Доведено, що ефективність професійної діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС) України як однієї з основних у ланцюгу дій усіх оперативно-рятувальних підрозділів щодо реагування на надзвичайні ситуації залежить від комплексу професійно важливих якостей працівників, який за результатами професіографічного опису має використовуватися під час проведення професійно-психологічного відбору та за умов психологічного супроводження діяльності персоналу. Як основні професійно важливі якості працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України вірогідно виділено максимально значущі атенційні, мнемічні, моторні, імажинітивні, емоційні, вольові, мовні та комунікативні якості, а також провідні мотиви професійного вибору даних працівників. Виділено й описано основні психологічні типи працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України, які мають загальні психологічні особливості, а саме: активно-послідовний, тривожно-інтровертований, імпульсивний й активно-імпульсивний тип працівників серед фахівіців "Служби 112"; імпульсиво-гіпостеничний, пасивно-залежний, невротично-боязливий та гіпертимний тип працівників серед фахівців зазначеної служби. Розроблено та запропоновано алгоритм (вирішальне правило) одержання психологічної інформації стосовно придатності особистості до диспетчерської діяльності у межах МНС України.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано модель комплексного інформаційного забезпечення підрозділів оперативно-рятувальної служби (ОРС), що враховує моменти надходження тривожного виклику та початок ліквідації надзвичайної ситуації. Наведена модель має ієрархічну структуру та передбачає використання бази даних і знань, а також підсистем геоінформаційної та опрацювання даних. Відзначено, що застосування цієї моделі дає змогу зменшити середньостатистичний час оперативного реагування підрозділів не менше, ніж на 13 % у порівнянні з існуючими підходами. Удосконалено метод вибору пожежної частини для реагування на тривожний виклик на підставі зонного розподілу території обслуговування пожежних частин та аналізу їх завантаженості викликами, використання якого дозволяє зменшити до 6 % середньостатитичний час оперативного реагування на виклик. Розвинуто метод мінімізації часу руху оперативно-рятувальних автомобілів до місць викликів на базі пошуку оптимального шляху з використанням елеметів теорії графів та з врахуванням технічних характеристик автомобілів, погодних умов, видимості на дорогах і завантаженості шляхів.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові підходи щодо аналізу структур державного керування в системі попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС). Визначено місце Державної пожежної охорони (ДПО) України в цій системі та структуру її функцій як засади організаційної структури органів керування. Показано, що за обсягами та видами діяльності підрозділи ДПО є основною оперативно-рятувальною службою, яка здатна ефективно реагувати на НС. Зазначено, що ефективність організації роботи з попередження НС і динаміка оперативного реагування у разі їх виникнення залежить від розподілу функцій та побудови структур управління в ДПО. Розроблено алгоритм формалізованого опису й оцінки ефективності структури функцій, що дало змогу визначити недоліки в існуючих структурах органів і підрозділів ДПО та шляхи їх усунення.

  Скачати повний текст