ), розкрито його специфіку й особливості, а також характерні риси. Висвітлено особливості сучасного студентства у контексті суб'єкт-суб'єктних виховних відносин. Соціально-педагогічними умовами, які забезпечують ефективність процесу соціалізації студентства, визначено гармонізацію використання педагогічних підходів у процесі виховної діяльності у ВНЗ; переорієнтацію на якісні характеристики організації даної діяльності. Як головний критерій визначення ефективності застосування наведених соціально-педагогічних умов запропоновано соціалізованість студентів, а показник - суб'єктність особистості.

  Скачати повний текст

Відтворено еволюцію соціальної педагогіки як самостійної галузі наукового знання в Україні в 1920 - 1990-х рр. На підставі аналізу конкретно-історичних обставин та зв'язків соціальної педагогіки з іншими науками про людину визначено етапи розвитку цієї науки: 1920-ті - перша половина 1930-х рр. - інтенсивної розробки соціально-педагогічної теорії та практики; друга половина 1930-х - перша половина 1950-х рр. - нагромадження практичного досвіду соціальної роботи; друга половина 1950-х - перша половина 1980-х рр. - відродження соціальної педагогіки в системі наук про людину; друга половина 1980-х - 1990-ті рр. - розвитку соціальної педагогіки як системи. Розкрито суть соціальної педагогіки як науки, суспільно-політичні, соціально-економічні й організаційно-педагогічні передумови її зародження. Узагальнено зміст, провідні напрями, форми та методи соціально-педагогічної діяльності, що стосується роботи з дітьми різних категорій на кожному з етапів розвитку соціально-педагогічної теорії. Виявлено й охарактеризовано провідні тенденції розвитку соціально-педагогічної науки в досліджуваний період. Визначено перспективи творчого використання прогресивних ідей соціально-педагогічної теорії та практики за сучасних умов України. Виявлено та угруповано прогностичні тенденції розвитку цієї науки в XXI ст. Введено до наукового обігу значну кількість невідомих і маловідомих архівних документів, окремих фактів та теоретичних положень, пов'язаних з еволюцією соціально-педагогічної теорії та практики в Україні.

  Скачати повний текст