Розглянуто критерії, окреслено систему та виявлено механізми взаємодії джерел права Європейського Союзу. Проведено їх комплексний аналіз та конкретизовано притаманні їм специфічні риси. Досліджено установчі договори, нормативно-правові акти органів Європейського Союзу, міжнародні договори з третіми країнами, Угоду про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами, рішення Суду Європейських співтовариств. Проаналізовано Договір про запровадження Конституції для Європи. На базі цього договору було визначено тенденції розвитку системи джерел права Європейського Союзу.

  Скачати повний текст

Досліджено джерела права Євросоюзу, а також питання їх виокремлення й аналізу особливостей цих прав. Розглянуто взаємозв'язок джерел права Євросоюзу та acquis communautaire, що є більш широким за поняття джерел, які не містять рекомендаційних, необов'язкових актів, рішень Суду ЄС, доктринальних поняття та звичаю. Досліджено комплекс актів органів Євросоюзу, яких аргументовано поділено на внутрішні та зовнішні на основі поєднання критеріїв об'єкта, суб'єкта, процедури прийняття та способу реалізації правових актів, за цього найголовнішим об'єднавчим чинником є роль правових актів у регулюванні інтеграційних процесів у Євросоюзі. Як внутрішнє джерело права Євросоюзу досліджено систему установчих документів, а також акти, ухвалені інститутами Співтовариства та акти, схвалені у рамках другої (СЗППБ) та третьої (СОППКС) опор Євросоюзу. Серед зовнішніх джерел виокремлено міжнародні угоди з третіми країнами або міжнародними організаціями; акти, ухвалені органами співробітництва у рамках міжнародних угод з третіми країнами або міжнародними організаціями. Досліджено угоду про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС), рекомендаційні акти органів співробітництва, створені на її основі, серед яких окреме місце посідає План дій "Україна - Євросоюз" (2005 р.), що сприятиме формуванню індивідуального acquis для України.

  Скачати повний текст

Простежено історичні етапи розвитку Європи як правової спільноти та розроблено підхід щодо дослідження регіональних процесів правової інтеграції шляхом аналізу застосування поняття "європейський правовий простір" у вітчизняній та зарубіжній доктрині, актах законодавства України та інших європейських країн, документах Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Ради Європи та Європейського Союзу (ЄС). Визначено інституційну структуру європейського правового простору, з'ясовано роль у його створенні НБСЄ/ОБСЄ, Ради Європи та Європейського Союзу як основних міжнародних правотворчих органів регіону. Досліджено місце в європейському правовому просторі політико-правових норм і стандартів, сформованих в рамках "загальноєвропейського процесу" НБСЄ/ОбСЄ та в результаті правотворчої і правозастосовної діяльності Ради Європи та її органів. Визначено роль процесу поглиблення та розширення інтеграційних процесів для розвитку європейського правового простору. З'ясовано особливості участі України в процесі створення європейського правового простору, а також її значення для реформування української правової системи та забезпечення правових засад співробітництва в державами регіону.

  Скачати повний текст