Проаналізовано розвиток політичного процесу та політичної діяльності (дебати в парламенті, переговори, двосторонні протокольні домовленості) органів державної влади у сфері реституційної політики, в контексті реституційних проблем вивчено діяльність ВРУ, КМУ, Міністерства культури і туризму (Мінкультури України), Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (ДСК). Досліджено процес становлення спеціальних владних інститутів у сфері реституції культурних цінностей і їх діяльність. Обгрунтовано межі компетенції державних органів влади у реституційних процесах і зроблено висновок щодо доцільності використання у політичній практиці поняття "державна реституційна політика". Визначено пріоритети та запропоновано нові підходи до вирішення основних проблем реституційної політики в Україні. Вказано на ряд недоліків у законодавчій і виконавчій діяльності й в організації системи державної влади в цілому у даній сфер. Розкрито суперечності проведення державної політики щодо повернення в Україну культурних цінностей. Удосконалено існуючі підходи до дослідження державної політики у культурно-духовній сфері.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні засади державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини. На підставі вивчення концептуальних підходів вітчизняних і зарубіжних учених щодо вирішення проблеми удосконалення державної політики розвитку окремих галузей господарства й узагальнення емпіричних даних доведено доцільність впровадження нового виду туристичної діяльності - історичного туризму, що базується на використанні пам'яток історії з пізнавальною та виховною метою. Обгрунтовано напрямки удосконалення правового, організаційного, економічного, соціально-психологічного й інформаційно-аналітичного механізмів державного управління даними галузями. Визначено інституціональні особливості та суперечності управління розвитком туризму та використанням культурної спадщини в АР Крим та країні в цілому. Наведено пропозиції щодо удосконалення нормативно-законодавчої бази й організаційної структури управління, розрахунку міжбюджетних трансфертів для перерозподілу бюджетних коштів на утримання та використання об'єктів національного надбання. Розроблено модель "електронного уряду", впровадження якої забезпечує ефективне функціонування інформаційно-аналітичного механізму державного управління сферою туризму й охороною культурної спадщини.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасну систему збереження культурної спадщини у Франції, висвітлено історію її формування та розвитку. Проаналізовано практичний і теоретичний досвід Франції у сфері збереження культурної спадщини. Розглянуто основні принципи роботи державних, громадських і міжнародних інституцій на території Франції. Розглянуто основні етапи розвитку концептуальних засад і розповсюдження базових принципів збереження культурної спадщини у державній політиці Франції. Показано важливе значення державних органів влади як гаранта виконання законодавства. Розглянуто форми та принципи роботи інституційної системи захисту та збереження культурної спадщини у Франції, зокрема, характерні принципи класифікації, ідентифікації, оцінювання, систематизації та використання пам'яток. Досліджено відносини держави з приватними власниками пам'яток. Висвітлено роль і місце мережі громадських організацій Франції у справі збереження культурної спадщини країни, показано поступовий характер формування їх відносин з державою. Висвітлено діяльність міжнародних організацій, спрямовної на збереження культурної спадщини Франції. Наведено пропозиції щодо застосування досвіду Франції у сфері збереження культурної спадщини в Україні.

  Скачати повний текст

На базі лапідарію Керченського історико-культурного заповідника, на підставі фактів, виявлених у його архіві, вивчено культуру боспорських греків. Проаналізовано інформацію, що міститься в лапідарних пам'ятниках з використанням культурологічного підходу. Розроблено стратегію, спрямовану на активізацію культурологічної діяльності лапідарію, що містить тактичні програми з розвитку науково-дослідної, фондової, консерваційної, експозиційної, культурно-освітньої роботи. Розроблено та впроваджено програму реставраційних заходів. Запропоновано нове ставлення до лапідарію як до сховища колекції витворів з каменю та як експозиційного та культурно-освітнього музейного комплексу. Створено модель музею лапідарних пам'ятників, що містить архітектурний проект музею як зони для розміщення колекції та прийому відвідувачів, а також центру культурної комунікації.

  Скачати повний текст