Здійснено аналіз теоретико-методологічних засад оцінювання людських ресурсів у аспекті управління даними ресурсами у сфері державного управління. Запропоновано ввести до понятійного обігу цієї сфери певні поняття. Обгрунтовано доцільність визнання оцінювання людських ресурсів у сфері державного управління шляхом визначення рівня професіоналізму як процесу професійно-особистісного "розгортання" оцінюваного службовця у звітний період діяльності. Доведено полівалентний і багатогранний характер оцінювання як управлінської функції, взаємодії соціальних технологій, реалізації міжособистісної взаємодії керівника-оцінювача з оцінюваним чиновником, процедури ділового підтримувального спілкування, форми зворотного зв'язку. Визначено загальну модель щорічного оцінювання службовців та виділено її основні етапи. Співбесіду-зустріч керівника-оцінювача з оцінюваним службовцем проаналізовано як основну оцінювальну процедуру. Доведено необхідність використання критеріїв оцінювання людських ресурсів, а саме: ділову результативність, професійну продуктивність, персональну ефективність як підстави інтегрального оцінювання рівня професіоналізму оцінюваного службовця. З метою максимальної індивідуалізації оцінювального процесу запропоновано сучасні інтегральні загальні оцінки-характеристики для оцінювання чиновників. Удосконалено сучасні підходи до оцінювання людських ресурсів як до визначального елемента управління людськими ресурсами, доведено його органічний взаємозв'язок з мотивацією, стимулюванням, зацікавленням, "розгортанням" кар'єрної "траєкторії" оцінюваного. Оцінювання людських ресурсів проаналізовано як складну динамічну мережу людських відносин.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні засади механізмів функціонування системи державної служби у транзитивний період розвитку суспільства. Обгрунтовано необхідність використання системної методології для дослідження державної служби періоду трансформаціі та її механізмів. З'ясовано необхідність здійснення аналізу механізмів функціонування державної служби та сформульовано їх основні ознаки і характеристики. На підставі проведених досліджень запропоновано методологію вдосконалення механізмів її функціонування та розвитку. Визначено сукупність характеристик, притаманних системі державної служби, основні закони її функціонування. Проаналізовано ознаки даної системи (відкритість, динамічність, складність, наявність активних елементів), яка розвивається за умов сучасних викликів змінного зовнішнього середовища. Наведено методи, способи та заходи, які доцільно застосовувати у разі виявлення та використання резервів щодо вдосконаленя механізмів функціонування системи державної служби. Узагальнено основні принципи системної концепції розвитку державної служби (цілісність, структурованість, інформаційність розвитку, залежність розвитку від динаміки зовнішнього середовища. Розглянуто моделі розвитку державних службовців як активних елементів даної системи. Проаналізовано моделі інноваційних, мотиваційних, комунікативних процесів, процесів управління якістю й організаційних перетворень. Визначено закономірності, ідеї, методи, які доцільно використовувати під час вивчення та використання цих процесів для підвищення ефективності та результативності системи державної служби.

  Скачати повний текст