Комплексно досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання добровільного представництва у цивільному процесі України. Проаналізовано основні ознаки та цілі представництва у цивільному процесі. Визначено поняття й удосконалено класифікацію видів цього представництва. Виокремлено характерні ознаки добровільного представництва, розглянуто порядок оформлення повноважень добробільного представника. Здійснено розмежування інституту представництва у цивільному процесі з іншими суміжними цивільно-процесуальними та цивільними інститутами, зокрема, з представництвом у цивільному праві; за участі органів і осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб; за участі у процесі особи, що надає правову допомогу відповідно до ст. 56 ЦПК України; за участі у процесі помічника особи, яка обирається відповідно до ст. 78 ЦК України. Проаналізовано особливості здійснення окремих видів добровільного представництва у цивільному процесі. Визначено основні напрямки удосконалення цивільно-процесуального законодавства щодо регулювання даного представництва.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і досліджено особливості становлення та розвитку правового інституту заочного розгляду справи в цивільно-процесуальному законодавстві України. Визначено умови й особливості заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення. Встановлено порядок розгляду справи за відсутності відвідувача. Розглянуто різні способи перегляду та оскарження заочного рішення. Обгрунтовано можливість ухвалення заочного рішення окремо за зустрічним позовом і позовом третьої особи. Визначено підстави для перегляду та скасування заочного рішення судом, що його ухвалив. Зроблено висновок про недосконалість законодавчої регламентації даного процесуального інституту. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного ЦПК України щодо усунення суперечностей між окремими нормами, які стосуються заочного провадження, та його узгодження з іншими процесуальними інститутами, наведено пропозиції щодо удосконалення правозастосовної практики.

  Скачати повний текст

Розвинуто поняття цивільно-правового захисту. Запропоновано тезу, що цивільно-правовий захист є не сукупність заходів захисту чи діяльність щодо їх застосування, а певний результат цієї діяльності. Запропоновано дефініційне визначення права учасників цивільних правовідносин на самозахист, яким є можливість особи у разі порушення свого цивільного права або інтересу іншої особи, виникнення реальної загрози такого порушення застосовувати доцільну та адекватну протидію, яка не заборонена законом. Обгрунтовано, що характерними ознаками права на самозахист є: можливість самостійно здійснювати захист, не звертаючись до юрисдикційного органу, наявність порушення чи створення реальної загрози порушення прав або інтересів, можливість реалізації за допомогою заходів, які відповідають загальним або спеціальним критеріям правомірності, що відрізняє самозахист від самоуправства. Розглянуто питання визначення об'єктів цивільно-правового самозахисту. Розкрито суть категорій "спосіб захисту", "засіб захисту", "захід захисту". Розвинуто визначення загальних критеріїв правомірності самозахисту, а саме: заходи самозахисту не повинні бути заборонені законом і суперечити моральним засадам суспільства; заходи захисту мають відповідати змісту права (інтересу), яке порушено, чи відносно якого існує реальна загроза порушення, характеру дій, якими воно порушено чи якими створена загроза порушення, наслідкам порушення, які наступили або могли реально наступити.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано понятійний апарат і зміст інституту цивільного процесуального представництва, досліджено історично-правові етапи його виникнення та розвитку. Наведено класифікацію процесуального представництва, уточнено його мету та завдання під час здійснення цивільного судочинства. З'ясовано особливості окремих видів процесуального представництва з урахуванням значного збільшення кількості осіб, які можуть виступати як процесуальний представник. Обгрунтовано напрямки розвитку інституту цивільного процесуального представництва. Уточнено підстави виникнення та особливості правового регулювання інституту цивільного процесуального представництва, показано його місце та значення у господарському та кримінальному процесах.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні проблеми правового статусу представника у справах інтелектуальної власності як суб'єкта цивільно-правових відносин. Визначено особливості представництва у сфері права інтелектуальної власності, проаналізовано суб'єктний склад учасників таких відносин. Відзначено, що патентний повірений є суб'єктом цивільно-правових відносин представництва, які виникають у сфері права інтелектуальної власності. Проведено розмежування категорій "представник у справах інтелектуальної власності", "патентний повірений", "патентний агент". Сформульовано особливості правового статусу патентних повірених - їх права, обов'язки, принципи діяльності, особливості відповідальності, визначено функції, які виконують такі представники. Розглянуто правовий статус патентних повірених у ряді зарубіжних країн. Розкрито функції патентного повіреного щодо окремих об'єктів промислової власності - знаків для товарів і послуг, промислових зразків, винаходів. Наведено низку пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми сучасного та перспективного розвитку інституту цивільного процесуального представництва. Досліджено історичний шлях становлення та розвитку інституту процесуального представництва, визначено поняття даного представництва, його цілі, наведено класифікацію процесуального представництва на види, розкрито зміст, межі та поняття вищезгаданого інституту, його відмінність від інституту представництва у цивільному праві. Розглянуто цивільні процесуальні правовідносини, що виникають при представництві: їх суб'єкти, об'єкти, зміст, передумови та підстави. Проаналізовано особливості процесуально-правового становища представників та особливості окремих видів процесуального представництва. Обгрунтовано належність до єдиного інституту цивільного процесуального права як представництва сторін, третіх осіб, заявників, зацікавлених осіб і представництва органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у справі, як суб'єкти, які захищають права та свободи інших осіб. Сформульовано практичні пропозиції, спрямовані на удосконалення інституту цивільного процесуального представництва.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню інституту цивільної процесуальної правосуб'єктності, який визначено як невід'ємний та специфічний елемент механізму правового регулювання цивільних процесуальних правовідносин, що забезпечує здійснення правосуддя та реалізацію права на судовий захист. Досліджено цивільну процесуальну правосуб'єктність органів судової влади, сторін та третіх осіб, органів державного управління (місцевого самоврядування), осіб, що сприяють здійсненню правосуддя. Обгрунтовано висновок про доцільність прийняття Цивільного процесуального кодексу як єдиного нормативного акта, який мав би передбачати правила судочинства для всіх цивільних судових процедур. Сформульовано конкретні пропозиції з метою вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено питання правового статусу суду як суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин, його місця та ролі у цих відносинах. Розкрито змістовну характеристику категорії "належний суд". Узагальнено переваги та недоліки колегіального й одноособового порядку вирішення цивільних справ. Запропоновано оптимальну модель поєднання колегіальності й одноособовості у різних інстанціях, зміну переліку категорій цивільних справ за участі народних засідателів. Сформульовано висновки та рекомендації щодо вдосконалення законодавства у сфері регулювання складу суду та процедури відводу суду.

  Скачати повний текст

Досліджено право неповнолітніх осіб на судовий захист у цивільному процесі, зокрема, у справах, що виникають з сімейних правовідносин. На підставі аналізу доктринальних досліджень, законодавства України та норм міжнародних актів, а також матеріалів судової практики визначено категорію осіб, зокрема поняття "неповнолітній" та з'ясовано зміст поняття "право неповнолітніх на судовий захист" у цивільному процесі України. Висвітлено процес становлення та законодавчого закріплення даного права в історичному аспекті. Визначено особи, які мають право порушити процес на захист суб'єктивних прав, свобод та інтересів зазначених осіб. Проаналізовано суб'єктивні й об'єктивні передумови, необхідні під час здійснення права неповнолітніх на судовий захист у цивільному процесі, зокрема, у справах, що виникають з сімейних правовідносин. Проаналізовано особливості процесуального становища неповнолітніх осіб у справах про стягнення аліментів на їх утримання, про позбавлення батьківських прав і у справах про визнання батьківства. Охарактеризовано процесуальні особливості розгляду цієї категорії справ.

  Скачати повний текст

Висвітлено найбільш складні та дискусійні питання теорії та практики участі третіх осіб у цивільному процесі та зроблено відповідні пропозиції щодо удосконалення теоретичного сприйняття такого статусу та закріплення відповідних положень у законодавстві. Запропоновано сприймати третіх осіб у контексті захисту їх суб'єктивних прав та інтересів, а також позитивного впливу на об'єктивність наступного судового рішення, тому третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є допущені судом до участі у справі суб'єкти, інтереси яких зумовлені нормами матеріального права, що спонукають їх до в вступу у справу з метою захисту власних інтересів і активного користування наданими їм законом процесуальними правами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано правовий статус прокурора у цивільному судочинстві України як реалізації принципу публічності у цивільному процесі. Розглянуто питання юридичної природи представництва прокурором, а також його процесуальноі форми, на підставі цього зроблено висновок про самостійність цього інституту цивільного процесуального права. Проаналізовано діючі норми чинного законодавства та наведено перелік прав і обов'язків прокурора у цивільному судочинстві. Досліджено питання приводів і підстав представництва прокурором, а також форм і методів реалізації прокурором представницьких повноважень, допустимість його участі в цивільному процесі в межах вимог правової держави та процесуального статусу, передбаченого Конституцією України та чинним законодавством. Відзначено, що Конституція (Основний Закон) держави є правовою підставою участі прокурора у цивільному процесі. Зауважено, що важливим напрямом розвитку представництва прокурора є пряме надання його права ініціювати в суді першої інстанції процес у разі порушення прав і законних інтересів необмеженого кола осіб, порушення масового інтересу. Досліджено мету та завдання представництва прокурора у цивільному процесі, грунтуючись на тому, що метою є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів фізичних осіб, інтересів держави, а завданням - вжиття у цивільно-судовому порядку заходів щодо поновлення порушених прав і законних інтересів громадянина та держави, усунення причин і умов, що призвели до їх порушення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження проблематики участі третіх осіб у цивільно-правових зобов'язаннях. Розкрито сутність особи як центральної категорії поняттєвого апарату юриспруденції, вперше сформульовано сутнісні ознаки третіх осіб у зобов'язаннях, розроблено вчення про окремі види третіх осіб. Досліджено проблеми участі третіх осіб у речових, корпоративних, спадкових правовідносинах, а також відносинах інтелектуальної власності. Проаналізовано видові особливості третіх осіб у зв'язку з їх участю в окремих групах зобов'язань. Висвітлено питання виконання зобов'язання третіми особами, розкрито особливості зобов'язань на користь третіх осіб. Визначено підстави та форми участі третіх осіб у забезпеченні виконання зобов'язань. Проаналізовано питання, пов'язані з захистом третіх осіб у зобов'язаннях. Розглянуто загальні положення про захист прав третіх осіб, а також окремі способи його здійснення. Проаналізовано проблеми вибору та реалізації способів захисту третіх осіб у цивільно-правових зобов'язаннях.

  Скачати повний текст