Наведено результати філософського аналізу історичних типів взаємовідношення науки та релігії як феноменів культури європейського суспільства. У теоретичному й історичному аспекті висвітлено підстави, філософсько-методичні засади, ціннісні орієнтації та культурні у контексті взаємовідношення науки та релігії на етапі класичної, некласичної та постнекласичної науки. Як домінувальні історичні моделі даного взаємовідношення у парадигмальному вимірі класичної науки репрезентовано відношення конфлікту, некласичної науки - незалежності, постнекласичної науки - діалогу. Протистояння науки та релігії, ствердження їх незалженості чи домінувальної ролі у культурі розглянуто як історично виправдані, але у сучасному контексті спрощені моделі. Обгрунтовано необхідність дослідження стереотипів, що склалися. Філософська рефлексія науки як культури представляє науку як багатосуб'єктну у вимірі різних історичних епох, культур, типів мислення, підсилює гуманітарні характеристики наукової діяльності та дозволяє виявити потенціал діалогу як особливості методологічної культури постнекласичного наукового мислення.

  Скачати повний текст

Розкрито мету, завдання, методи, тенденції та форми теологічних підходів щодо розуміння загально-фундаментальних і суспільствознавчих проблем співвідношення релігії та науки. Розглянуто тлумачення сучасних досягнень і соціально-гуманітарних наслідків науково-технічного прогресу (НТП) у християнській теології. Доведено персоналістично-плюралістичний характер сучасних богословських інтерпретацій досягнень НТП у ситуації посмодерної епохи, що виявляється у все більшому проникненні в теологію різноманітних форм наукового знання (філософії, соціології, психології, історії, культурології, теоретичної фізики тощо), значному розширенні поля її інтерпретаційної сфери, спрямованості переважно до етичної та соціально значимої проблематики глобалістичного світу. Окрему увагу приділено аналізу модерністичної тенденції в католицькій, протестантській та провославній теології, на підставі чого установлено відповідну ступінь модернізації для кожного з основних напрямків християнства. Здійснено спробу прогнозування перспектив розвитку християнських конфесій у науково-технічному секуляризованому світі ХХІ ст.

  Скачати повний текст